Хронологічна таблиця життя і творчості Салтикова-Щедріна викладена в цій статті.
Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович (справжнє прізвище Салтиков, псевдонім Микола Щедрін) – російський письменник, Рязанський і Тверській віце-губернатор.
Хронологічна таблиця М.Є. Салтиков-Щедрін
15 січня 1826 Народився в селі Спас-Кут Калязинського повіту Тверської губернії в старій дворянській сім’ї.
1836-1838 Навчався в Московському Дворянському інституті, за відмінні успіхи переводиться в Царськосільський ліцей.
1844 Закінчив Царськосільський ліцей, де його навіть називали «другим Пушкіним». Був зарахований на службу в канцелярію військового міністра і тільки через 2 роки отримав там штатне місце – помічника секретаря.
1847 В журналі «Вітчизняні записки» були опубліковані повісті «Суперечності» і «Заплутана справа» (1848).
1848 Салтиков-Щедрін був заарештований за твори «Суперечності» і «Заплутана справа».
1848-1855 перебував на засланні, в Вятці за “шкідливий образ думок”.
1856 Одружується в Москві на Єлизаветі Аполлонівні Болтиній. Публікує сатиричний цикл “Губернські нариси”.
1858-1861 письменник був віце-губернатором в Рязані і Твері.
1862 вийшов у відставку, став співпрацювати з журналом «Современник».
1864 М. Є. Салтиков-Щедрін повернувся на державну службу.
1868 звільнився і став одним з редакторів журналу «Вітчизняні записки».
1870-1880 вийшла «Історія одного міста», «Помпадури і помпадурши», «Панове Головльови”, “Сучасна ідилія”, а також інші твори.
28 квітня 1889 Смерть Михайла Евграфовича Салтикова-Щедріна. Похований на Волковому кладовищі в Петербурзі поряд з могилою І. С. Тургенєва – за його заповітом.
