Інформація про Червоний хрест дасть змогу дізнатися, яка історія Червоного хреста та принципи роботи цієї організації.
Історія Червоного хреста
Міжнародна організація була створена завдяки ініціативі швейцарського підприємця Анрі Дюнана. Якось раз він відправився на зустріч з Наполеоном III і по шляху став свідком битви між австрійськими та франко-італійськими військами при Сольферіно.
Картина була жахлива: після баталії поранених солдатів просто кинули напризволяще без надання медичної допомоги. Вражений Дюнан покликав на допомогу жителів з сусідніх сіл. Разом вони надали першу медичну допомогу солдатам. Повернувшись до Швейцарії, Дюнан створив книгу під назвою «Спогади про битву при Сольферіно», виклавши в ній ідею про створення товариств добровольців, які готові надати допомогу пораненим під час різного роду військових конфліктів.
У 1863 році Женевське суспільство народної користі висловило зацікавленість пропозицією Анрі Дюнана. В цьому ж році створили постійний міжнародний комітет допомоги пораненим. До нього увійшли 5 швейцарських громадян разом з Дюнаном. У жовтні 1863 року за ініціативою Комітету було організовано зустріч неофіційних делегатів з 16 країн. На ній схвалили напрями діяльності та в якості емблеми взяли червоний хрест на білому фоні. Такий знак служив символом захисту людей, які надають допомогу пораненим.
У лютому 1864 року захисну емблему Червоного Хреста використовували в період військових дій між Данією і Пруссією. Рух Червоного Хреста, який виник як громадська ініціатива, потребував офіційного визнання. Тому в серпні 1864 в Женеві шведським урядом було скликало Дипломатичну конференцію. У ній брало участь 12 країн. В результаті 22 серпня 1864 року підписали першу міждержавну Женевську Конвенцію про поліпшення долі хворих і поранених в діючих арміях. Умови Конвенції передбачали допомогу для хворих і поранених воїнів в незалежності від того, до якого військового табору вони належать. Весь медичний персонал, установи і його обладнання вважалися недоторканними. Знаком захисту визнали емблему Червоного Хреста.
Так, вперше в історії зробили спробу виробити міжнародно-правові принципи захисту жертв війни, а Женевська Конвенція (22 серпня 1864 рік) – перший документ гуманітарного міжнародного права. Згодом до неї приєдналися більше 50 держав. У жовтні 1868 року в Петербурзі пройшла Міжнародна конференція, яка прийняла Декларацію про заборону вживання в армії розривних куль. На Конференціях в Брюсселі (1874 рік) і Гаазі (1899 рік) розробили закони і звичаї сухопутної війни, а також були прийняті рішення про застосування положень про захист поранених в морській війні. У 1876 році міжнародний комітет допомоги пораненим в Женеві перейменували в Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Надалі на Міжнародних конференціях Червоного Хреста обговорювалися питання щодо розвитку даного руху.
Всього було 9 таких конференцій:
- 1869 рік – Париж
- 1879 рік – Берлін
- 1884 рік -Женева
- 1887 рік – Карлсруе
- 1892 рік – Рим
- 1897 рік – Відень
- 1902 рік – Петербург
- 1907 рік – Лондон
- 1908 рік – Вашингтон
Діяльність міжнародного Червоного Хреста
Міжнародний Комітет Червоного Хреста є незалежною організацією, яка надає захист і допомагає постраждалим в збройних зіткненнях і конфліктах. Також в поле їх діяльності входить відвідування засуджених і військовополонених, догляд за пораненими, відновлення зв’язків у розлучених сім’ях, надання допомоги жертвам конфліктів, забезпечення захисту цивільного населення, координація зусиль служб розшуку.
Крім того, Червоний Хрест і його Комітети надають медичну допомогу в найбільш «гарячих точках» планети, займаються доставкою, розподілом гуманітарної допомоги, а також забезпеченням таборів біженців в районах стихійних лих і збройних конфліктів.
Цікаві факти про Червоний Хрест
Перша емблема Червоного Хреста – швейцарський прапор, де колір червоного поля замінили на білий, а білий хрест на червоний.
Під час Російсько-турецької війни Османська імперія оголосила, що червоний хрест образливий для мусульманських солдатів і викликає у них негативні спогади про хрестоносців. Тоді в якості емблеми в ісламських країнах стали використовувати емблему Червоного Півмісяця.
В Ірані аж до 1980 року на емблемі Червоного Хреста зображували знак червоного лева і сонця.
Сьогодні 186 країн є членами Міжнародного Червоного Хреста.
Ізраіль 60 років відкладав свій вступ в організацію через її символіку. Згідно Третього додаткового протоколу 2005 року, на 29-й конференції Ізраїлю дозволили використовувати на білому тлі червоний ромб – Червоний Кристал.
Міжнародна організація Червоного Хреста тричі отримувала Нобелівську премію.
