Хронологічний довідник
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
70-80-ті роки XVIII ст. – реформи Марії-Терезії та Йосифа II в Австрійській імперії (аграрна, релігійна, освітня, адмінісіративна).
1772 р., 5 серпня (за новим стилем) перший поділ Польщі, передумовою якого була поразка Барської конфедерації, створеної 29 лютого 1768 р. Приєднання Галичини до Австрійської імперії. Утворення австрійським урядом провінції Королівство Галичини та Володимирії (Галіції та Лодомерії).
1775 р., 7 травня (за новим стилем) Константинопольська конвенція між Османською й Австрійською імперіями. Приєднання Буковини до Австрії.
1776 р. – вийшла перша в Україні газета — «Газетт де Леополіс» («Львівська газета»), — видана французькою мовою. Виходила щотижня.
1782 р., 5 квітня (за новим стилем) — указ австрійського імператора Йосифа II про ліквідацію особистої залежності селян і чітке визначення розміру панщини (до 30 днів на рік).
1782-1786 рр. — проведення адміністративної реформи у Східній Галичині, утворення 12 округів.
1784 р. — відновлення діяльності Львівського університету замість закритої єзуїтської академії.
1787 р. — Буковина приєднана до Галичини і сполучена з нею в одну провінцію.
1808 р. — відновлення Галицької митрополії. Греко-католицьке духовенство становило консолідовану верству з давніми традиціями.
1809 р. — закриття Руського інституту при Львівському університеті.
1810-1815 рр. — «холерні бунти» на Закарпатті.
1810-1825 рр. — рух опришків набув особливого розмаху на Прикарпатті, найпопулярніший ватажок — Мирон Штолюк.
1816 р. — заснування Іваном Могильницьким у Перемишлі першого на західноукраїнських землях просвітницького товариства.
1817 р. — заснування Львівського інституту Оссолінських, який мав велику бібліотеку, музей і друкарню, був важливим науковим осередком Західної України.
1831 р. — «холерні бунти» на Закарпатті.
1834-1837 рр. (1833-1837 рр.) —діяльність у Львові демократичного та просвітницького гуртка «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький).
1837 р. — видання «Руською трійцею» літературного альманаху «Русалка Дністрова» в Буді (Будапешті).
1843-1844 рр. — повстання селян Буковини під проводом Лук’яна Кобилиці. Селяни 22-х громад припинили виконувати будь-які повинності, силою захопили ліси та пасовища. Виступ придушений військами.
1846 р., весна — антифеодальне визвольне селянське повстання у Галичині (Самбірський округ).
1848-1849 рр. — революція в Австрійській імперії.
1848 р., 13 квітня (за новим стилем) — організація польською шляхтою у Львові свого представницького органу — Центральної ради народової.
1848 р., 23 квітня (за новим стилем) — організація ополяченою українською шляхтою у Львові свого органу «Руський собор», який був покликаний обстоювати ідею незалежності Польщі під зверхністю Габсбургів.
1848 р., 2 травня (за новим стилем) — виникнення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради. Голова — єпископ Григорій Яхимович.
1848 р., 15 травня (за новим стилем) — ухвалення у Відні закону про ліквідацію кріпосного права у Галичині. Вихід у Львові першого числа української газети «Зоря галицька».
1848 р., 2-12 червня (за новим стилем) — слов’янський конгрес (з’їзд), скликаний у Празі з метою досягти слов’янської єдності у боротьбі за національну незалежність, участь у ньому представників українських організацій.
1848 р., 10 липня — 1849 р., 8 березня (за новим стилем) — робота австрійського парламенту, в якому вперше були представлені депутати від українців (39, з них 27 селян).
1848 р., 9 серпня (за новим стилем) — ліквідація кріпосного права на Буковині.
1848 р., 13 вересня (за новим стилем) — відкриття у Львівському університеті кафедри української мови, яку очолив Яків Головацький.
1848 р., 18-19 (30-31) жовтня — перший з’їзд українських діячів науки та культури у Львові («Собор руських учених»), який окреслив широку програму організації української науки та народної освіти.
1848 р., 25 жовтня (за новим стилем) — заснування Головною руською радою у Львові культурно-просвітницького товариства «Галицько-руська матиця», яка мала відати організацією видання підручників українською мовою.
1848 р., 1-2 листопада (за новим стилем) — збройне антиурядове повстання у Львові, придушене австрійськими військами.
1848 р., листопад — 1850 р., квітень — селянський рух під проводом Лук’яна Кобилиці на Північній Буковині.
1849 р., 4 березня (за новим стилем) — відокремлення Буковини від Галичини і проголошення її «коронним краєм» Австрійської імперії.
1851 р. — розпуск австрійським урядом Головної руської ради у Львові.
1853 р. — фактичне скасування панщини на Закарпатті.
Пропонуємо ознайомитися з темою “Західноукраїнські землі наприкінці 18 – у першій половині 19 ст“, щоб детальніше ознайомитися з матеріалом.