Гуморески Глазового для дітей

Гуморески Павла Глазового для дітей – цікаві, веселі та смішні, короткі про школу, про вчителів, про свиней, про мову. Дитячі гуморески Павла Глазового допоможуть знайти відповіді на різні питання.

Павло Глазовий гуморески для дітей 

Павло Глазовий “Допитливий син”

— Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?
— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.
— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?
— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.
Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?
Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.
— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

Павло Глазовий Гумореска “Радіолюбитель” 

Заснув татко на дивані, зігрітий обідом,
Хропе, сопе, свище носом, аж чути сусідам.
А синочок слухав, слухав, приглядався скоса,
Потім підбіг до батечка і крутнув за носа.
— Що ти, капоснику, робиш? — здивувалась мама.
Виключаю, бо у татка погана програма.

Павло Глазовий Гумореска “Пряник” 

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає.
Дід журливо посміхнувся: — Вже давно немає.—
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

Павло Глазовий Гумореска “Буйні предки” 

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
—Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.—
І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

Павло Глазовий Гумореска “Де беруться діти” 

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуні татко…
— І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людському…

Павло Глазовий Гумореска “Хитра макітра”

На базарі молоко продавала тітка
І поставила рядком хлопця-малолітка.
— Стій отут і ні на крок не відходь від мами.—
Підійшов до них дідок з довгими вусами.
Не торгуючись купив молока півлітра
І хлоп’яті підморгнув:
— В мене є макітра.
Виллю в неї молоко й кип’ятити стану.
Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.
— А навіщо доливать? — хлопченя спитало.
Мама й так води в бідон налила немало.

Павло Глазовий Гумореска “Неправда”

— Гей, Олено! — ізнадвору бригадир гука.
— Йди скажи: немає дома,— мати вчить синка.
Хлопчик вискочив: — Немає дома вже давно.
— Ти обманюєш, я маму бачив крізь вікно.—
А малий насупив брівки:
— Неправда якраз!
Мама першою з віконця побачила вас!

Павло Глазовий Гумореска “Душа і тіло” 

От біда! Накоїв шкоди пустунець синок.
Татко врізав нижче спини, знявши поясок.
Той у сльози. Батько просить:
— Годі сльози лить.
Ну не плач, бо вже у мене аж душа болить.—
Та синочка це, як видно, мало утіша.
— Тут болить у мене дужче, ніж твоя душа.

Павло Глазовий Гумореска “Саша” 

Пожалійте, люди, карапуза Сашу:
Дуже він не любить їсти манну кашу.
Каже: — Як пожежником стану я колись,
Потушу пожежі, де б не зайнялись.
Тільки магазина я тушить не стану,
Де мені купує мама кашу манну.

Павло Глазовий Гумореска “Чудний школяр” 

Двох онуків дід старий
Посадив на руки
Та й розказує казки.
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! — малюки
Сміхом залилися,—
Як до школи ви прийшли
З бородою й лисі.

Павло Глазовий “Таткова радість” 

Татко хвалиться синочком: — Хто б мені повірив?
Три годочки, а вже знає всіх тварин І звірів.—
Тітка книгу товстелезну Дістає із шафи.
— Що оце? — кива на зебру. —- Це такі зирафи.
— А оце? — осла підносить.
— Це таке лосатко.
— А оце? — на мавпу тиче.
А оце мій татко!

Павло Глазовий “Онучок”

— Лягай спати вже, онучку,— дід говорить басом.
— Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.
— А онучок зубки скалить: — Як же ви там спали?
Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?

Павло Глазовий “Харя”

Баба сердиться на внука: — Таке оглашенне…
Харя, чуєш,,повернися! Харя, йди до мене! —
Біля баби зупинився молодий мужчина.
— Що за слово? Що за харя? Це ж мала дитина.—
Баба з місця підхопилась: — Причепились даром.
Я ж не винна, що хлопчину назвали Ерхаром.

Павло Глазовий “Лелека”

Із родильного будинку повернулась мати.
— Тобі, синку,— пита батько,— сестру показати?
— А звідкіль вона взялася? — сердиться хлоп’ятко.
— Нам приніс її лелека,— фантазує татко.
Хлопчик дивиться спідлоба, крутить головою.
— Звідкіля ж у нас лелеки візьмуться зимою?
Всі лелеки полетіли в Африку далеку.
Краще, татку, ти спочатку принеси лелеку.

Гумореска Павла Глазового “Табель”

Питається сина батько Опанас:
— Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас?
— На деньок у мене попросив Марат.
— А чого це раптом?
— Каже, напрокат.
Учиться він класно, на «чотири» й «п’ять».
Хоче моїм табелем предків полякать.

***

Павло Глазовий “Невгамовний син”

Запросив директор школи — це вже котрий раз! —
Матір лобура, що ходить у десятий клас.
— Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро
Семикласниці Марусі поламав ребро.—
А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.
Я ж не винна, що у сина переломний вік.

***

Гумореска Павла Глазового “Івасик” 

Батько дивиться у зошит.
— Двійка, двійка… Стид і страм!
Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.—
А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.
— А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз.

***

Гумореска Павла Глазового “Таємниця мозку” 

Кличе хлопець:
— Чуєш, татку!
— Чого тобі синку?
— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.
На картинці людський мозок. Череп ніби знятий…
Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий? —
Батько глянув, посміхнувся:
— Тут ясна картина.
Як народиться, синочку, на цей світ людина,
То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,
Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

Гумореска Павла Глазового для дітей (короткі)

“В кого батько розумніший”

Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята.
— А наш татко розумніший за вашого татка!
— Чого ж це він розумніший?
— Того, що наш татко
Грошей вашому позичив отако багато.
— Не хвалися, бо розуму в нашого хватає.
Він як гроші позичає, то не повертає.

***

Гумореска Павла Глазового “Кругла хата” 

Прочитав школяр Євген у серйозній книжці,
Що філософ Діоген жив колись у діжці:
І дивується хлопчак:
— Як це можна, тату,
Щоб філософ — і не міг збудувати хату? —
БаТько каже: — Хто ж, синок, лізе в бочку з жиру?
То він штучку відколов, щоб дали квартиру.

***

Балакучий Пилип

Серед ночі по провулку
шкандибав Пилип.
Раптом вибіг з підворотні
здоровенний тип.
Ледь не плаче: — Ой братишка,
може, скажеш ти,
Де міліція районна. Як туди пройти? —
А Пилип знизав плечима:
— Як тобі сказать?
Звідсіля до неї буде кілометрів п’ять.
— А дільничний де приймає?
— аж трясеться тип.
— Та ніхто тут не буває,
— відмахнувсь Пилип.
Тут міліції ніколи не стрічав ніхто…
— Ну, тоді витрушуй гроші
і знімай пальто!