І. Жиленко “Жар-птиця” АНАЛІЗ

Аналіз вірша Ірини Жиленко “Жар-птиця” – тема, художні засоби, ідея, композиція визначені нижче. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Ірина Жиленко “Жар-птиця” аналіз (паспорт)

Автор – Ірина Жиленко

Літературний рід – лірика

Жанр – вірш

Тема “Жар-птиця”: зображення жар-птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у столиці і принесла людям радість і щастя.

Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить всіх радісними, веселими; засудження заздрості, зла (ґава).

Основа думка: у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе.

Характеристика героїв “Жар-птиця”

1) Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

2) Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотня», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

Жар-птиця символізує високе, піднесене, незвичне; Ґава — буденне, одноманітне, низьке.

Художні засоби вірша “Жар-птиця”

• епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха гава»;
• Епітети:  освітилась казково; летіла …гарно,… вільно; в найзолотішім, найкращім мультфільмі;  трьохсотлітня старезна кульгава ґава, непристойно яскравою; вороняча орава; люту стрекотняву; вона яскра-яскра-яскррава; чужу нескромну птицю; птаха екзотична, південна; лежить терпляче; лихим, кульгавим ґавам.
• порівняння: «очі-намистинки»; «сусідка моя – чарівниця»
• персоніфікація: жар-птиця простудилася, птаха чита, справа пішла.
• метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».
• риторичні оклики:

«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!»,
«Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!»,
«Ганьба!»,
«Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!»,
«О, не сумуйте!»,
«…на новорічну радість нам!».

• повтори: «яскра…»
• риторичні запитання: «Її нема, бо-розумієте?».

Композиція “Жар-птиця”

Поезія побудована як протиставлення доброго, світлого, радісного (жар-птиця) і злого, заздрісного, лютого (ґава).

Події відбуваються в зимовий період, напередодні новорічних свят, коли кожний мріє про щасливу радість, здійснення всіх бажань, не звертаючи уваги на «люту скрекотняву» ґави.

• Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, жар-птиця на волі освітлює «казково столицю».
• Зав’язка: радість люду від світла жар-птиці, заздрість ґави птаху.
• Кульмінація: чудесний птах «простудився трішки», його лікування.
• Розв’язка: сподівання на швидке одужання жар-птиці, сподівання, що вона принесе «новорічну радість» усім людям.

Чого навчає вірш “Жар-птиця”?

Вірш “Жар-птиця” вчить нас цінувати свободу, життя та навколишній світ. Жар-птиця символізує щось дивовижне і піднесене, те що приносить радість і натхнення людям. Коли вона була у клітці, її краса і чарівність залишалися непомітними. Але варто було їй вирватися на волю, як весь світ навколо засяяв. Це нагадує нам, що справжня краса розкривається тільки у вільному середовищі. Проте завжди знаходяться ті, хто не сприймає яскравість і неповторність інших, як це було з ґавами, які вважали Жар-птицю занадто яскравою. Такі люди намагаються обмежити свободу інших, повертаючи їх до “клітки”. Але, попри всі негаразди, Жар-птиця повернеться, бо справжня краса і натхнення не можуть зникнути назавжди. Вірш також навчає нас не сумувати та вірити у краще майбутнє.

Якщо ви можете доповнити аналіз вірша Ірини Жиленко “Жар-птиця” лишайте наявну інформацію в коментарях.