«Історія одного кохання» скорочено

Ерік Вольф Сігел «Історія одного кохання» скорочено читати варто, щоб згадати коротко історію кохання багача та дівчини із звичайної родини, яка закінчилася трагічно.

Ерік Сігел «Історія одного кохання» дуже скорочено

«Історія одного кохання» короткий зміст (переказ) повісті розповість про зворушливу історію стосунків.

Олівер Барретт, блискучий студент Гарвардського університету і син шляхетної родини, приходить в бібліотеку Редкліффского коледжу, щоб підготуватися до іспиту з історії. Там він випадково знайомиться зі студенткою Редкліффа Дженніфер Кавіллері, сірою мишкою. Дженні не відрізняється високим походженням і, за її власними словами, повний «соціальний нуль». Попри все, Дженні і Олівер закохуються одне в одного і починають зустрічатися.

Олівер Барнетт грає в хокейній збірній і запрошує на гру Дженні. Матч збірна Гарварда виграє, і Дженні чекає його після гри. Але на вирішальному матчі Ліги Плюща збірна Гарварда програє, а Олівера б’ють противники. Тільки розмова з Дженні підтримує його. Батько Олівера приходить на всі ігри сина, але у них не дуже близькі стосунки.

Дженніфер захоплюється музикою, Олівер приходить на її концерт, і незабаром дізнається, що Дженні планує їхати вчитися до коледжу Парижа і вже отримала стипендію. Він розуміє, що не зможе без неї, Олівер не хоче  відпускати Дженні і пропонує їй одружитися, хоча вони до цього не обговорювали їх майбутнє.

Дженні і Олівер їдуть знайомитися з його батьками. Знайомство проходить добре, але соціальне походження Дженніфер і їх молодість здаються для батька Олівера непереборними бар’єрами. Батько радить Оліверу почекати з одруженням, але Олівер не має наміру перевіряти свої почуття.

Олівер йде проти волі батька і позбавляється його фінансової підтримки.

Незабаром Дженні і Олівер їдуть знайомитися з Філом Кавіллері, батьком Дженні. Він не проти їх весілля, Філ любить свою дочку і бажає її щастя. Філ тримає пекарню в Кренстоні, він сам виховував дочку після смерті дружини.

Дженні і Олівер закінчують коледжі, і одружуються. Олівер намагається переконати ректора Школи права дати йому типендію, адже оплачувати навчання він не може. Але стипендию він так і не отримує.

Дженні і Олівер знімають маленьку квартиру на околиці і намагаються заробити гроші на життя, на оплату навчання, на їжу. Вони щасливі разом, кохають одне одного, хоча і живуть дуже бідно. Дженні працює викладачем приватної школи. Походи до друзів, на футбольні і хокейні матчі вони дозволити собі не можуть, але зате мають масу часу насолоджуватися один одним. Олівер отримує запрошення на ювілей батька Олівера Барретта 3, але йти відмовляється.

Ставши третім по успішності випускником Олівер отримує кілька вигідних пропозицій роботи і займає позицію в престижній нью-йоркській юридичній фірмі.

Пара переїжджає в Нью-Йорк, нарешті вони можуть не думати про гроші, адже у Олівера хороша зарплата. Тепер Олівер і Дженні замислюються про дитину. Проходить деякий час, але завагітніти у Дженні так і не виходить, і вони звертаються до лікарів.

Лікар призначає масу аналізів і незабаром повідомляє Оліверу, що Дженні страждає від лейкемії і не буде жити довше, ніж кілька місяців. Олівер вражений, а лікар повідомляє, що лікування на такій стадії вже неможливо. Доктор радить Оліверу поводитися природно і не говорити поки Дженні про хворобу. Олівер опікується Дженні, він не може уявити життя без неї і не знає як зможе все це пережити.

Відповідно до вказівок лікаря, Олівер намагається жити нормальним життям, не кажучи Дженні її стан. Він вирішує відвезти її в Париж, знаючи що саме це її мрія. Але Дженні все-таки дізнається від лікаря, що хвора після того, починає відчувати себе не дуже добре. Олівер шкодує, що вона не дізналася це від нього, тепер їх дні разом злічені. Дженні відмовляється від поїздки в Париж.

Спочатку Дженні намагається продовжувати готувати, прибирати, але незабаром зовсім слабшає і Олівер бере все обов’язки по дому на себе.

А коли сили її покидають, вона просить Олівера відвезти її в лікарню. І він і вона розуміють, що більше вона додому не повернеться. Дженні починають робити дорогу терапію раку, і Олівер незабаром стає не в змозі дозволити собі лікарняні витрати. dovidka.biz.ua Зневірившись, він йде за фінансовою допомогою до свого батька. Замість того, щоб сказати своєму батькові, що ці гроші для лікування Дженні, Олівер не називає причин. Батько вважає, що Олівер зрадив Дженні і тепер йому потрібні гроші щоб вирішити цю проблему, а Олівер не в силах назвати справжні причини. Все ж батько виписує йому чек.

Олівер не ходить на роботу і весь час проводить біля лікарняного ліжка дружини. Найважче йому повідомити про хворобу Дженні Філу. Філ приїжджає в Нью-Йорк і живе в будинку Олівера. Філ постійно займається прибиранням, і щоб не думати про майбутнє і в надії, що Дженні колись повернеться в цей будинок.

Дженні говорить з батьком про похоронни, а потім просить зайти Олівера. Вона просить його, не звинувачувати себе в тому, що трапилося, і просить його міцно обійняти її, перш ніж вона помре.

Коли батько Олівера розуміє, що Дженні хвора і що його син просив гроші на її лікування, він відразу ж відправляється в Нью-Йорк. На той час, коли він досягає лікарні, Дженні вмирає. Олівер Барретт 3 вибачається перед сином, який відповідає словами Дженні: “Любов означає, що ніколи не потрібно говорити “пробач”…” і обіймає батька.

«Історія одного кохання» аудіокнига скорочено

«Історія одного кохання» скорочено (детальний переказ)

1

Олівер Барретт, від імені якого ведеться розповідь, навчався на останньому курсі Гарварду. Хлопець любив ходити у бібліотеку Редкліффа, бо там було тихо.

Якось перед екзаменом з історії Олівер прийшов у бібліотеку за певною книгою. Але підручник був у дівчини Дженніфер Кавіллері й вона не хотіла віддавати книгу. Її дивувало те, що Олівер прийшов у цю бібліотеку Редкліффа, адже у його Гарвардській бібліотеці було більше книг. Дженніфер сприйняла хлопця за звичайного багача і назвала містером Шпаргалето. На Олівера дівчина справила враження ученої мишки, ще й окуляри носила. Але хлопець запросив її випити кави, щоб взяти потрібний підручник.

Олівер був з багатої родини, члени його сім’ї побудували корпус Берретта у Гарвардському університеті, він був найбільшим на території. Хлопця тішило те, що дівчина не зрозуміла хто він.

Дженні не відрізняється високим походженням і, за її власними словами, повний «соціальний нуль». Дженні мала італійське коріння, вивчала поліфонію ренесансної доби,

Олівер Барретт грає в хокейній збірній і запрошує на гру Дженні.

2

Олівер на матчі подбав про те, щоб дівчина дізналася усе про нього. Дженні дізналася, що Олівер з Массачусетсу, йому 20 років, він здобуває спеціальність суспільствознавство, його зріст 180см, вага 84 кг.

Під час матчу через бійку між гравцями, суддя відправив Олівера на лаву. Та коли він знову вийшов на лід, то забив шайбу. Його команда перемогла з рахунком 7:0.

Після гри Олівер переодягався, приймав душ і навіть забув, що його чекає Дженні. Проводити час у роздягальні йому подобалося, там він розслаблявся, хлопці ділилися своїми відносинами з дівчатами. Олівер хвилювався чи дочекалася його дівчина у таку холоднечу, чи пішла сама додому, аж до Редкліффа.

Дівчина чекала його на вулиці, закутана в шарф. Радісний хлопець поцілував її у чоло, а потім у губи.

Вони тримаючись за руки вони пішли до Редкліффа. Прощаючись Олівер сказав, що можливо зателефонує їй.

Сусіди по кімнаті сміялися з Олівера, не розуміючи як він міг захопитися Джінні, називали її Дореміфасоль. Але Олівер не зважав. Зателефонувавши їй він зізнався, що закохався. Та Дженні сказала йому «котитися під три чорти!» і кинула трубку. Олівера це не засмутило.

3

Матч з Корнеллським університетом команда Олівера програла, крім того його ще й побили під час гри (через його ж провину), а суддя видалив хлопця на 5 хвилин з поля. Цю поразку бачив і батько Олівера, який приходить на всі ігри сина, але у них не дуже близькі стосунки.

Оліверу наклали на щоку 12 швів та заборонили тиждень тренуватися.

Під час вечері батько розпитує Олівера про плани на майбутнє, а син не любить таких розмов. Олівер хотів самостійно всього досягти, а батькові хотілося зробити пару дзвінків і допомогти сину. Батько пропонує сину після навчання працювати у Корпусі миру. Та Оліверу не подобається ця ідея, та й всі повчання батька.

Тільки телефонна розмова з Дженні підтримує його після невдалого дня.

4

Якось прийшовши до Дженні він чує, як вона говорить по телефону з якимось Філом. Він ревнує, але дівчина пояснює, що Філ – батько Дженні, який працює пекарем в іншому місті. Батько забороняв Дженні їздити на машині, через те що її матів загинула в автомобільній катастрофі. Олівер розповідає Дженні про свої відносини з батьком: він відчував себе в затінку слави батька, відчував його зверхність. Дженні вирішила, що Олівер все перебільшує, а батько любить його.

5

Олівер відносився до Дженні не так, як до інших дівчат, тому не схиляв її до фізичної близькості. Він боявся і дістати відкоша, боявся що почуття дівчини не взаємні.

Якось вони сиділи в кімнаті Олівера в гуртожитку й готувалися до сесії. У той вечір їх відносини перейшли на іншу ступінь, вони були вперше близькі. Олівер помітив на дівчині хрестик. Вона розповіла, що це хрестик її матері. Тоді Дженні зізналася, що кохає хлопця.

6

Олівер часто зустрічався з Дженні, проводили час у кімнаті гуртожитку. Але своєму сусідові Рею Стреттону Олівер ніяких подробиць не розповідав. Хоча до цього вони часто хизувалися відносинами з дівчатами. Олівер зізнався, що закохався, але Рей вважав, що Дженні використовує його друга.

Якось Олівер був на концерті Дженні, вона грала соло на клавесині. Після виступу Олівер і Дженні гуляли, дівчина розповіла йому, що планує їхати вчитися до коледжу Парижа і вже отримала стипендію.

Олівер не хотів розлучатися з нею, та Дженні казала, що їх шляхи після університету все одно розійдуться – він із династії мільйонерів, а вона – соціальний нуль.

Олівер не хоче  відпускати Дженні і пропонує їй одружитися, хоча вони до цього не обговорювали їх майбутнє.

7

Олівер знайомить Дженні зі своїми батьками. Дженні була вражена розкішшю та величчю родини Олівера. Матір Олівера оцінювала Дженніфер – придивлялася до її одягу, манер.

Знайомство проходить добре, але соціальне походження Дженніфер і їх молодість здаються для батька Олівера непереборними бар’єрами.

8

Олівер з Джейн поверталися до Кембриджа. Дівчина запевняла хлопця, що батько любить його, а Олівер своєю поведінкою хоче дошкулити батькові, і одружитися він вирішив, щоб дошкулити батькові. Хлопець переконував, що це не так, адже він кохав її, але мимоволі подумав, що в цьому є частка правди.

Батько Олівера приїхав до сина і намагається попередити його надмірну квапливість. Батько радить Оліверу почекати з одруженням, спочатку закінчити навчання, здобути учений ступінь з юриспруденції. Але Олівер не мав наміру чекати і перевіряти свої почуття.

Тоді батько повідомив, що якщо Олівер одружиться, то залишиться буз грошей. Та Олівера це не хвилювало: “Татуню, в мене зостанеться душа. Але ти не знаєш, що це таке”.

9

Олівер і Джейн їдуть знайомитися з батьком дівчини. Дорогою Олівер розпитував Джейн про її батька і хвилювався. Залишившись без грошей батька, він не знав як йому тепер утримувати дружину.

Дженні біля будинку чекало багато людей, які дізнались про приїзд малоїї Кавіллері, що була гордістю та окрасою вулиці.

Олівер хотів сподобаться Філу Кавіллері, 50-річному батьку дівчини. Він не проти їх весілля, Філ любить свою дочку і бажає її щастя. Філа здивувала новина, що шлюбу у церкві закохані не братимуть. Дженні розповідає, що церемонія буде в Гарварді, а проведе її університетський капелан.

10

У Гарварді Олівер йде до заступника декана юридичного факультету Томпсона, щоб попросити стипендію. Це дуже дивує Томпсона, але він нічим не допомагає Оліверу, бо термін подачі заяви на стипендію давно минув.

11

Невдовзі Дженні одержала диплом з відзнакою, і привітати її до Кембриджа приїхали родичі. Олівера представили не як жениха, і Дженні була без обручки: так вирішили, щоб ніхто не образився, що їх не запросили на весілля.

Скоро і Олівер отримав диплом Гарварду з відзнакою. Олівер не знав, чи був батько присутній на врученні диплому, бо й той день у дворі було дуже багато людей. Квитки, видані для його батьків, він дав Філові з Дженні.

Весілля Олівера та Дженні проходило в корпусі Філліпса Брукса, старій будівлі на північ від університетського двору. Проводив церемонією Гімоті Блаувелт, унітаріанський капелан. На церемонії були присутні: товариші Олівера Рей Стреттон і Джеремі Нахум, дві подруги Дженні та Філ.

Молодята обмінялися обітницями і їх проголосили чоловіком і дружиною. Святкування не було, всі гості пішли випити пива, яке купив Філ.

12

Перші 3 роки Олівер з Джейн жили дуже бідно, ледве зводили кінці з кінцями. Вони винаймають маленьку дешеву квартиру на околиці і намагаються заробити гроші на життя, на оплату навчання, на їжу. Вони щасливі разом, кохають одне одного, хоча і живуть дуже бідно. Дженні працює викладачем приватної школи, і через брак часу більше не грала на концертах. Олівер присвячував весь вільний час навчанню. Походи до друзів, на футбольні і хокейні матчі вони дозволити собі не можуть, але зате мають масу часу насолоджуватися один одним.

13

Олівер отримує запрошення на 60-річний ювілей батька Олівера Барретта III, але йти відмовляється. Дженні переконувала чоловіка помиритися з батьком, навіть зателефонувала його батькам. Олівер говорити з батьком відмовився, а коли Дженніфер сказала чоловікові, що попри все син його «по-своєму… любить”. Олівер вихопив з її рук телефон і пошпурив його через кімнату.

Засмучена Дженні пішла. Після першої ночі він зателефонував Філові, але нічого не розповів про зникнення Дженні, лише пообіцяв, що приїде до нього разом з Джейн. Олівер шукав її і дуже хвилювався, а коли повернувся додому, то побачив її на сходах. Вона забула ключі і не могла зайти у квартиру. Олівер вибачався, казав, що шкодує. А Дженні сказала “Не треба! Кохання — це коли ні про що не шкодуєш”.

14-15

Нарешті ставши третім по успішності випускником Олівер отримує кілька вигідних пропозицій роботи і влаштовується на роботу в престижну нью-йоркську юридичну фірму, яка спеціалізувалася на справах, які були пов’язані з порушенням громадянських прав.

16

Дженні і Олівер переїздять у Нью-Йорк. Олівер став членом нью-йоркського відділення Гарвардського клубу, де він з Реєм три рази на тиждень грав в теніс. Колишні друзі знову повернулися в життя Олівера.

Нарешті вони можуть не думати про гроші, адже у Олівера хороша зарплата. Тепер Олівер і Дженні замислюються про дитину. Вони мріяли про сина Бозо, який би став відомим хокеїстом.

17

Проходить деякий час, але завагітніти у Дженні так і не виходить, і вони звертаються до лікаря Шеппарда. Лікар призначив різні аналізи Оліверу та Дженні. Але через деякий час Дженні попросили повторити деякі аналізи.

Коли їх результати були відомі, доктор Шеппард повідомив Оліверу, що Дженні невиліковно хвора, вона помирає. Аналізи повторили тричі. Лікар порадив не говорити Дженні про хворобу, оскільки проти тієї форми лейкемії, на яку захворіла Дженні, не існувало ліків, можна було лише за допомогою препаратів полегшити її страждання, сповільнити розвиток хвороби.

Олівер мав прийняти рішення… Він не міг повірити, що його молода 24-річна дружина помирає. Доктор радить Оліверу поводитися природно і не говорити поки Дженні про хворобу.

18

Тепер Олівер цінував кожну мить поруч з Дженні. Він дякував Богу, коли прокидався і бачив, що Дженні поряд. Він намагався поводитись нормально, опікується Дженні, бо не може уявити життя без неї і не знає як зможе все це пережити.

На роботі Оліверу доручають важливу справу в Чикаго, але він відмовляється від неї.

Він боїться повертатися додому, бо помічає, що через кілька тижнів після того, як він дізнався про хворобу дружини, вона стала худнути.

Якось Олівер запропонував Дженні поїхати в Париж, знаючи що саме це її мрія. Але Дженні все-таки дізнається від лікаря, що хвора після того, починає відчувати себе не дуже добре. Олівер шкодує, що вона не дізналася це від нього, тепер їх дні разом злічені. Дженні відмовляється від поїздки в Париж.

Дженні повідомила, що знайшла гематолога, ієльського лікаря, який буде лікувати її.

19

Вони були щасливі разом, навіть знаючи, що дні їх спільного життя злічені. Дженні просила Олівера підтримати Філа, для якого її смерть буде найважчим ударом.

Спочатку Дженні намагається продовжувати готувати, прибирати, але незабаром зовсім слабшає і Олівер бере все обов’язки по дому на себе.

Але через місяць сили її зовсім покидають, і вона просить Олівера відвезти її в лікарню. І він і вона розуміють, що більше вона додому не повернеться.

Лікування Дженні призначив доктор Бернард Екерман. Олівер був готовий заплатить будь-які гроші за лікування.

20

Дженні починають робити дорогу терапію раку, і Олівер незабаром стає не в змозі дозволити собі лікарняні витрати. Зневірившись, він йде за фінансовою допомогою до свого батька. Замість того, щоб сказати своєму батькові, що ці гроші для лікування Дженні, Олівер не називає причин. Батько вважає, що Олівер зрадив Дженні і тепер йому потрібні гроші щоб вирішити цю проблему, а Олівер не в силах назвати справжні причини. Все ж батько виписує йому чек.

Олівер не знайшов слів, щоб пояснити все батьку, тому подякувавши пішов.

21

Олівер не ходить на роботу і весь час проводить біля лікарняного ліжка дружини. Найважче йому повідомити про хворобу Дженні Філу. Філ приїжджає в Нью-Йорк і живе в будинку Олівера. Філ постійно займається прибиранням, і щоб не думати про майбутнє і в надії, що Дженні колись повернеться в цей будинок. Він просто не хотів миритися з реальним станом речей.

Дженні говорить з батьком про похорони, а потім просить зайти Олівера. Вона просить його, не звинувачувати себе в тому, що трапилося, і просить його міцно обійняти її, перш ніж вона помре.

Олівер ліг поряд неї у ліжко й обняв її. “Дякую, Оллі”, — це були її останні слова.

22

Філ одразу розуміє, що сталося, коли Олівер виходить з плати Дженні. Щоб побути на самоті Олівер спустився у вестибюль, де побачив свого батька. Олівер не міг говорити з ним і пішов до виходу. Батько казав, що приїхав допомогти. Олівер повідомляє, що Дженні уже померла.Олівер Барретт 3 вибачається перед сином, який відповідає словами Дженні: “Любов означає, що ніколи не потрібно говорити “пробач”…” і обіймає батька і плаче.

Автор переказу – Гнатюк Юлія

Авторські права на переказ належать dovidka.biz.ua.