“Ирій” аналіз (паспорт твору)

Ирій – лірична повість українського письменника Володимира Дрозда, написана у стилі химерної прози.

“Ирій” аналіз твору

Автор – В. Дрозд

Рік написання – 1974

Рід літератури – епос

Жанр”Ирій” : весела, іронічно-химерна повість. Ця повість поетична й сатирична, вона весела й подекуди сумна.

Тема “Ирій”: розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки.

Ідея “Ирій”: возвеличення молодої людини (Михайло Решето), яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками.

Основна думка: в житті кожної людини є вічне і швидкоплинне.

Проблематика “Ирій”

• людина — суспільство — всесвіт;
•  смішне і потворне;
•  засудження вживання спиртного;
•  любов і ненависть;
•  красиве і потворне;
•  уславлення праці і засудження ліні;
•  дружба і зрада;

Особливості твору “Ирій”:

а) письменник кладе в основу твору не казку, не легенду, традиційний — всесвітньо знаний український гумор, власне, один його найдавніший і найменш нині розширених жанрів — небилицю, нісенітницю.

б) В. Дрозд сміливо з’єднує химернії давньої народної небилиці із не менш щедрим внутрішнім світом нашого сучасного підлітка.

Сюжет “Ирій”

У творі переконливо замальовується становлення характеру підлітка на початку п’ятдесятих років. Оптимістичний пафос її — в боротьбі найчесніших громадян, трудівників повоєнної відбудованої пори з силами, що прагнули нажитися на тимчасових труднощах, на горі народному, вдовольняючи свої куці обивательські інстинкти. Ідейно-художня концепція повісті саме в тому і полягає, що підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, усім єством своєї чистої душі воює за людяність, за добро й красу, за те, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти потвор, породжених міщанством.

У цій боротьбі М. Решето не самостійний. На його боці — правда нашого нового життя, правда наших ідей, глибоко, з молоком матері, з першим друкованим словом, з першим напутнім словом учителя засвоєна підлітком. На його боці — народжені нашим прекрасним часом нові люди сучасної епохи Паровозники. Образ Паравозників, батька і сина, образ який мов променем проймає увесь твір, надаючи йому особливої суспільної ваги. Образ Паровозника западає в душу, запам’ятовується. «Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато, наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці, а мене не полишало відчуття, що це не Паравозник іде, а самі Соснові, Піщані, Рибальські, Зелені, Радульські, Пакульські вулиці й вулички пливуть навстріч йому і розступаються, як вода перед кораблем…» Виразно і точно сказано. Місію оновлення суспільства, формування Людини взяло на себе наше славне робітництво.

Головний герой “Ирій”  — Михайло Решето належить до тих хлопчаків, які горобця можуть назвати дрофичем, а курку — страусом Їхня уява щедра від природи Від колискової. Герой народних нісенітниць, людина весела і вдатлива, яка нагадує дечим барона Мюнхаузена, уміє витягти себе за чуба з болота, спуститися з неба, доточуючи вірьовку, на якій висить, уривками тої ж таки вірьовки, він спромагається на багато див, матір’ю яких є напрочуд плідна, розкута народна фантазія.

Композиція “Ирій”

Твір складається з восьми частин:

1. «Зелена корова Манька»;
2. «Вечірня прогулянка по Ирію»;
3. «Солом’янини»;
4. «Винарія дядька Дениса»;
5. «Чудище Собанеревої гори»;
6. «Любовна драма Михайла Решета»;
7. «Перелітні птахи»;
8. «Наукова експедиція на Кукуріківщину».

Експозиція: знайомство з головним героєм твору Михайлом Решетилом; його матір’ю, родичами.

Зав’язка: «відліт» Михайла в Ирій.

Кульмінація: рішення хлопця вирушити в експедицію аби не відступати перед труднощами, довести собі, що він — людина; виконати наказ матері — знайти справжню батьківську могилу.

Розв’язка: вирушення експедиції у подорож на Кукуріківщину.

Особливості назви твору

Пакульський хлопець Михайло Решетило відлітає в Ирій (Ирієм називається перша зупинка «відльоту» автобіографічного героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка закінчувати школу).

Пакуль — місце, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя.