Лєсков Микола Семенович – російський письменник. Хронологічна таблиця життя Лєскова, а також його творчості викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця Миколи Лєскова
4 лютого 1831 – народився в селі Горохове Орловської губернії. Раннє дитинство Н.С. Лєскова пройшло в Орлі.
1841-1846 – навчання в Орловській губернській гімназії, але через смерть батька повний курс навчання не пройшов.
1847 – прийнятий на службу в Орловську палату кримінального суду “з зарахуванням до 2-го розряду канцелярських служителів”. Сюжет повісті “Леді Макбет Мценського повіту” навіяний службою того часу.
1849 – переїжджає до Києва, де живе у свого дядька С. П. Алферьева. Влаштовується працювати в штат Київської казенної палати. Живе в Києві до 1857 року – вивчає польську мову, слов’янську культуру, цікавиться релігією.
1853 – Лесков одружується на дочці київського комерсанта Ользі Смирновій, без схвалення родичів. У цьому шлюбі народилися син Дмитро (помер у дитячому віці) і дочка Віра.
1857 – 1860 – Лесков працює у приватній фірмі «Шкотт і Вількінс», яка займається переселенням селян у нові землі. Всі ці роки проводить у ділових поїздках по Росії.
1861 – переїзд родини Лєскова з Києва до Петербурга. Співпрацює з газетами, починає писати для «Вітчизняних записок», «Русской речи», «Північної бджоли». Пише «Нариси винокурної промисловості».
1862 – поїздка за кордон в якості кореспондента газети «Північна бджола» (відвідує Західну Україну, Польщу, Чехію, Францію). Опубліковано твір “Згасла справа”.
1863 – офіційний початок письменницької кар’єри Миколи Лєскова. Він публікує свої повісті «Житіє однієї баби», «Вівцебик», працює над романом «Нікуди». Через цей неоднозначний роману, який заперечує модні в той час, революційні нігілістичні ідеї, від Лєскова відвертаються багато літераторів, зокрема видавці «Вітчизняних записок». Письменник публікується в «Російському віснику», підписуючись псевдонімом М.Стебницький.
1865 – написана «Леді Макбет Мценського повіту». Робота над повістю “Остров’яни”.
1870 – 1871 – робота над романом «На ножах». Твір тягне за собою вже політичні звинувачення автора.
1873 – виходять повісті Миколи Лєскова «Очарованный странник» и «Запечатленный ангел». Поступово у письменника псуються стосунки і з «Російським вісником». Сім’ї Лєскова загрожує безгрошів’я.
1874 – 1883 – Лесков працює в особливому відділі Вченого комітету Міністерства народної освіти по «розгляду книг, що видаються для народу». Це приносить малий, але все-таки дохід.
1875 – друга поїздка за кордон. Після повернення пише ряд анекдотичних нарисів про священнослужителів («Дрібниці архієрейського життя», «Єпархіальний суд», «Синодальні персони» та ін.).
1877 – імператриця Марія Олександрівна позитивно висловлюється про роман «Соборяне». Автору відразу ж вдається влаштуватися членом навчального відділу міністерства державного майна.
1881 – написано один з найзнаменитіших творів Лєскова «Лівша (Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху)».
1883 – остаточне звільнення з державної служби.
1887 – Микола Лєсков знайомиться з М. Толстим, зробив величезний вплив на пізнішу творчість письменника.
У своїх останніх творах Лєсков критикує всю політичну систему Російської імперії. Друкується під псевдонімами – В. Пересвєтов, Микола Понукалов, свящ. Петро Касторський, Псаломщик, Людина з натовпу, Любитель годин.
5 березня (21 лютого) 1895 – Лесков помирає в Петербурзі. Причиною смерті стає напад астми, яка мучить письменника останні 5 років його життя. Похований на Волковському кладовищі
Хронологічна таблиця Лєскова коротко викладена вище, але ви можете розширити її на свій розсуд використовуючи біографію письменника.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.



