Хто такий Дажбог? Кожен з нас чув про існування такого божества, але чим він допомагав язичникам Ви дізнаєтеся в цій статті.
Хто такий Дажбог?
Дажбог — сонячне божество у східних слов’ян. Дажбог – бог Сонця
Наші пращури вірили, що Дажбог їздить по небу в колісниці, котра запряжена білими кіньми з вогняною гривою. Символ Дажбога — осяйний вогняний щит.
Дажбог вважався подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Функції Дажбога, після хрещення Русі, перейшли до Св. Миколи. Появу різних комах та плазунів навесні наші предки пояснювали тим, що Дажбог — верховний бог прадавніх українців — «відімкнув» землю. Для цього він посилав на землю пташок із ключами.
Дажбога зображували із людським мужнім, широким, схожим на сонячне колесо обличчям і русявою бородою, У правій руці він тримав величезний турячий ріг із вином, а ліва торкалася руків’я довгого меча, що висів на поясі. Ці символи вказують на те, що Дажбог був богом, який і дає, і карає.
Дажбог подарував нашим пращурам сонячний календар і навчив за ним правильно лічити літа й розрізняти пори року. Він заступався за свій народ у час воєн і лихоліть, дарував силу, вміння і мудрість.
На весіллі молодому бажали, щоб йому дорогою до молодої стрівся сам Дажбог. А якщо хотіли когось вирізнити з-поміж інших за його доброчинність і духовну красу, то називали «красним сонечком».
Для вшанування Дажбога люди обрали один із семи днів тижня — неділю. Обряди здійснювались у святилищах — місцях молитов і жертвоприношень.
