“Менади” скорочено читати варто, щоб згадати сюжет твору Хуліо Кортасара. В оповіданні йдеться про театр, мистецтво, адже менади – це персонажі грецької міфології, супутниці бога Діоніса. У переносному значенні слово “менади” означає жінки, нестримні в прояві своєї пристрасті.
В основі оповідання «Менади» лежить міф про смерть Орфея.
Хуліо Кортасар “Менади” скорочено
Події відбуваються в провінційному аргентинському містечку середини ХХ ст. Театр «Корона» — своєрідний мікросвіт, у якому розгортається трагедія сучасного Орфея — Маестро.)
У провінційному містечку дає концерт геніальний композитор, якого звати Маестро. Він диригент працює в місті за контрактом і намагається призвичаїти місцеву публіку до класичної музики. Маестро приїхав зі столиці і його поява викликала великий ажіотаж. Концерт було заплановано у театрі “Корона”, що знаходився в центрі міста. Твори таких композиторів складали програму концерту: «Сон літньої ночі» Ф. Мендельсона, «Дон Жуан» Р. Штрауса, «Море» К. Дебюссі та «П’ята симфонія» Л. ван Бетховена.
Молода людина, яка є оповідачем, теж купила квиток на концерт. Він був шанувальником музики Маестро, і дуже чекав цього вечора. Місцевих поціновувачів музики можна охарактеризувати так: «Без претензій і віддають перевагу гарним, але новим, поганому та звичному й знайомому».
Концерт розпочався вчасно. Маестро вийшов на сцену, і публіка одразу ж зааплодувала. Він почав грати, і його музика одразу ж зачарувала всіх присутніх.
Музика Маестро була дуже гарною та емоційною. Вона викликала у людях найсильніші почуття. Деякі люди плакали, інші сміялися, треті просто сиділи, затамувавши подих. Спочатку публіка з трепетом слухала романтичну музику Ф. Мендельсона до трагедії В. Шекспіра «Сон літньої ночі», «Дон Жуан» Р. Штрауса їй дуже сподобався. Імпресіоністична музична п’єса «Море» К. Дебюссі викликала бурхливу овації. Поступово публіка почала збуджуватися, в театрі ніби згущується повітря, наростає напруження… Кульмінацією музичного вечора стала «П’ята симфонія» Л. ван Бетховена.
Наприкінці концерту Маестро вказує диригентською паличкою на фінальний акорд, оповідач раптом бачить у ньому «матадора, що спритно вгороджує шпагу в карк бикові». Образ диригента-матадора прозоро кореспондує з метафоричним зображенням публіки як «маси ошалілих биків».
Люди почали аплодувати все голосніше та голосніше. Вони кричали, тупотіли ногами, і навіть підводилися зі своїх місць. Драматизм музики видатного композитора викликав у слухачів дике шаленство емоцій, які вириваються назовні. І люди, які ще донедавна сповнилися безконечною добротою одне до одного, перетворилися на страшний натовп, який у пориві вдячності Маестро був ладен розірвати його: “Юрма очманілих шанувальників понесла його зі сцени й потягла кудись у глиб партеру… Безумні чоловіки й жінки із завиванням виривали в скрипалів скрипки (які хрустіли й лопали, ніби величезні руді таргани), потім стали кидати в залу всіх музикантів поспіль, а там навалювалися на них інші шаленці…” Зрештою, збудження публіки переросло у справжню істерію. Натовп рвонувся на сцену, і музиканти опинилися в небезпеці.
Оповідач спостерігав за тим, що відбувається з подивом і огидою. Він не міг зрозуміти, як люди можуть так втрачати контроль над собою. Він бачив, як жінка в червоній сукні, ніби у мольбі, розгорнула обійми, і несподівано Маестро зник – юрма очманілих шанувальників понесла його зі сцени і потягла кудись у глиб партеру. Публіка шматує інструменти, музикантів і, вірогідно, самого Маестро, що «зникає» в руках його фанів не з гніву, не з ненависті, а з любові!
Зрештою, публіці вдалося заспокоїтись, все закінчилось. Оповідач залишився сам у спорожнілому залі, розмірковуючи про силу мистецтва і про те, як воно може впливати на людей.
Основні ідеї твору “Менади:
- Мистецтво може бути дуже сильним інструментом. Воно може викликати у людях найсильніші емоції, як позитивні, і негативні.
- Важливо бути обережним із впливом мистецтва. Воно може бути як творчим, і руйнівним.
- Кожна людина повинна сама вирішувати, який вплив мистецтва на її життя.
Ключові моменти:
- Концерт геніального композитора викликає у публіки бурхливу реакцію.
- Натовп вривається на сцену, і музиканти опиняються в небезпеці.
- Молода людина спостерігає за подіями з подивом і огидою.
- Зрештою публіка заспокоюється, і концерт закінчується.
- Молодий чоловік залишається один у спорожнілий залі, розмірковуючи про силу мистецтва.
Характеристика твору “Менади”
- Розповідь “Менади” написана у жанрі магічного реалізму. Це означає, що в ньому поєднуються елементи реального та фантастичного. У цьому випадку фантастичним елементом є те, що музика Маестро викликає у публіки таку бурхливу реакцію.
- Розповідь також можна сприйняти як метафору сили мистецтва. Мистецтво може бути дуже потужним інструментом, який може сильно впливати на людей. Воно може викликати у них найсильніші емоції, як позитивні, і негативні.
- Розповідь “Менади” змушує задуматися про те, якою є роль мистецтва в суспільстві. Воно може бути як творчим, і руйнівним. Кожна людина повинна сама вирішувати, який вплив мистецтва на її життя.
«…простір став склом, в яке цілим лісом гострих списів вгатилися оплески й крики, обертаючи його на нестерпно грубу, пітну і сповнену водночас особливої величі масу, в чомусь схожу на череду ошалілих буйволів»
Тема оповідання Х. Кортасара “Менади” – зображення фантасмагоричної картини безумства натовпу
Фантасмагорія – нагромадження химерних образів, видінь, фантазій, хаос; поєднання гротеску й фантастики.
Менади (з давньогрецьк. — шалені, несамовиті) — персонажі міфології Стародавньої Греції. Прикрашені виноградним листям і плющем, вони завжди супроводжували Діоніса, знищуючи все на своєму шляху. Часто їхніми жертвами ставали випадкові чоловіки. Менади прагнули захопити жінок і долучити до почту Діоніса. За настановою свого бога вони вбили Орфея, який прославляв Аполлона, а не Діоніса.
До якої збірки належить оповідання «Менади»? “Кінець гри”
Символом чого постає у творі театр? Символом сучасного життя, де « люди всі – актори»
Автор твору – KRASOL8
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
