Левко Лук’яненко: цікаві факти з життя борця за незалежність України розкажуть багато нового про його дитинство, особисте життя.
Левко Лук’яненко цікаві факти
Ім’я Левка Лук’яненка назавжди вписане в історію України. Це людина, яка понад чверть століття провела у радянських тюрмах і таборах, але не зламалася й зробила величезний внесок у здобуття незалежності нашої держави.
1. Народився в день майбутньої Незалежності
Левко Лук’яненко народився 24 серпня 1928 року. Випадковий збіг: саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, одним із авторів якого був він сам.
Сам діяч згадував, що йому приписали зайвий рік до дати народження щоб забрати його служити на фронт у віці 15 років (йому так і не вдалось довести, що він ще немає 16 років).
2. Його батьки були звичайними селянами
З дитинства ріс в атмосфері любові до народних казок, молитов, пісень. Батьки виховали в ньому почуття справедливості, через що він не міг терпіти брехню і несправедливість.
Родина змогла пережити Голодомор завдяки батьку, котрий встиг закопати мішок картоплі перед обшуками.
3. З дитинства мріяв про незалежну Україну і заснував підпільну організацію
У час, коли всі мали любити партію та систему, Левко ще з юності мріяв про вільну та незалежну Україну. У 1958 році Лук’яненко разом з однодумцями створив таємну організацію — «Українську робітничо-селянську спілку», яка виступала за мирне здобуття незалежності України. Це стало причиною його першого арешту.
4. За фахом був юристом
Отримавши юридичну професію, Лук’яненко не довго пропрацював прокурором: загострене почуття справедливості з дитинства змусило йог швидко розчаруватись в лицемірній та репресивній радянській машині. Саме тому він пішов у підпілля.
5. 27 років провів в місцях позбавлення волі. Він став одним із найвідоміших українських дисидентів ХХ століття.
Коли його вперше арештували за «зраду батьківщини» в 1961 році, Левка Лук’яненка засудили до розстрілу. Але пізніше вирок замінили на 15 років таборів. Загалом за своє життя він провів 27 років на засланнях за свою українську позицію. Та навіть це не зламало дух дисидента.
Справжньою віддушиною у таборах для діяча було письмо: він активно вів щоденник, писав роздуми та спогади. Навіть у неволі він писав твори, статті та листи, які передавалися за кордон і викривали злочини радянської влади.
6. Був за смертну кару
Підтримував повернення смертної кари в Україні: виступав за те, щоб тих, хто краде, перебуваючи при владі, привселюдно розстрілювали на майдані перед телевізійними камерами.
7. Був двічі одружений
Перша дружина – Надія Степанівна Бугаєвська, котра вірно чекала чоловіка з заслань, берегла та підтримувала родину. У шлюбі народилась донька Наталія, котра успадкувала від батька любов до культури та освіти. Після звільнення 1989 року вона попросила у чоловіка розлучення. У 1990 році борець за незалежність одружується вдруге на Надії Іванівні.
8. Любив твори Шевченка
Обожнював твори Т.Г. Шевченка. Настільки, що навіть цитував його рядками під час допитів.
9. Вів скромний спосіб життя
У вільний час любив займатись городництвом для відпочинку душі. Тримав вдома собаку та кота.
10. Був послом
Був Першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді.
11. Він автор Акта незалежності
У 1991 році саме Левко Лук’яненко став одним з авторів Акта проголошення незалежності України. Тож його життєвий шлях від дитинства до політичної зрілості символічно завершився перемогою його ідеї.
12. Кандидат у Президенти
Після ухвалення Акта незалежності він балотувався на перших виборах Президента України 1991 року та посів почесне третє місце.
12. Герой України
У 2005 році президент Віктор Ющенко присвоїв Левку Лук’яненку звання Героя України — за незламність та багаторічну боротьбу за свободу.
13. Він писав книги
Він був не лише політиком, а й автором понад 20 книжок, серед яких «Сповідь у камері смертників», «Шлях до відродження». Його твори — це не лише спогади, а й роздуми про майбутнє України.
14. Підтримував військових
Навіть у поважному віці він активно підтримував українських військових у зоні АТО після початку війни з Росією у 2014 році.
15. Він символ незламності
Левко Лук’яненко прожив життя, сповнене боротьби, але зумів побачити реалізацію своєї мрії — вільну незалежну Україну. Помер він 7 липня 2018 року в Києві, не доживши півтора місяці до свого 90-річчя.
