Оксана Радушинська «Казка про Великодню писанку» читати скорочено варто, щоб дізнатися історію про боротьбу сил добра та зла.
“Казка про великодню писанку” скорочено
Як тільки сутінки огортали світ, а в хатинку проникала нічна тиша, мати зупиняла дитячі забави і вкладала дітей спати. А сама тим часом писала писанки до Великодня для всіх людей у світі, щоб кожен отримав свій оберіг. Адже існувала давня мудрість: поки люди пишуть писанки, у світі житиме любов.
Одного разу злі сили вирішили викрасти любов зі світу, замінивши її злістю та ворожнечею. Вони знищили писанки, спотворили візерунки й викрали писанкарку. Таким чином злі сили хотіли стерти саму традицію розписування писанок.
Діти прокинулися і, не знайшовши матері, заплакали. Серед уламків розбитих яєць старший син Назар знайшов одну неушкоджену писанку.
Стара бабуся пояснила йому, що за допомогою цієї писанки він може врятувати матір і світ. Хлопчик мав пройти випробування: піднятися на вершину Світового Дерева, отримати яйце від райської птиці, а потім спуститися до підземного світу за пензликом і воском.
Щойно бабуся вимовила останні слова, Назар опинився біля товстого стовбура Світового Дерева. Воно було таким високим, що вершина губилася в хмарах, а сонце й місяць світилися у його гіллі.
Раптом хлопчик почув голос дитини, що просила його погойдати порожню колиску. Назар виконав прохання, хоча йне бачив немовляти, адже воно ще не народилося, а лише чекало свого часу. Вдячний за те, що хлопчик розважив його, голос підказав:
— Залазь у колиску, і ти потрапиш у світ, де знайдеш райських птиць.
Назар заліз у колиску і опинився в густій кроні Світового Дерева, де жили райські птахи. Вони були прекрасними, з яскравими перами, і охороняли свої яйця. У однієї з птахів Назар попросив яйце. Спочатку вона відмовила, але, дізнавшись про матір хлопчика, розчулилася й дала йому яйце, загорнуте у хустинку.
Хлопчик спустився вниз і мав знайти шлях до підземного світу. Він зустрів кішку і почав гладити її. Кішка лагідно муркотіла, а коли почуша шерхіт то кудись побігла. За мить кішка повернулася з мишею в зубах. Але це була непроста миша. Це був мишачий панич. Він попросив його відпустити і пообіцяв показала хлопцеві хід у підземний світ.
Назар поприсив кішку відпустити мишку і та його послухалась. Мишачий панич повів хлопчика і його плямисту кішку до підземного світу через нірку під коренем Світового Дерева. Мишка передала Назарові черепок із краплями воску, зібраного церковними мишами, а також пензлик, яким весна розмальовує перші квіти.
Назар був радий отримати необхідні речі, проте мишачий панич попередив, що хлопець не зможе передати їх матері, адже її ув’язнено у високій вежі на найвищій горі, куди жодна людина не дістанеться. Засмучений Назар не знав, що робити, але його супутниця-кішка порадила стати кошеням, аби дістатися вежі. Щоб це зробити достатньо було лише уявити себе кошеням.
За порадою кішки, хлопчик загорнув віск, пензлик і яйце райської птиці у хустинку, зав’язав її вузликом і перетворився на кота. Тримаючи вузлик зубами, він вирушив у довгу й важку дорогу. Долаючи круті схили й пастки, Назар уникав як людей, так і слуг темних сил. За всю подорож він не з’їв ані крихти, адже не випускав із зубів дорогоцінний вузлик.
Нарешті котик дістався до вежі, де, ступаючи вузьким виступом, почав підніматися до віконечка, за яким перебувала його мати. У кімнаті вона пригорнула маленького котика, навіть не здогадуючись, що це її син. Назар потерся об її долоню й поклав вузлик поруч.
Жінка була здивована знайденими речами, але одразу взялася до роботи. Вона розтопила віск у ранкових сонячних променях і почала розписувати яйце райської птиці, використовуючи давні символи-візерунки, що мали забезпечити урожайний рік і щасливу долю всім людям на землі. Коли робота була завершена, вежа затріщала й розвалилася, а жінка раптом опинилася вдома, у своїй хаті, яка знову стала гарною та охайною.
На печі прокинулися діти, а Назар, знову ставши хлопчиком, солодко потягнувся. Його мати радісно обійняла його, помітивши, як він змарнів після випробувань. Тим часом на подвір’ї зібралися люди, що прийшли по писанки, адже настав Великдень.
Жінка та її діти почали роздавати писанки гостям. Господарі брали із баранчиками, хлібороби — з клинцями, мисливці — з оленями, дівчата — з квітами, старики — із небесними мостами, а діти — із пташками. Кожному — своя писанка. Кожному — своя доля.
А щасливий Назар нарешті відпочивав і грався зі своєю плямистою кішкою…
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований короткий зміст належать сайту dovidka.biz.ua.
“Казка про великодню писанку” план
План до твору:
1. Розписування писанок.
2. Напад злих сил.
3. Остання писанка
4. Мандрівка Назара.
5. Назар та райська птиця
6. Зустріч з котом та мишею
7. Назар у підземному світі.
8. Перетворення в кота
9. Шлях до вежі.
10. Матір розписує писанку
11. Повернення додому
12. Роздача писанок людям.
План до казки:
1. Матір розписує писанки.
2. Напад злих сил.
3. Остання писанка
4. Подорож Назара до Світового Дерева.
5. Отримання чарівного яйця.
6. Кішка і миша
7. Отримання чарівного воску та пензлика.
8. Перетворення Назара на кота.
9. Важкий шлях до вежі
10. Розпис писанки
11. Мати розписує чарівне яйце,
12.Падіння темної вежі.
13. Повернення додому.
14. Роздача писанок
