Грабовський “До матері” аналіз (паспорт твору)

грабовський до матері аналіз твору Аналіз твору

Вірш “До матері” Павла Грабовського — це надзвичайно емоційне звернення поета-в’язня до найріднішої людини. У ньому поєднано особистий біль, синівську любов та незламність духу перед обличчям несправедливості.

Павло Грабовський “До матері” аналіз (паспорт твору)

Автор: Павло Грабовський

Рік написання: кінець XIX століття (період заслання)

Рід літератури:  лірика

Жанр: ліричний вірш (послання)

Вид лірики: громадянська (інтимно-громадянська)

Тема: звернення ліричного героя до матері, біль сина, який перебуває в неволі, та співчуття до материнського горя.
Ідея: утвердження сили материнської любові, віри в справедливість і духовну підтримку матері.
Основна думка; навіть у стражданнях і неволі людина знаходить силу в материнській любові й надії на правду.  «Хай я в неволі конаю та плачу, — Важче незмірно тобі».

Образи-символи:
Мама-голубка — символ ніжності, чистоти та беззахисності перед горем.
-Ясна зірка — символ надії та дороговказу в темряві неволі.
-Слуги мряки / злодіяки  — уособлення імперської влади, катів та несправедливості.

Ліричний герой — син, який перебуває в неволі й звертається до матері з болем і любов’ю.
Настрій твору — сумний, тривожний, сповнений туги та надії.

Художні засоби:

  • Епітети: «людського неправого суду», «ясна зірко», «славне диво»
  • Метафори: «болі зі споду душі піднялися», «пророк в них душі розбудив»
  • Звертання: «Мамо-голубко!», «ясна зірко»

  • Повтори (анафора): «Мамо-голубко!»

  • Риторичні оклики: «Мамо-голубко! Прийди подивися…»

Павло Грабовський “До матері”

Мамо-голубко! Прийди подивися,
Сина від мук захисти!
Болі зі споду душі піднялися,
Що вже несила нести.

Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу,
Стогнеш сама у журбі;
Хай я в неволі конаю та плачу,-
Важче незмірно тобі.

Бачити більше тебе я не буду;
Не дорікай, а прости;
Та від людського неправого суду
Сина свого захисти!

І поглянуть навіть гірко,
І вбачається мені,
Що крізь хмари, ясна зірко,
Сяєш ти у вишині.

І сталось диво, славне з див:
Охаменулись слуги мряки;
Пророк в них душі розбудив,-
Додолу пали злодіяки.

Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.

Оцініть статтю
Додати коментар