Костянтина Малицька “Соловей” аналіз
Жанр – Художній опис
Тема – зображення життя солов’я-артиста
Ідея – Уславлення людської любові до солов’я, його співу
Правда та художній вимисел у творі:
- Правда – відомості про приліт птаха, його гніздування, спів, користь для людей
- Вимисел – соловей загинув від співу дівчини, самець приспівує самиці під час висиджування яєць
Аналіз художніх образів “Соловей”
Соловей – центральний образ оповідання. Він маленький артист, що прилітає з Африки. Його непомітна зовнішність не відповідає красі та багатству внутрішнього світу. Він чутливий, талановитий, корисний птах. З даним героєм порушена автором проблема збереження живої природи, проблема свободи птахів. Спів або мова солов’я різноманітна й дивовижно приємна для слуху людини.
Художні засоби “Соловей”
Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку; описи та ліричні відступи
Мова оповідання багата та образна, автор використовує різноманітні тропи.
- Епітети: тихозорі ночі, дзвінкі тони солов’їної пісні, непочесна пташина, тихий, несмілий голос, сердечна опіка, ясна ніч, зористе небо, прозорі ріки.
- Метафори: сиплються звуки, омлівають тони, втомився піснею, упокоєний тонами виливає повінь тонів.
- Порівняння: він, як справжній артист, відривісті звуки, немов вистріли.
Використання діалектної лексики: легіт – вітерець, найрадше – найчастіше, пожиточний – корисний, пуста – неслухняна.
Описи: особливості співу, ставлення солов’я до людини, виведення пташенят та їх захист, природні прикмети, як поводить себе птах у неволі.
Ліричний відступ: травнева солов’їна ніч.
