Ленін біографія коротко на українській мові допоможе скласти політичний портрет відомого політичного діяча.
Володимир Ленін коротка біографія
Ленін (справжнє прізвище – Ульянов) Володимир Ілліч – найбільший російський радянський політичний, державний діяч, публіцист, основоположник марксизму-ленінізму, один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 року, засновник комуністичної партії, творець першої соціалістичної держави.
Ульянов був родом з Симбірська, де народився 22 квітня (10 квітня за ст. ст.) 1870 р. Батьком його був чиновник, інспектор народних училищ. У період 1879-1887 рр. Володимир Ульянов успішно навчався в місцевій гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. До 16 років, будучи православним, входив в Симбірське релігійне Суспільство преподобного Сергія Радонезького.
Переломним моментом в біографії В. Леніна вважається покарання в 1887 р. старшого брата, Олександра, який брав участь в підготовці замаху на Олександра III. Хоча між братами не було особливо близьких стосунків, ця подія справила на всю сім’ю величезне враження. У 1887 р. Володимир стає студентом Казанського університету (юридичний факультет), але участь у студентських заворушеннях обернулася відрахуванням і засланням в Кокушкино, маєток матері. Повернутися в Казань йому дозволили восени 1888 року, а через рік Ульянови перебираються в Самару. Живучи в цьому місті, Володимир захоплюється марксизмом.
Закінчивши в 1891 екстерном юрфак Санкт-Петербурзького університету, Ленін в 1893 працює на посаді помічника присяжного повіреного. Однак його хвилює не юриспруденція, а питання державного устрою. Уже в 1894 року він формулює політичне кредо, згідно з яким російський пролетаріат, очоливши всі демократичні сили, повинен шляхом відкритої політичної боротьби привести суспільство до комуністичної революції.
У 1895 за найактивнішої участі Леніна створюється Петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу». За це його в грудні заарештовують і висилають на три роки до Сибіру, село Шушенське. Перебуваючи на засланні, в липні 1898 року він вінчається з Н. К. Крупською. Все життя ця жінка була його вірною супутницею, соратницею і помічницею.
У 1900 В. Ленін виїхав за кордон, жив в Німеччині, Англії, Швейцарії. Там разом з Г.В. Плехановим, який зіграв важливу роль в його житті, ними розпочато видання «Іскри» – першої загальноросійської нелегальної марксистської газети. На II з’їзді російських соціал-демократів, що проходив в 1903 і ознаменувався розколом на більшовиків і меншовиків, очолив перших, згодом створивши більшовицьку партію. Революцію 1905 застав в Швейцарії, в листопаді цього ж року під чужим прізвищем нелегально приїхав в Санкт-Петербург, де проживав до грудня 1907, взявши на себе керівництво Центральним і Петербурзьким комітетами більшовиків.
У роки Першої світової війни В. Леніним, який перебував в той час у Швейцарії, було висунуте гасло про необхідність поразки уряду з перетворенням імперіалістичної війни в громадянську. Дізнавшись з газет новини про Лютневу революцію, став готуватися до повернення на батьківщину.
У квітні 1917 Ленін приїжджає в Петроград, і вже на наступний день після приїзду пропонує програму переходу буржуазно-демократичної революції до соціалістичної, проголошує гасло «Вся влада Радам!». Уже в жовтні він виступає одним з головних організаторів і керівників Жовтневого збройного повстання; в кінці жовтня і початку листопада вислані за його особистим наказом загони сприяють встановленню радянської влади в Москві.
Жовтнева революція, репресивні перші кроки уряду, очолюваного Леніним, обернулися кровопролитною громадянською війною, яка тривала до 1922 року, забрала життя мільйонів людей. Влітку 1918 в Єкатеринбурзі була розстріляна сім’я Миколи II, і встановлено, що вождь світового пролетаріату поставився до страти з схваленням.
30 серпня його серйозно ранять при замаху, відповіддю на яке став так званий червоний терор. За ініціативою Леніна і відповідно до його ідеології проводилася політика військового комунізму, яка в березні 1921 р змінилася НЕПом. У грудні 1922 р В. Ленін виступив творцем СРСР – держави нового типу, який не мав прецеденту в світовій історії.
Цей же рік ознаменувався серйозним погіршенням здоров’я, який змусив главу країни Рад згорнути активну діяльність на політичній арені. У травні 1923 року він переселився в підмосковний маєток Горки, де і помер 21 січня 1924.
В.І. Ленін відноситься до особистостей, оцінка діяльності яких варіюється від різкої критики до створення культу. Утім, як не ставилися б до нього його сучасники і майбутні покоління, абсолютно очевидно, що, будучи політиком світового масштабу, Ленін своєю ідеологією і діяльністю мав колосальний вплив на всесвітню історію.
