Хронологічний довідник
Українські землі наприкінці 17 – у першій половині 18 ст
1687 р., травень — 17 червня — перший кримський похід. Невдалий наступ московського війська під проводом В. Голицина та козацької армії на чолі з І. Самойловичем на Перекоп.
1687 р., 25 липня — козацька рада на р. Коломак. Усунення з гетьманства І. Самойловича (згодом заслали до Сибіру) та обрання гетьманом Івана Мазепи. Укладення Коломацьких статей, збереження 30-тисячного реєстру, перебування московських військ у п’яти українських містах.
1689 р., березень — 21 травня — другий кримський похід. Невдача московської армії В. Голицина та українського війська І. Мазепи.
1700-1721 р., 30 серпня — Північна війна коаліції держав проти Швеції. Участь у ній українських військ.
1701 р., 6 жовтня — перетворення Києво-Могилянської колегії на академію, призначення їй щорічної субсидії розміром 1 тис. злотих. За наказом І. Мазепи для Академії збудовано новий будинок і Братський собор.
1702 р. — написання «Літопису Самовидця». Автором вважають Романа Ракушку-Романовського. Вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Леонтія Тарасевича.
1702 р., весна — 1704 р., травень — визвольний рух на Правобережжі під проводом С. Палія та інших полковників.
1704 р,, травень — війська Івана Мазепи зайняли Київщину та Волинь.
1704-1709 рр. — об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою гетьмана Івана Мазепи.
1705 р. — написання Теофаном (Феофаном) Прокоповичем дррми «Володимир», у якій прославлявся І. Мазепа. Пізніше була присвячена Петру І. Перша історична драма на теми рідної історії.
1708 р., осінь — похід військ шведського короля Карла XII на Москву через Лівобережну Україну.
1708 р. 28-30 жовтня — початок антиколоніального повстання гетьмана І. Мазепи проти Московії. Укладення договору з Швецією. Україна мала бути цілком незалежною державою з титулом князівства.
1708 р., 2 листопада — взяття через зраду московським військом під командуванням А. Меншикова гетьманської столиці Батурина, Знищення міста і його жителів.
1708 р., 6 листопада — обрання гетьманом Лівобережної України Івана Скоропадського (до 1722 р.) Гетьманською столицею став Глухів.
1708 р, листопад — зруйнування московськими військами українських міст Лебедин і Ромни. Страчено багатьох мирних мешканців.
1709 р. березень — перехід на бік Івана Мазепи запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.
1709 р. 14 травня — зруйнування Чортомлицької Січі на острові Базавлук царськими військами. Помста Москви за підтримку Запорізькою Січчю гетьмана І. Мазепи.
1709 р., 27 червня — поразка шведської армії у битві під Полтавою.
1709 р., 17 липня — І. Скоропадський надіслав на затвердження Петрові І «Просительні статті» («Решетилівські статті»).
1709 р., 11 серпня — у відповідь на звернення лівобережного гетьмана видано царський «Рішительний Указ», який був спрямований на поступову ліквідацію автономії України.
1709 р., 22 вересня (2 жовтня) — смерть гетьмана І. Мазепи у Варниці, поблизу Бендер.
1710 р., 5 квітня — обрання Пилипа Орлика гетьманом на еміграції. Ухвалення Конституції Орлика (Бендерської конституції) — договірних умов між гетьманом і козаками, де ставилася мета домогтися незалежної української держави.
1710 р. — написання літопису Григорія Грабянки у Гадячі.
1711 р., весна — похід козацьких військ П. Орлика разом з татарами на Правобережжя, що закінчився невдачею.
1715 р. — перша писемна згадка про гайдамаків.
1716-1718 рр. — цар направив близько 10 тис. козаків, багато з яких загинуло, на будівництво каналу між Волгою та Доном. Канал так і не побудували.
1720 р., 5 жовтня — указ Петра І про заборону друкувати книги українською мовою.
1720 р., 20 грудня — початок вивезення українських історичних пам’яток до Московії (Росії).
1720 р. — написання літопису Самійла Величка — найвизначнішого явища козацького літописання.
1721 р. — відправлення українських козаків на війну з Персією. У бойових діях брало участь близько 7 тис. українців, повернулося додому лише 646 осіб.
1721-1722 рр. — козаків відправлено на будівництво Ладозького каналу. З 20 тис. українців третина загинула.
1722 р., 2 квітня — імператорський указ про ліквідацію гетьманства й утворення Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною (проіснувала п’ять років).
1723 р., літо — подання Петрові І Коломацьких чолобитних (петицій). Ув’язнення (з 10 листопада 1723 р.) наказного гетьмана (1722-1724 рр.) Павла Полуботка у Петропавловській фортеці, де він 18 грудня 1724 р. і помер.
1727 р., 20 червня — обрання старшинською радою гетьманом миргородського полковника Данила Апостола. Намагався боротися з російським впливом в Україні.
1727 р., 1 жовтня — обрання на генеральній козацькій раді в Глухові гетьманом Лівобережної України Д. Апостола.
1728 р., серпень — «Рішительні пункти», указ царського уряду гетьману Д. Апостолу. Російським дворянам надавалося право скуповувати українські землі.
1729 р. — наказ Петра II переписати з української мови російською державні постанови та розпорядження.
1730 р. — почала діяти співацька школа в Глухові, місто стало музичною столицею України.
1734 р., 17 січня – ліквідація гетьманства після смерті Д. Апостола. Утворення нової Малоросійської колегії — Правління гетьманського уряду (діяло до 1750 р.).
1734 р., 10 квітня — будівництво Нової Січі на р. Підпільній (восьма, остання із Запорізьких Січей, існувала до 1775 р.).
1742 р — виникнення першої масонської організації в Україні (Вишнівець, нині Тернопільська обл.).
1743 р. — «Права, за якими судиться малоросійський народ». Кодифікація права в Лівобережній Україні.
Читайте тему “Українські землі наприкінці 17 – у першій половині 18 ст” для поглибленого вивчення матеріалу.