“Геростратова слава” значення фразеологізму та історія його походження досить цікаві. Вислів “Геростратова слава” став крилатим і часто використовується у публіцистиці.
“Геростратова слава” фразеологізм
«Геростратова слава» – ганебна слава (слава, рівнозначна вічній ганьбі; так характеризують людей, які прославилися тільки деструктивними та руйнівними діями).
“Геростратова слава” походження
Герострат — мешканець Ефеса, що спалив храм Артеміди у своєму рідному місті 21 червня 356 року до н. е. для того, щоб, як він зізнався під час катування, його ім’я пам’ятали нащадки.
Аби відвадити інших від пошуків такої слави і покарати злочинця, ефеська влада не лише стратила Геростата, а й заборонила згадувати його ім’я під страхом смертної кари. Однак Герострат досяг своєї мети: згадки про нього з’явилися у працях грецького історика IV ст. до н. е. Феопомпа, звідки вчинок палія потрапив до робіт інших грецьких та римських істориків.
За легендою, у ніч спалення храму Артеміди народився полководець Александр Македонський. Римський історик Плутарх писав, що «богиня була дуже зайнята турботою про народження Александра, щоб врятувати храм». Через 25 років Александр наказав відбудувати храм. До переліку семи чудес світу увійшла саме нова будівля.
“Геростратова слава” приклади (речення)
Нащо мене засуджено до страти?
Нікчемні люди, ваш нікчемний суд.
Не обезглавте слави Герострата —
Я єсть живий, і я творю свій труд.
(В. Симоненко, Герострат)
І слова «мати» не впізнати,
І слова «син» не воскресить.
Так потрудились Герострати,
Що нічим і поголосить.
(І. Жиленко, Немає більше слів…)
Хіба докажеш, що кожний Герострат — Герострат і не кожному крикунові судилося прославитись в Ефесі?
(М. Хвильовий)
Тепер ви знаєте що означає вислів “Геростратова слава”, а також дізналися історію його походження.
