Андрій Кокотюха «Гімназист і Чорна Рука» скорочено читати варто, щоб дізнатися чим закінчилися повість та пошуки чорної руки.
“Гімназист і Чорна Рука” скорочено (аудіокнига)
“Гімназист і Чорна Рука” скорочено читати
Юрко Туряниця, учень восьмого класу зразкової київської гімназії, отримує загадкову записку від таємничої “Чорної Руки”. У записці, де відбиток чорної долоні займає цілий аркуш, вимагають принести тисячу гривень до спаленого будинку на Подолі. Якщо вимога не буде виконана, погрожують “бідою”. Ця ситуація викликає у Юрка серйозне занепокоєння, адже такі записки раніше отримували інші учні гімназії, і наслідки були неприємними. Один з учнів, Коля Моховий, проігнорував погрозу і постраждав: його батьки дізналися, що він замість уроків французької мови програє гроші в комп’ютерному клубі та на тоталізаторі.
Юрко розмірковує над тим, як бути. Йому було страшно, він не хотів підкоритися вимогам таємничої “Чорної Руки”. Та все ж хлопець вирішує піти до спаленого будинку на Подолі. Він добре знав те місце, адже народився у цьому районі.
Переборовши страх і тривогу Юрко зайшов до старої, напівзруйнованої будівлі, яка нещодавно горіла. Це безхатьки посварились і коли вбили одного зі своїх, то вирішили підпалити будинок, щоб замести сліди. Про це писали в газетах і розповідав батько Юрка Іван. Юрко проходить через хвіртку і заходить у будинок. Його охоплює жах, коли він чує наближення невідомої істоти, що гарчить. Хлопець заспокоївся коли побачив, що це був зголоднілий бульдог. Юрко почастував його бубликом і пішов до кімнати. А там лежало чиєсь тіло у калюжі крові…. Зі страху Юрко почав задкувати, і тут почув позаду кроки і питання «Ти що тут робиш?»
Це був детектив Шпиг Назар Захарович, колишній капітан міліції у відставці. Детектив швидко по емблемі рюкзака Юрка зрозумів, де той навчається і почав розпитувати, що він тут робить і чий це був пес. Юрко відповів, що пес не його і він тут через «Чорну руку».
Далі Юрко розповів Шпигу, як Чорна Рука вимагала гроші спочатку у Колі Мохового, а потім у Володі Зубка і потім вони поплатились. Також він розповів, що свою тисячу збирав на старовинний годинник, який хотів купити у свого однокласника Голіцина, який дуже пишався своїм старовинним родом. Вислухавши історію гімназиста, детектив припустив, що Чорна Рука — це хлопець з гімназії Юрка, адже він знав багато інформації про учнів і не погрожував дівчатам, бо боявся розголосу.
Раптом у будинку почулися чиїсь кроки. Шпиг сховав хлопця у дальній кімнаті під ліжком, а сам з пістолетом пішов на зустріч незнайомцям.
Незнайомцями виявились колишній начальник Шпига полковник Медвідько, з яким у детектива були напружені стосунки та Стрельцов, начальник охоронної фірми. Вони почали розпитувати Шпига, що він тут робить і той розповів, що його найняла відома актриса Галина Добрянська для пошуку свого антикваріатного метелика, якого вкрав Яків Зозуленко на замовлення Ілони, вихованки Галини Добрянської. Шпиг дізнався, що Зозуленко мав бути у цьому будинку, а коли прийшов, то знайшов його мертвим. Стрельцов відповів, що вони також розшукували Зозуленка і його спільника за іншу крадіжку і знають, що це спільник вбив Зозуленка.
Юрко весь час вслухається до розмови і розуміє, що співрозмовники недоговорюють і брешуть один одному. Коли розмова добігла до кінця Шпиг відволікає всіх, щоб Юрко зміг втекти з будинку через невелике вікно у кімнаті. Коли Юрко був в безпеці, пес приніс йому кашкета, якого він загубив у будинку. Це була єдина річ, яка могла його виказати.
Юрко повертається додому з новим другом — собакою. Мама Раїса Лук’янівна занепокоєна, чи не голодний пес, а батько Іван Станіславович попереджає, щоб той не пошкодив його взуття, бо піде на вулицю. Батьки запитують, як звуть нового члена сім’ї, але Юрко досі не вигадав імені для бульдога. Тоді випадково батько називає пса «джентельмен» і той відгукується на це імʼя. Батько погоджується залишити собаку, але бере обіцянку з Юрка, що вони повернуть його, якщо зʼявиться попередній хазяїн.
Наступного дня Юрко йде в школу. Там нічого підозрілого не відбувалося. Юрко подумав, що можливо Чорна Рука знає про те, що трапилось в будинку і не буде його чіпати. Вдома гімназиста чекали неприємні новини, батько показав оголошення в газеті про пошук бульдога на прізвисько Джентельмен. Юрко мало не заплакав і батько погодився залишити пса у них до неділі. А у неділю вони вдвох пішли до власників собаки, які жили на Подолі. Власницею виявилась дівчинка-одноліток Юрка, яка на початку року перейшла до них у гімназію, тільки в «А» клас. Собака і дівчинка зраділи зустрічі, а от радості у власника Раєвського Аркадія Львовича Юрко не побачив. Раєвський запросив батька Юрка до себе в кабінет, а хлопцю наказав зачекати батька.
Юркові настільки було цікаво почути розмову, що він вирішив підслухати її. З розмови батька і Раєвського він зрозумів, що це Раєвський наказав позбутися собаки, яку подарував Лізі її хрещений. Ліза була прийомною донькою Раєвського і проживала тут разом з мамою Любовʼю Гнатівною і сестрою Раєвського Мартою Ернестівною. Раєвський запропонував батькові Юрка 500 доларів, щоб той залишив пса собі. Та батько був злий від манери спілкування Раєвського і збрехав, сказавши, що він любить собак і з радістю залишить Джентельмена собі, а гроші в нього і свої є. Коли Юрко з батьком і Джентельменом повертались додому, то Раєвський сказав Лізі, що вона може разом з Юрком вигулювати пса.
З появою Джентельмена розпорядок життя у Юрка змінився, батько сказав, що тепер він відповідальний за пса у всьому і гімназист погодився на це. Раніше у вільний час Юрко ходив із друзями у парк Шевченко і грав там в шахи, або разом з іншими гімназистами влаштовували змагання з баскетболу з «тридцяткою». Так називали учнів 30 школи, з якими вже вісім років було постійне суперництво. Тепер на це вже часу не було. Добре, що поки і Чорна Рука не чіпала Юрка.
Якось Левко Голіцин попросив Юрка і Степана Мартинюка на прізвисько «Шпала» піти з ним, щоб продати старовину китайську статуетку ще одному їх однокласнику Глібу Стороженку. Домовились зробити обмін в компʼютерному класі у гімназії, а допомогу Голіцин взяв для того, щоб Стороженко одразу розрахувався, а не морозився, як це вже бувало.
Коли відбувся обмін і хлопці вже збирались піти, Стороженко помітив, що рука у статуетки була приклеєна. Вона відірвалась, коли хлопець її перевірив. Стороженко почав вимагати повернення грошей, але Голіцин відмовився. Тоді Стороженко обізвав його недоробленим дворянином і Голіцин не стерпів. Він вихопив статуетку і жбурнув її з усієї сили у Стороженка, той встиг увернутися, і статуетка попала прямісінько у монітор, який впав на підлогу і розбився. Такий результат обміну пахнув грошовою компенсацією і можливістю виключення з гімназії.
Стороженко вибіг з класу, за ним вибігли й інші. Стороженко почав погрожувати, що він всіх здасть і всіх виключать з гімназії. Голіцин вирішив повернути кошти за статуетку, а ще списати вже існуючий богр. Мартинюк віддав Стороженку двадцять гривень, що отримав від Голіцина, а ще пообіцяв вибити борги для Стороженка з інших учнів. Юрко поки Стороженкові нічого не дав, але обіцяв щось придумати.
Автоські права належать сайту dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
Наступного дня директор школи Марко Іванович Андронакі на прізвисько «цап» зібрав учнів у актовій залі. Він розповів, що хтось розбив монітор і зірвав міжнародну конференцію, через це постраждала репутація гімназії. Він запропонував зізнатись у скоєному, але ніхто себе не видав. Директор запевнив, що винних все ж знайдуть, і виключать зі школи. Після цього всі розійшлись по своїх класах.
День в гімназії пройшов напружено, після уроків класна керівничка пані Блоховська на прізвисько «Блоха» спочатку попросила винуватця зізнатись, потім роздала всім папірці і наказала таємно написати імʼя винного. Та ніхто нікого не видав, тільки хтось пожартував, написавши імʼя директора. Ввечері директор знову всіх зібрав у актовій залі і на подив учнів, подякував всім, що серед них не виявилось зрадників. Але все ж запевнив, що пошуки винного будуть тривати.
Юрко був приємно вражений вчинком Стороженка, адже гадав, що той не витримає і здасть їх. До нього підійшов Голіцин і сказав, що знає чому Стороженко їх не видав. Чорна Рука надіслала Стороженкові записку з текстом «СКАЖЕШ, ХТО НАСПРАВДІ РОЗБИВ МОНІТОР ДО РАНКУ НЕ ДОЖИВЕШ». Потім Голіцин запитав, чи Юрко ще хоче купити годинника і вони пішли по домівках.
Коли Юрко повертався додому, то біля під’їзду його чекав детектив Назар Шпиг, переодягнений у двірника. Шпиг розповів, що двірник часом надає йому інформацію, а часом і злодіям дає наводку, кого немає вдома і кого можна обікрасти. Шпиг розповів Юрку, що насправді Зозуленко не крав метелика, а викрав на замовлення Стрельцова щоденник старшого брата пані Добрянської. Її брат Олесь брав участь у битві під Крутами і вижив, але згодом помер у концтаборі. Цей щоденик є доказом тих подій і тепер сімʼя Добрянських хотіла, щоб одну з вулиць Києва було перейменовано на честь їхнього родича замість совєцької назви. Так ось Стрельцов всіма методами перешкоджає цьому і бажає знищити щоденник. Вони навіть сфабрикували докази і увʼязнили правнука пані Добрянської за вбивство Зозуленка, хоча її правнук Олесь захищає Україну на Донбасі. Шпиг просить Юрка дізнатись ким є Чорна Рука, адже впевнений, що той був свідком вбивства Зозуленка і скоріш за все щоденник у нього.
Вдома Юрко вирішує спробувати себе у ролі Шерлока Холмса і починає розмірковувати про те, хто може бути Чорною Рукою. Зрештою він вирішує, що Чорна Рука це Стороженко, який розіграв їх, підкинувши сам собі листа.
Тим часом батьки Юрка і Раєвські домовились про спільний вигул Джентельмена. Вони зустрілись у парку, Лізі пришла з тіткою Мартою Ернестівною. Із розмови з Лізою Юрко дізнався, що її рідний батько загинув 2 роки тому на Донбасі, він був волонтером і підірвався на міні. Вони з мамою дуже бідно жили, а потім зʼявився Раєвський, котрий забрав їх до себе. Марта Ернестівна, сестра Раєвського, була старою дівою і гордилась тим, що не вийшла заміж. До дітей приєднався Лев Голіцин, що прогулювався повз, він захотів познайомитись з Лізою. Спершу Голіцин не сподобався Марті Ернестівні, але коли сказав, що він знатного роду, то тітка змінила думку. Голіцин хотів запросити Лізу на Покровський ярмарок, але Ліза сказала, що Юрко уже запросив на концерт. Юрко одразу це підтвердив, хоч насправді нікуди її не запрошував. Потім Ліза запропонувала тітці повернутись додому і всі розійшлися в різні сторони.
Вдома Юрко вирішує написати записку від Чорної Руки з вимогою оплатити 300 гривень і підкинути її Стороженку. Так він сподівається спантеличити однокласника і вивести його на чисту воду. Зустріч він йому призначив у роздягальні. В назначений день, Юрко взяв кухонного ножа для безпеки і сховався за шафою, чатуючи Стороженка. Але на подив Юрка, спочатку до роздягальні зайшов Мартинюк, під приводом, що йому потрібно до вбиральні, а потім Голіцин, кажучи, що в нього тут теж зустріч. Коли обоє пішли і Юрко залишився сам, то зайшов Стороженко, він дуже здивувався, що це Юрко в нього вимагав гроші, але дістав їх, щоб віддати. Юрко зрозумів, що Стороженко не Чорна Рука, вибачився перед ним і хлопці розійшлись. Юрко мав вигадати новий план, щоб зрозуміти, хто був здирником.
Ввечері гімназист знову зустрівся зі Шпигом і розповів про свої пригоди. Детектив розумів, що потрібно допомогти хлопцю у пошуках Чорної Руки. Він запропонував тримати звʼязок через свого знайомого бармена, куди Юрко мав приносити записки з інформацією.
Наступного дня в гімназії Юрко знайшов записку від Чорної Руки, і ось що в ній було «НЕ ДУМАЙ ЩО ПРО ТЕБЕ ЗАБУЛИ ГРОШІ ПРИНЕСЕШ ЗАВТРА ТУДИ КУДИ ТОЙ РАЗ. ТІЛЬКИ ГОДИНА ПЛЮС. ТОЙ РАЗ ПРОБАЧИВ ТЕПЕР НІ»
Юрко зрадів записці, адже тепер він мав шанс дізнатися ким є Чорна Рука. Простеживши, щоб за ним не було хвоста, гімназист пішов у бар до Савки і передав послання Шпигу. А зранку вже сам отримав повідомлення від Шпига через двірника. Пастка була готова, тому після уроків Юрко взяв з собою Джентельмена і вирушив до занедбаного будинку, щоб там залишити гроші. Він піднявся до кімнати, де колись лежало тіло Зозуленка і залишив гроші під старою дошкою, а потім удав, що іде додому. Та насправді за деякий час повернувся до будинку і спіймав Чорну Руку на гарячому. Чорною Рукою виявився Лев Голіцин. Детектив який під виглядом волоцюги слідкував за будинком, приєднався до хлопців.
Юрко вичитує Левка, каже, що він такий же боягуз і зрадник як і його пращурі, якими він так гордиться. Гімназист розповідає історію сімʼї Голіциних, яку дізнався у батька, що Безпалі і Голіцини, зрадили Україну і служили московським царям, а далі більшовикам. І навіть батько Голіцина так само правдами і не правдами отримав державну посаду в Києві, яка нічого доброго йому не принесла. Гімназисти мало не побилися, Шпиг зупинив їх і пообіцяв Левкові, що вмовить Юрка не розповідати про нього у гімназії, але він мусить розповісти, що він знає про вбивство Зозуленка. Левко Голіцин розповів, що самого вбивства він не бачив, лише чув сварку між Зозулею і Соплею.
Шпиг відпускає Левка і наказує Юркові мовчати про Чорну Руку. Детектив розповідає гімназистові, що Сопля це Аркадій Сипливець, відомий йому злочинець. Шпиг гадає, що він убив Зозуленка і забрав собі щоденника Олеся Добрянського. Вони разом рушили на пошук Сипливця, але не знайшли того за відомою Шпивогі адресою. Поки був вільний час, Шпиг запросив Юрка до себе до дому. Але біля підʼїзду на Шпига чатували Медвідько і Стрельцов. Поліціянти почали йому погрожувати і хотіли забрати з собою, але коли побачили поряд з ним Юрка, то заспокоїлись. Шпиг сказав, що Юрко хуліган, який тікає з дому, тому його найняли провести з ним бесіду. Так як Юрко виявився небажаним свідком, то Медвідько запропонував зайти до Шпига і вже в нього поговорити.
Тоді Шпиг показово грубо заштовхав Юрка до дальньої кімнати у квартирі і закрив його там разом з Джентельменом, а сам повернувся до зали, де його чекали відвідувачі. Юрко образився на Шпига за його грубість, а потім знайшов кухоль, приклав до дверей і почав підслуховувати розмову. Він почув, як Шпиг сказав, що він не вірить у вину Добрянського і вважає справжнім вбивцею Соплю. Медвідько повідомив Стрельцова, що він чув про такого злочинця і пообіцяв Стельцову швидко його знайти. Дізнавшись потрібну інформацію поліціянти пішли. Потім Шпиг повернувся до Юрка і сказав, що тепер їм потрібно першими спіймати Соплю. Він знає, що той має бути на Деміївці на Совських ставках. Шпиг наказує гімназисту знайти таксі і чекати його біля дому, так як за ним можуть стежити.
Доїхавши до потрібної вулиці, вони відпустили таксі, а нишком попростували до потрібного будинку. На вулиці вже було темно, Шпиг біля хвіртки оглушив вартового і забрав його пістолет. Залишивши Юрка і Джентельмена у дворі, він озброївшись вже двома пістолетами увійшов у будинок. Там за столом у карти грали троє: Сопля, Череп і ще один тип у смугастому костюмі. Побачивши Шпига, вони підняли руки, але згодом Сопля підтираючи свого носа, скористався ситуацією і перекинув стола на Шпига, а Череп тим часом розбив лампочку, щоб в кімнаті стало темно. Шпиг почав стріляти, потім почалась бійка. В цей час Сопля вистрибнув у вікно і почав тікати. Тоді Джентельмен схопив Соплю за штани і почав кусати, а коли той впав, то сів на нього і не давав підвестися. Тим часом Шпиг вивів з дому ще двох бранців — одного він підстрелив, а іншому розбив голову. Шпиг сказав Соплі, що він знає, що той убив Зозуленка, але його цікавить, де щоденник. Сопля сказав, що програв його, а скаже кому, коли Шпиг згодиться з ним домовитись. Юрко спостерігаючи за всім, що відбувалося, каже Шпигу, що ймовірно щоденник у Черепа. Тоді Шпиг наказує Юркові принести з будинку сумку Черепа. У ній вони знаходять щоденник ДОБРЯНСЬКОГО ОЛЕСЯ учня УКРАЇНСЬКОЇ ІМЕНІ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАТСТВА ГІМНАЗІЇ. Під першим записом стояла дата 7 січня 1918 року. Згодом вони чують сирени поліції і Шпиг наказує Юркові сховати щоденник у себе. Юрко засовує його у поліетиленовий пакет і ховає під курткою.
Коли Юрко повернувся додому, то мати і тато не могли знайти собі місця. За порадою Шпига Юрко збрехав батькам, почав плакати і сказав, що загубив Джентельмена і до ночі його шукав. Казав, що мабуть його Раєвський вкрав і знову плакав. Батьки почали жаліти гімназиста, замість того, щоб накричати на нього. А вночі від пережитого стресу у Юрка була пропасниця, що навіть швидку довелось викликати. А вранці до них додому прийшов Шпиг і сказав, що в одному з дворів знайшов собаку, яка його довела до їхніх дверей. Батьки хотіли подякувати за собаку, але Шпиг відмовився від грошей і навіть чаю. Юркові стало краще і він вмовив маму піти вигуляти Джентельмена разом з Лізою. В парку Ліза гралась з собакою, і Юрко на деякий час опинився сам. До нього підійшли троє щасливих людей: Галина Добрянська разом зі своїм звільненим правнуком Олесем Добрянським та детективом Шпигом. Вони познайомились з гімназистом і подякували йому за допомогу. Ліза впізнала Олеся — він був на одній з фотокарток її загиблого батька.
Почався новий тиждень в гімназії. Юрко хотів хоч комусь розповісти про Левка Голіцина, але вирішив стримати слово. Юрко лише раз підійшов до Левка і запитав, чому той називав себе «Чорною рукою», на що той відповів, що є така казочка, що чорна рука приходить і душить тих, хто себе погано поводить. Тоді Юрко сказав, що той видно уявив себе супергероєм, а насправді нічого не вартий і пішов.
Під школою на Юрка чекав Шпиг. Юрко сказав, що читав, що Соплю арештували за вбивство Зозуленка і все це коментував Медвідько, наче це він розкрив справу. На що Шпиг відповів, що все це не важливо, головне, що справедливість перемогла і від них нарешті відчепляться. А далі він передав Юркові подарунок від Олеся Добрянського: невеличку пласку бляшану коробочку з попелом усередині. Коли ж Юрко поцікавився до чого там попіл, то Шпиг відповів, що коїться якась чортівня, але це вже окрема історія і за звичкою смикнув себе за вус.
Автор – Гнатюк Олег
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
