Галина Пагутяк “Королівство” стислий переказ варто читати, щоб знати усі події цього фентезі скорочено.
“Королівство” дуже скорочено
Частина перша
Старий трамвай, що постійно ламався, віз лише одну пасажирку — пʼятнадцятирічну Люцину, яка поверталася з художньої школи. Раптом трамвай зупинився посеред маршруту, й до нього зайшов рудоволосий хлопець. Після його появи кондуктор і водій почали чхати, навіть трамвай «чхнув» — хлопець вибачився, бо він був «нетутешній». На кінцевій зупинці він зник, а неподалік Люцина побачила рудого лиса.
Дівчина повернулась додому, де жила сама, бо мама була у відрядженні. Її кіт Фелікс зʼявився додому через негоду. Люцина готувалася малювати, коли раптом на її аркуші з’явився дивний напис: «Хто я?.. Де я?..». Він зник так само раптово. Фелікс, зляканий написом, втік через кватирку, щоб повідомити про подію Королеві.
До Люцини зайшла дивна сусідка Гортензія, яка з кимось таємничим говорила по телефону, назвавши його «мій повелителю». Вона цікавилась малюнком Люцини і хотіла розповісти про будинок із двома вежами, але раптово змовкла — її вщипнула мати, Велика відьма, що забороняла доньці розповідати зайве. Гортензія, незважаючи на заборони, поцупила одну з книг Люцини.
Стара відьма звеліла отруїти кота Фелікса за те, що він перегриз телефонний дріт, але кіт не їсть отруту. Відьм на чорному візку везе Лукаш — спритний крадій, щоб доставити до Повелителя. Тим часом репортер Мортіус, маючи захисний амулет, дізнається про вибух трамвая та лиса, що втік до Медової печери, де, за легендою, спить зачарований лицар. Мортіус вирушає туди, щоб написати про це.
У Клубі книголюбів нечисть спалює книги, щоб знищити знання людей. Цим керує Повелитель, якому вже нудно від власного панування. Гортензія випадково втрачає унікальну «Енциклопедію Королівства», а ворона тікає з дому. Пізніше Повелителю повідомляють про підняття ріки — тривожний знак. На цвинтарі упир фон Стронціус повідомляє, що лицар Серпень прокинувся, і Імперія вимагає його знищити. Але Повелитель не бачить у ньому загрози.
Лис, що втік, виявляється Марком — другом і «братом» лицаря Серпня. Він добирається до печери, у якій Серпень нарешті прокидається. Разом із котом Сиволапом вони планують дії проти Імперії, яка знищує Королівство. Їм допомагає кіт Фелікс, який ловить шпигуна. Марко та Серпень відновлюють свої чарівні мечі.
Тим часом Мортіус наражається на небезпеку, натрапляючи на вовкулак, але втікає. Вдома його тигр Колобок заговорює і відкриває, що він родом із Королівства і хоче повернутися, щоб боротися зі злом. Морбіус підтримує його. Вони вирішують дістатися до королівства підземними ходами каналізації.
Люцина переживає важкий ранок. Якийсь перехожий, якого звали дід Пилипко знаходить її книгу (яку викрала Гортензія а потім загубила) і повертає дівчинці. Чоловік попереджає Люцину, що її сусідки відьми і радить триматися від них подалі. Вдома Люцина відкриває книгу, але там усе незрозуміле для неї. Раптово із книги з’являються гноми, які допомагають прочитати текст — це енциклопедія Королівства. Ця книга є об’єктом полювання темних сил, таких як відьми, які намагаються використати її у своїх злих цілях.
Стара відьма стежить за дівчинкою через чарівне дзеркало і наказує Гортензії викрасти книгу. Та Гортензія не вміє читати, тому краде не ту книгу. Стара відьма наказує їй знову повернутись до Люцини та забрати книгу. Люцина розуміє, що сусідки дійсно відьми, тому не пускає більше їх до квартири. Вона ховає книгу та замикає двері. Кіт Фелікс розуміє, що дівчині потрібна допомога і іде до короля Сиволапа просити врятувати ситуацію.
Люцина тікає з дому, на вулиці її переслідує Гортензія. Зрештою їй вдається відірватися. Вона сідає в автобус, але бачить, що він повний нечисті. На щастя, завдяки чарівним словам, вона стає невидимою. Домовичок Спрячик допомагає їй втекти з автобуса, і дівчинка зникає безслідно для переслідувачів.
Мортіус і тигр тим часом потрапляють до печери, де знаходяться Сиволап, Марко і Серпень. Сиволап не довіряє Мортіусу, але дозволяє їм залишитись. Далі вони спускаються в підземелля, надягають протигази й ідуть вздовж підземної ріки. Після виходу з підземелля вони потрапляють у Граничний світ, де все безбарвне. Там вони потрапляють у густий туман, і гублять одне одного. Зʼявляються створіння-зʼїдлики, які поглинають туман. Марко розповів, що колись тут були болота, але зʼїдлики осушили їх, і люди змогли жити у цьому світі. Проте граф Шкробель, під впливом крутиголовців, змінив цих створінь, і вони перетворилися на злидників, які почали знищувати все живе. Злидники зруйнували світ і почали проникати в інші, очолені королевою Бідою. Мортіус зізнався, що, можливо, злидник жив у його родині. Щоб дістатись назад у Королівство, треба пройти через Замок Шкробеля і Великий Льох. Під час подорожі герої потрапили в село, де їх прихистили бідні, але добрі люди. Там вони зустріли діда Люстія, якого побили стражники. Він погодився зранку провести їх до Замку.
Тим часом Люцина, вийшовши з автобуса, опинилася в тумані. Коли він розвіявся, вона зрозуміла, що перебуває в Граничному світі. З енциклопедії Королівства дізналась, що щоб перейти в інший світ, треба потрапити до Замку. У передмісті вона допомогла бабці, яка віддячила їй їжею та пообіцяла показати коротку дорогу до Замку. Бабуся попросила написати для неї літери, бо мешканці цього світу були неписемними. Люцина написала для неї літери А, Я та Ї.
Вранці дівчина вирушила до Замку. У Замку Люцина стала невидимою й дізналася, що відьми з автобуса вже там і накладають закляття, щоб більше ніхто не пройшов непоміченим. Шукаючи шлях до іншого світу, Люцина зайшла до підземелля, куди її супроводили гноми з ліхтариками. Дівчинка опинилася в кімнаті з вікном, де заснула. Прокинувшись, зустріла дівчину Соню — доньку бібліотекаря, яка доглядає книги й живе з привидами Яськом та Мацьком. Вони подружились. Соня попросила Люцину допомогти зібрати книги, які відьми повикидали. Люцина погодилась, хоч і боялася. Соня сказала, що чула про наближення лицарів, які можуть їх захистити. Дівчата вирушили збирати книги, а привидів попросили попередити лицарів про засідку.
Нечисть продовжувала прибувати до Замку, туди приїхав і Повелитель. Люцина разом із Сонею бачила, що вже прибула і Гортензія з матір’ю. Щоб не викликати підозр, дівчата повернулися до своєї кімнати. Тим часом Повелитель наказав очистити бібліотеку та зробив з неї свою штаб-квартиру. У Замку зібралась уся нечиста сила, яка мала на меті не пропустити принца Августа (тобто Серпня) до Королівства. Повелитель дуже боявся не виконати наказ Імперії.
Невдовзі з’явився опир фон Стронціус. Повелитель разом із ним та старою відьмою почали обмірковувати, як заманити принца, і вирішили, що хтось має жалібно кликати на допомогу. Та голосів відповідних не було. Несподівано зʼявився довгомудик Лукаш із Сонею — він упіймав її, коли та намагалася зібрати книги. Дізнавшись, що вона бібліотекарка, Повелитель вирішив використати її, щоб знайти прохід у Королівство. Вони разом пішли до старих дверей, але залишили Соню замкненою в кімнаті.
Стара відьма тим часом вирушила у місто й напала на байкерів з Імперії, виливши на них скажену каву. Через це вони запізнилися до Замку. Коли нарешті приїхали, були побиті й дуже сердиті. Повелителю знову наказали з Імперії — не допустити принца в Королівство, адже того дня його батько зречеться престолу.
Тим часом дід Люстій провів принца Серпня і його друзів до Замку й розповів, що був письменником, але не може потрапити в Королівство через те, що колись знищив власну книгу. Потім Люцина, яку розбудили книжкові гноми, зустріла принца і розповіла про все, що сталось. Із чарівної Енциклопедії Серпень дізнався, що Люцина має королівську кров. Вона намалювала чарівні двері, і разом усі вони вирушили звільняти Соню.
Невдовзі почалась битва. Спершу Повелитель хотів битися з принцом Серпнем, але, дізнавшись, що Марко є нащадком лицаря, який колись його поранив, викликав на бій його. Під час двобою Лукаш підставив Маркові підніжку, і той упав. Повелитель приставив меч до його горла, але тоді мечі самі почали битись. Через гармидер Гортензія випадково вистрілила з пістолета і зупинила мечі. У цей час армія котів Сиволапа оточила Замок.
Розуміючи, що програв, Повелитель наказав усім відступити. Стара відьма на прощання щось шепнула Люцині, і та зблідла. З’явився прохід до Королівства, і вся компанія, до якої приєднався і кіт Фелікс, рушила туди.
Частина друга «Повернення Королівства»
11
Олімпія, мама Люцини, повертається до міста із подорожі. Вона відчуває, що в Серединному світі щось змінилося, хоча ще не знає, що її доньки немає вдома. У трамваї вона несподівано засинає й бачить дивне видіння. По приїзді додому жінка помічає, що в квартирі все незмінно: продукти є, але ні Люцини, ні кота немає. На столі лишився лише тривожний малюнок із палаючим будинком, і на ньому раптом з’являються слова, написані вогнем.
50
У Королівстві несподівано з’являється королева Олімпія, яка пропала 15 років тому. Вона виявляється матір’ю Люцини і принца Серпня. Жінка розповідає, як її обдурила зла сила, через що вона потрапила до іншого світу. Вона не прагне влади, а хоче знайти дочку. Її впізнає колишній лікар. Хоч один із присутніх підозрює Олімпію в обмані, принц Серпень визнає її мамою, і цього свідчення достатньо, щоб прийняти королеву назад. Зала наповнюється світлом — настав час відновлення істини.
51
Марко і Люцина стають свідками символічної битви білого й чорного птахів, що уособлюють боротьбу добра і зла. Люцина відгадує загадку — що буде, якщо білий птах поб’ється з чорним, — і відповідає: «День». Птахи зникають, залишивши по пір’їні. Це знаменує перемогу добра. Нарешті з’являються Олімпія й Серпень, і Марко урочисто повідомляє: «Ось твоя мама, принцесо Люцино». Перед дівчинкою постає Головний Церемоніймейстер із урочистим привітанням.
