Ірина Вільде цікаві факти та біографія скорочено розповість про життя та творчість української письменниці.
Ірина Вільде біографія скорочено
Ірина Вільде, справжнє ім’я якої Дарина Дмитрівна Макогон, народилася 5 травня 1907 року в Чернівцях(тоді місто було у складі Австро-Угорській імперії). Дівчинка зростала в інтелігентній родині: батько був вчителем та письменником, а мати – німкенею. Вже змалку Дарина проявляла інтерес до літератури.
Дитинство дівчини припало на створення радянської імперії, окупацію румунами Буковини. Батько дівчини вступив в конфлікт з чинною владою, тому родина переїздить до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), бо це місто тоді було під контролем Польщі. Дарина навчається в Станіславській приватній жіночій гімназії Українського педагогічного товариства.
Як літературна авторка вона дебютує в 19 років. У 1926 році її перше оповідання «Марічка» було надруковане в тижневику «Український голос» у Перемишлі.
У 1928 році дівчина починає навчання у Львівському університеті, де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Євгеном Полотнюком. Через два роки дівчину виганяють з вишу через підозру в співпраці з Українською військовою організацією. Дарина вимушено переїздить до Коломиї.
Справжній успіх прийшов у 1930-х роках. Саме тоді вона взяла собі псевдонім «Ірина Вільде» й написала повісті «Метелики на шпильках» і «Б’є восьма», які розповідали про життя гімназисток. Літературний світ оцінив її талант, і вона отримала престижну нагороду. Також у цей час виходять її прозові твори: «Щастя», «Дух часу», «Пуста жінка», «Лист» та збірка оповідань «Химерне серце».
У 1936 році жінка отримала літературну премію Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові за твори «Метелики на шпильках», «Нова хата», «Б’є восьма».
Через шість років стосунків із Полотнюком, Ірина Вільде виходить за нього заміж. В шлюбі народилось двоє синів – Ярема та Максим. Так сталося, що в родині Полотнюків частим гостем був Сидір Ковпак, голова радянських партизан. Тому в скорому часі чоловіка Ірини Вільде схоплює гестапо. Жінку з синами певний час переховували на Прикарпатті.
1940 рік – Ірину Вільде прийняли до Спілки письменників СРСР. Вона очолила Львівську обласну спілку письменників. В 1944 році авторка вирішує залишитись у Львові на постійне місце проживання. Саме це місто принесло їй статус модної авторки, яка «пише про народ».
Ірина Вільде також працювала спеціальним кореспондентом газети «Правда України», за що була обрана депутаткою до Верховної ради Української ССР й обласної та міської ради Львова. Пізніше її нагородили «великим довірям партії» та в 1947 та 1957 роках двома орденами.
Найвідоміший роман Ірини Вільде — «Сестри Річинські», що змальовує життя жінок у складних історичних обставинах. За цей твір вона стала першою жінкою-лауреаткою Шевченківської премії (1965).
В останні роки життя жінка хворіла на розсіяний склероз. Вона померла 30 жовтня 1982 року. Поховали її на Личаківському цвинтарі.
Особисте життя: Ірина Вільде була одружена з Євгеном Полотнюком, інженером, який підтримував її літературну діяльність. Вони разом виховували сина Ярему. Сина назвали Яремою на честь головного героя Шевченкових “Гайдамаків”.
Твори Ірини Вільде: «Химерне серце», «Метелики на шпильках», «Б’є восьма», «Повнолітні діти», «Історія одного життя», «Наші батьки розійшлися», «Ті з Ковальської», «Стежинами життя», «Яблуні зацвіли вдруге», «Кури», «Нова Лукавиця», «На порозі», «Винен тільки я», «Життя тільки починається», «Троянди і терня», «Людське тепло», «Повнолітні діти», «Сестри Річинські».
Ірина Вільде цікаві факти
- Справжнє ім’я Ірини Вільде – Дарина Макогон. Псевдонім вона обрала на честь своєї подруги Ірини і латинського слова “Wilde” (дика), що символізувало її незалежний дух.
- Її батько Дмитро Макогон був відомим письменником, а брати брали участь у різних військових формуваннях: один служив в УВО, а інший – у дивізії «Галичина».
- Хоча значну частину життя вона прожила у Львові, Ірина Вільде завжди з теплотою згадувала Чернівці, де народилася. У своїх творах часто описувала життя буковинської інтелігенції.
- Обожнювала проводити маскаради та концертні вечора. Про них ходили справжні легенди. Господиня з гостями любили переодягатись в костюми, вибирати насіння із гарбуза та вирізати отвори як для очей. Всередину гарбузячої голови ставили свічку й ходили під хатами, лякаючи їх власників.
- Проти першого чоловіка письменниці висунули обвинувачення у співпраці з націоналістами. Після його арешту, Дарина більше не побачила чоловіка. Навіть не знала, де його могила.
- Вона є авторкою найбільшого за обсягом роману серед українських письменниць – «Сестри Річинські». Це монументальна праця про життя жінок у міжвоєнний період.
- Перша жінка-лауреатка Шевченківської премії – В 1965 році Ірина Вільде стала першою жінкою, яка отримала цю престижну літературну нагороду.
Письменниця скрізь пропагувала українську мову та не сприймала радянську диктатуру.
- Своєму меншому сину Яремі дозволила влаштувати в підвалі будинку справжню хімічну лабораторію.
- Письменниця любила працювати лежачи на підлозі, обкладаючись подушками та аркушами.
- Поговорюють, що другим чоловіком Вільде був полковником КДБ, але після смерті Полотнюка вона виходила заміж за радянського інженера.
