Хронологічна таблиця
УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН (1939-1945 рр.)
1939 р., 23 серпня – підписання договору про ненапад між СРСР і Німеччиною (пакт Молотова-Ріббетропа). Поділ сфер впливу в Європі. Західна Україна визнана сферою впливу (до річок Вісла – Нарев -Сян.
1939 р., 1 вересня – напад нацистської Німеччини на Польшу. Початок Другої світової війни, в якій українці брали участь з перших днів (у складі польської армії).
1939 р., 17 вересня – перехід Червоною армією польсько-радянського кордону, захоплення Галичини та Волині військами Українського фронту під командуванням Семена Тимошенка. Початок радянізанії Західної України.
1939 р., 28 вересня – «Договір про дружбу та державний кордон» між СРСР і Німеччиною. Уточнення кордонів. Під гітлерівською окупацією залишилися Холмщина, Лемківщина, Надсяння, Підляшшя (12 жовтня увійшли до складу Генеральної губернії).
1939 р., 22 жовтня — проведення під пильним контролем нової влади виборів до Народних зборів Західної України.
1939 р., 26-28 жовтня — ухвала Народними зборами Західної України у Львові Декларації про входження краю до складу СРСР, включення Західної України до складу УРСР.
1939 р., 1-2 листопада — сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.
1940 р., 10 лютого — перший етап депортацій у Західній Україні, який охопив понад 220 тис. осіб. За рік з території Західної України і Західної Білорусії депортовано близько 1,2 мли осіб, або понад 10%.
Надзвичайна конференція прихильників С. Бендери у Кракові. Розкол ОУН і утворення революційної фракції ОУН (ОУН-Б) на чолі зі С. Байдарою. Інша частина ОУН стала позначатися ОУН-М.
1940 р., 26 червня — Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на 8-годинний робочий день, на семиденний робочий тиждень, заборону самовільного залишення робітниками та службовцями підприємств і установ». Мілітаризація праці в умовах Другої світової війни.
1940 р., 28-30 червня — захоплення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини. Румунія під тиском СРСР без опору залишила ці землі.
1940 р., 2 серпня — ухвалення сесією Верховної Ради СРСР законів про перетворення Молдавської АРСР на Молдавську РСР і про включення Північної Буковини, а також Хотинського, Ізмаїльського й Аккерманського повітів Бессарабії до складу УРСР.
1941 р., січень — львівський процес над 59-ма членами ОУН. 42 особи, у тому числі 11 дівчат, засуджені до смертної кари.
1941 р., 22 червня — напад Німеччини та її сателітів на СРСР. Знищення на аеродромах понад 1200 радянських бойових літаків.
1941 р., 23-29 червня — найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк — Броди -Рівне — Дубно. Величезні втрати радянських танкістів. Німецький наступ дещо загальмувався.
1941 р., 30 червня — проголошення у Львові «Акту відновлення Української держави». Головою Українського Державного правління (уряду) обрано Ярослава Стецька.
1941 р., 5 липня — арешт у Кракові С. Бендери, у вересні 1941 р. поміщений у концтабір Заксенгаузсн, де перебував три роки.
1941 р., 9 липня – уряд Я. Стецька розігнаний німецькою владою, а він сам арештований.
1941 р., 11 липня — 19 вересня (7 липня — 26 вересня) — оборона Києва радянськими військами Південно-Західного фронту на чолі з Михайлом Кирпоносом. Скувала чимало сил ворога.
1941 р., 1 серпня — включення Німеччиною окупованої Галичини до складу Генеральної губернії (дистрикт Галичина).
1941 р., 5 серпня — 16 жовтня – оборона Одеси Червоною армією. Одеський оборонний район очолював Іван Петров. Німецькі та румунські війська взяли місто, коли більшість радянських частин переправили па оборону Севастополя.
1941 р., 19 серпня — на підставі німецько-румунського договору територія між Дністром і Південним Бугом (так звана Трансністрія) перейшла у володіння Румунії.
1941 р., 20 серпня – створення на окупованих Німеччиною землях райхскомісаріату «Україна» на чолі з Еріхом Кохом, центр – Рівне.
1941 р., серпень – Тарас Бульба (Боровець) організував українські збройні загоїш під назвою «Поліська Січ» з центром в Олевську (Житомирщина).
1941 р., 22-26 вересня – оточення і розгром радянських військ Південно-Західною фронту під командуванням М. Кирпоноса на Полтавщині. Понад 665 тис. вояків потрапило в полон до ворога. Найбільша поразка Червоної армії.
1941 р., 30 жовтня — 1942 р., 4 липня – оборона Севастополя радянськими збройними силами під командуванням І. Петрова. Весь Крим окупували гітлерівські війська.
1941 р., 3 листопада – агенти НКВС знищили в Києві Успенський собор Києво-Печерської лаври (відбудований за часів незалежної України).
1941 р., 25 листопада – наказ гітлерівського командування про арешт і страту членів оунівського підпілля.
1941 р., 25 грудня — 1942 р„ 2 січня – Керченсько-Феодосійська десантна операція радянських військ, очищення від ворога Керченського півострова.
1942 р., 13 лютого – початок масового примусового вивозу українців з центральних і східних земель на роботу до Німеччини (так звані остарбайтери: в 1942-1944 рр. — близько 2,3 мли осіб).
1942 р., 21 лютого — розстріл О. Теліги разом з іншими членами оунівського підпілля у Бабиному Яру.
1942 р., березень-квітень — початок формування па Волині під загальним керівництвом М. Лебедя УПА — українських військово-політичних формувань ОУН-Б.
1942 р., 12-29 травня — Харківська битва (операція під Барвінковим і Лозовою). Оточення значної частини військ Південно-Західного фронту під командуванням С. Тимошенка. Близько 240 тис. радянських бійців потрапило в полон.
1942 р., 15 травня — поразка радянських військ Кримського фронту під командуванням Д. Козлова на Керченському півострові. Втрати Червоної армії становили понад 200 тис. вояків.
1942 р., 30 травня — створення Центрального штабу партизанського руху на чолі з Пантелеймоном Пономаренком. Прагнення радянського командування налагодити централізоване керівництво партизанським рухом.
1942 р., 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем.
1942 р., 22 липня — радянські війська залишили Свердловськ. Вся Україна опинилася під гітлерівською окупацією.
1942 р., 28 липня — наказ № 227 (наказ «Ні кроку назад!»), підписаний Й. Сталіним. Закладено основи терористичних методів управління тоталітарної держави власною армією.
1942 р., 30 вересня —1943 р., січень —діяльність підпільної організації «Молода гвардія» в Краснодоні.
1942 р., 14 жовтня — офіційно прийнята дата створення на Волині Української повстанської армії. Діяла на Правобережній і Західній Україні. Наприкінці 1943 р. УПА очолив Роман Шухевич.
1942 р., 19 листопада — початок контрнаступу радянських військ під Сталінградом, закінчився 2 лютого 1943 р. повним розгромом 330-тис. угруповання ворога.
1942 р., 18 грудня — вступ радянських військ у межі України. Першим було звільнено с. Півнівка Міловського р-ну Ворошиловградської (тепер Луганської) обл.
1943 р. 16 лютого — радянські війська вибили гітлерівців з Харкова.
1943 р,, 15 березня — німецькі війська знову захопили Харків.
1943 р., 2 травня — УПА в ході операції знищила німецького генерала Віктора Лютце.
1943 р., 12 червня — початок жовтня — Карпатський рейд партизанського з’єднання під командуванням С. Ковпака. Радянські партизани порушили домовленість з УПА і 1 серпня були розбиті ними під Делятином.
1943 р., 5 липня — 23 серпня — Курська битва. Її закінченням вважається взяття Харкова Червоною армією 23 серпня. Створено сприятливі умови для звільнення Лівобережжя.
1943 р., 3 серпня — 15 вересня — «Рейкова війна», велика операція радянських партизанів для надання допомоги Червоній армії.
1943 р., 7-8 серпня — роззброєння відділами УПА частин ОУН(М). Більша частина прихильників А. Мельника влилася в УПА.
1943 р., 13 серпня — 22 вересня — Донбаська операція військ Південно-Західного та Південного фронтів. Взяття Харкова (23 серпня) і Сталіна (нині Донецьк, 8 вересня).
1943 р., 18 серпня — УПА роззброїла частини УНРА. Перехід збройних загонів Т. Боровця (Бульби) під контроль УПА.
1943 р., 21-25 серпня — III Надзвичайний великий збір ОУН-Б. Вироблення соціально-економічної платформи організації, демократичних принципів у політичній сфері, що свідчить про політичну еволюцію ОУН.
1943 р., 25 серпня — 23 грудня — битва за Дніпро. Радянські війська, хоча й зазнали значних втрат, завдали ворогові важкої поразки. Створення умов для наступу на Правобережну та Західну Україну.
1943 р., серпень — визначення остаточної структури УПА. Поділ за територіальною ознакою: УПА — Північ, УПА — Захід, УПА — Південь. Проголошення тактики боротьби на два фронти — проти радянської влади та гітлерівців.
1943 р., 6 листопада — вигнання нацистів з Києва військами 1 Українського фронту під командуванням Миколи Ватутіна.
1943 р., 21-22 листопада — ОУН провела в Житомирській області під охороною УПА конференцію поневолених народів Східної Європи й Азії. Намагання створити Антибільшовицький блок народів.
1943 р., листопад — Й. Сталін заборонив друкувати кіноповість О. Довженка «Україна в огні» та знімати фільм за нею.
1944 р., 24 січня — 17 лютого — Корсунь-Шевченківська битва («Сталінград на Дніпрі»). Оточення і розгром 80-тис. німецького угруповання.
1944 р., 27 січня — 11 лютого — Рівне-Луцька наступальна операція Червоної армії, у ході якої війська 1 Українського фронту взяли Рівно та Луцьк (2 лютого).
1944 р., 28 січня —1 лютого — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про перетворення Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський.
1944 р., 4 березня — Верховна Рада УРСР ухвалила закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Наркомом став Дмитро Мануїльський.
1944 р„ 4 березня — 17 квітня — війська І Українського фронту здійснили успішну Проскурівсько-Чернівецьку операцію.
1944 р., 8 квітня — 12 травня — Кримська наступальна операція радянських військ (V Українського фронту. Вигнання ворога з Криму.
1944 р., 10 квітня — війська ІІІ Українського фронту вибили ворога з Одеси в ході Одеської наступальної операції (26 березня-14 квітня).
1944 р., 18 травня —депортація кримськотатарського населення (близько 240 тис. осіб, переважно жінки та діти) з території Криму у східні райони СРСР.
1944 р., 27-28 червня — масова депортація з Криму болгар, вірменів, греків у східні райони країни.
1944 р., 11-15 липня — формування Української головної визвольної ради (УГВР) на чолі з Кирилом Осьмаком. Почалося з січня 1944 р. Остаточно організована в лісах під Самбором. Орган української влади на звільненій від окупантів території.
1944 р., 13 липня — 29 серпня — Львівсько-Сандомирська операція радянських військ. Радянська армія зайняла західні області України та увійшли в південні райони Польщі.
1944 р., 27 липня — взяття військами І Українського фронту Львова, Перемишля та Станіслава (тепер Івано-Франківськ).
1944 р., 8 вересня — 28 жовтня — Карпатсько-Ужгородська стратегічна наступальна операція радянських військ. Червона армія зайняла Закарпаття (Ужгород — 27 жовтня).
1944 р., 28 жовтня — вигнання гітлерівців із Закарпаття. Повне й остаточне вигнання нацистів та їх союзників з території України.
1944 р., 26 листопада — перший з’їзд делегатів Народних комітетів Закарпатської України в Мукачевому ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з радянською Україною.
1945 р., 30 січня — «атака століття». Радянський підводний човен під командуванням Олександра Мари-неска потопив біля Данцига (Ґданськ) німецький суперлайнер «Вільгельм Густлофф»; понад 6600 жертв.
1945 р., 8 травня — підписання капітуляції нацистської Німеччини. Закінчення війни в Європі.
1945 р., 9 травня — проголошення Й. Сталіним Дня Перемоги над нацистською Німеччиною.
1945 р., 2 вересня — підписання капітуляції Японії. Закінчення Другої світової війни.
Читайте тему “Україна під час Другої світової війни та великої вітчизняної“, щоб детальніше вивчити матеріал.