Що зробив Іван Мазепа для України можна дізнатися розглянувши коротко його гетьманування, внутрішню та зовнішню політику. Історичний портрет Івана Мазепи дозволить зрозуміти яку роль він відіграв в історії України.
Історичний портрет Івана Мазепи: коротко
Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639, народився в селі Мазепинці під Білою Церквою – 22 вересня 1709) – гетьман Війська Запорозького. Військовий і політичний діяч. Дипломат.
Гетьман Іван Мазепа був при владі 22 роки.
Об’єднав під своєю владою Лівобережну і Правобережну Україну, обмежив політичну самостійність Запорозької Січі. Тривалий час був одним з найближчих сподвижників російського царя Петра I і багато зробив для економічного підйому Лівобережної України. У 1708 році перейшов на бік противника Російської держави в Північній війні – шведського короля Карла XII. Після поразки Карла XII під Полтавою (1709) втік до Османської імперії і помер в місті Бендери.
Іван Мазепа був особистістю з високим рівнем інтелекту, володів 6 іноземними мовами і вмів вільно ними спілкуватися. Цікавився архітектурою та книгами, образотворчим та ужитковим мистецтвом. Був активним громадським діячем, вмів легко знаходити спільну мову з незнайомими людьми, чим дуже сильно наближав до себе богословів, філософів та поетів. Найголовнішим у політиці вважав відродження країни, її економіки та освіти. І йому це вдалося зробити.
Завдяки його підтримці Києво-Могилянська колегія в 1701 р. одержала статус академії. За власні кошти І.Мазепа спорудив і утримував Чернігівський колегіум, засновано інші школи і друкарні. Чимало молодих людей вирушило за кордон здобувати знання в західноєвропейських університетах. Значну частину особистих прибутків гетьман скерував на розвиток релігії та культурних установ, був покровителем літератури.
Також Іван Степанович сприяв національному книгодрукуванню і сам вкладав багато грошей у цю діяльність. Також добре ставився до козацьких та селянських мас, чим заслужив довіру свого народу та населення інших країн. Правління творив на основі мудрості, розуму та погляду на реальні можливості. Інтереси своєї держави та землі ставив вище за особисті.
Історичний портрет Івана Мазепи
Народився 20 березня 1639 р. в с. Каменці, нині Мазепинці на Київщині в родині заможного шляхтича.
Навчався він у Києво-Могилянському колегіумі та єзуїтській школі у польській столиці, а згодом доповнював свою освіту в Голландії, Італії, Німеччині та Франції. Будучи студентом, володів шістьма мовами. Службу розпочинав при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663 р. повернувся в Україну.
У 1669 році Мазепа вступив на службу до Петра Дорошенка. Скоро він досягнув рангу генерального писаря й очолював важливі дипломатичні місії гетьмана до Криму й Туреччини.
Під час чергової поїздки в 1674 р. у Крим був захоплений у полон запорожцями, які доправили його до лівобережного гетьмана І. Самойловича. І. Мазепа і тут зумів привернути до себе симпатії нового гетьмана, і той зробив його вихователем власних синів, а в 1682 р. – генеральним осавулом Війська Запорозького.
Риси характеру Івана Мазепи: хоробрий, відважний, розумний і комунікабельний.
Обрання Мазепи гетьманом
Івана Мазепу обрали гетьманом 25 липня 1687 року (після усунення царем І. Самойловича від влади).
Мазепа став гетьманом і уклав при цьому «Коломацькі статті», якими визначався статус України-Гетьманщини у складі Російської держави. Протягом більш як 20-річного гетьманування І. Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України проросійську політику.
Коломацькі статті значно обмежували автономію України. Згідно з ними:
1) влада гетьмана зводилася до поліційних функцій — стежити і сприяти виконанню численних царських заборон. Гетьмана було позбавлено права без царського указу зміщувати старшину, а старшині – скидати гетьмана
2) Гетьманщина оголошувалася складовою частиною Московської держави. Заборонялися міждержавні відносини України;
3) українське військо мусило брати участь у воєнних експедиціях Московії;
4) українським купцям заборонялося торгувати в Московській державі;
5) законодавчо формулювалася вимога злиття українського народу з московським, для чого рекомендувалося заохочувати змішані шлюби, тощо.
6) в гетьманській столиці мав розміщуватися полк московських стрільців
7) козацький реєстр міг нараховувати лише 30 тисяч.
Гетьманська булава та підтримка царя відкрили шлях І. Мазепі для швидкого збагачення. Заволодівши майже 20 тис. маєтків, він став одним із найбагатших землевласників у Європі. А становище більшості українців за часів правління І. Мазепи значно погіршилось (тисячі козаків гинули у воєнних походах, у північних болотах на будівництві фортець і нової російської столиці – Санкт-Петербурга). Мазепа дбав про формування в Україні аристократичної верхівки, надаючи козацькій старшині значні землеволодіння, нові права й привілеї. Тисячі селян вільних військових сіл опинилися в руках нових панів. Це призвело не лише до незадоволення простолюддя, а й призвела до повстання запорожців під проводом Петра Іваненка (Петрика), який закликав трудовий люд повстати проти старшини, яка «смокче народну кров», «визволити Україну з-під влади Москви», та інших виступів, які піднімалися то в одному, то в іншому полку.
Багато коштів Іван Мазепа передавав на будівництво церков, монастирів. Його коштом було побудоване приміщення для Києво-Могилянської академії. Він стояв на ґрунті української козацько-гетьманської державності і соборності України. Намагаючись встановити міцну автократичну гетьманську владу із збереженням традиційної системи козацького устрою, І. Мазепа спочатку виступав за можливість співіснування України з Росією на засадах Переяславської угоди.
У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні. У перший період Північної війни він підтримував Росію, завдяки цьому став гетьманом у 1704 р. Правобережжя. Але довідавшись про плани Петра І скасувати козацький устрій Гетьманщини та її автономію, про те, що московська війська завдають утиски населенню України, Мазепа розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.
У 1708 р. підписав таємну угоду про прилучення України до антимосковської коаліції. 7 листопада 1708 року, коли Карл XII, який ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тис. козаків і провідних членів старшини.
За угоди, укладеною між гетьманом І. Мазепою та шведським королем Карлом ХІІ Україна мала стати незалежною державою. На її території проголошувалося князівство з довічною спадковою владою князя – гетьмана.
Петро І дізнавшися про зраду Мазепи проголосив гетьмана зрадником та розпочав жорстокий терор проти українського населення, щоб відлякати його від союзу зі шведами. Зокрема, в столиці гетьмана Батурині армія царя під командуванням Меншикова вирізала усе населення міста разом з немовлятами. Так само московити спустошили багато інших міст і сіл, знищили Чортомлицьку Січ. Було заборонено друкувати книги українською мовою.
Іван Скоропадський отримав гетьманську булаву у 1708 році.
28 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва — одна з найважливіших битв у європейській історії. Переможцем у ній вийшов Петро І, у результаті чого провалилися плани Швеції підпорядкувати собі Північну Європу.
В якій країні знайшов притулок та помер великий гетьман?
Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві (1709 р.) І. Мазепа змушений був тікати від переслідування російських військ у Молдову, яка була у складі Османської імперії, де і помер 21 вересня 1709 року в м.Бендери. Похований у Святогорському монастирі м. Галаца (нині Румунія).
Іван Мазепа внутрішня та зовнішня політика
Що зробив Іван Мазепа для України?
Гетьман хотів, щоб Україна стала незалежною державою західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою.
Він сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями.
Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів.
28 листопада 1701 р. універсалом узаконив панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень.
Він багато зробив для розбудови культурного життя країни. Покращував освіту, науку, багато робив для розвитку мистецтва та релігії. Домігся від царської влади надання Києво-Могилянській колегії статусу академії. Побудував та Чернугівський колегіум.
Його вважали опікуном та захисником православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів. Дарував українським церквам ікони, книги, дзвони та інші цінні речі.
Він був меценатам. За свої кошти видав Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. О
Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, Є. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псальми» та ін. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини.
дякую, прекрасний приклад таблиці характер.
треба про Казимира lll, але Про Мазепу теж приклад класний!!