Китай: клімат і природні умови
Китай вражає не тільки численністю населення й величезною площею, але й контрастністю рельєфу та кліматичних умов. За природними умовами Східний (приморський) і Західний (континентальний) Китай — це «два різні Китаї». Умовний кордон між ними можна провести за 105° сх. д.
У Східному Китаї розташовані найбільші рівнини, а також гори заввишки до 3000 м. Клімат тут мусонний. Густа мережа повноводних річок, більшість із них судноплавні. На півночі й південному сході збереглися великі лісові масиви. Найбільш родючі ґрунти розташовані на території Великої Китайської рівнини й рівнини Сунляо.
У рельєфі Західного Китаю переважають високі гори, нагір’я, а також улоговини. Значна частина території має висоту більше ніж 3000 м. Клімат різко континентальний. Річок мало, вони маловодні, деякі періодично всихають. Більшість земель не придатні для ефективного ведення сільського господарства.
Клімат Китаю дуже різноманітний – від субтропічного на південному сході до різко-континентального (арідного) на північному заході. На південному узбережжі погода визначається мусонами, які виникають через різних поглощательная властивостей суші і океану. Сезонні рухи повітря і супутні вітри містять велику кількість вологи в літній період і досить сухі взимку. Наступ і відхід мусонів у великій мірі визначають кількість і розподіл опадів по країні. Величезні різниці по широті, довготі і висоті на території Китаю породжують велику різноманітність температурних і метеорологічних режимів, незважаючи на те, що більша частина країни лежить в області помірного клімату.
Більше 2/3 країни займають гірські хребти, нагір’я і плато, пустелі і напівпустелі. Приблизно 90% населення живе всього на 10% площі країни – в прибережних районах і заплавах великих річок, таких, як Янцзи, Хуанхе (Жовта річка) і Перл. Ці території знаходяться у важкому екологічному стані в результаті довгої та інтенсивної сільськогосподарської обробки та промислового забруднення навколишнього середовища.
Найпівнічніша провінція Китаю Хейлунцзян знаходиться в області помірного клімату, а південний острів Хайнань – в тропіках. Різниця температур між цими регіонами в зимові місяці велика, але влітку відмінність зменшується. У північній частині Хейлунцзян температура взимку може опускатися до -38 ° C, середні температури січня – близько -16 ° C. Середня температура липня в цій області складає 20 ° C. У південних же частинах провінції Гуандун середня температура коливається від 10 ° C в січні до 28 ° C в липні.
Кількість опадів змінюється навіть більшою мірою, ніж температура. На південних схилах гір Циньлин випадають численні дощі, максимум яких припадає на літні мусони. При русі на північ і захід від гір ймовірність дощів зменшується. Північно-західні райони країни – самі сухі, в розташованих там пустелях (Такла-Макан, Гобі, Ордос) опадів практично немає.
Південні і східні області Китаю часто (близько 5 разів на рік) страждають від руйнівних тайфунів, а також від повеней, мусонів, цунамі і засух. Північні райони Китаю кожну весну накривають жовті пилові бурі, які зароджуються в північних пустелях і переносяться вітрами у бік Кореї і Японії.
