“Люди – прекрасні” Симоненко аналіз

Аналіз вірша Василя Симоненка «Люди – прекрасні» допоможе визначити тему та ідею, художні засоби та скласти паспорт твору.

Симоненко “Люди – прекрасні” аналіз (паспорт)

Автор – Василь Симоненко

Жанр – ліричний вірш

Рік написання – 16.01.1963

Тема: зображення «жаги» до повноцінного життя як гарантії того, що наступні покоління плекатимуть повагу до предків.

Ідея: показати, що людська душа повинна бути надзвичайно багатою, а наше життя – сповнене дій, таких дій, які гідно зможуть оцінити наступні покоління.

“Люди-прекрасні” художні засоби:

• Епітети: прекрасні люди, краще сонце, байдуже каміння, камінні душі.
• Порівняння: земля – мов казка.
• Метафори: я загруз у землю, земля мене цупко трима, каміння захотіло ожити.

З першого речення помічаємо, що ліричний герой залюблений у життя. Він визнає, що всі «люди – прекрасні», а «земля – мов казка». Ліричний герой з’єднаний із рідною землею духовно, вона (земля) у його серці. Він немов у полоні в землі, адже вона його «цупко трима».
Ліричний герой розуміє, що він і всі інші повинні рухатися вперед, жити, «бути дужими», «любити», так сильно, щоб навіть «каміння байдуже захотіло жить». Він проти того, щоб люди «загрузли» у своїй рутині і не розвивалися.

Автор натякає на те, що нам всім варто почати жити, по-справжньому жити, робити великі справи для нас та нашого майбутнього. Ми стали «черствими», у нас «камінні душі», тому необхідно докласти чимало зусиль для того, щоб наступне покоління могло побачити «слід», який ми залишимо після себе. Тому «розчиняйте серця і чоло», не жалійте себе! Будьте працьовитими! Тоді Ваш труд принесе плоди і ці плоди будуть гідно оцінені.

Автор: Natali