Біографія Михайла Каменюка скорочено
Михайло Каменюк – український поет, перекладач, журналіст, член Спілки письменників України.
Народився 10 листопада 1948 р. в с. Григорівці Могилів-Подільського району в родині колгоспників. З 8 класу почав писати вірші.
У 1966 р., закінчив із золотою медаллю Григорівську середню школу та вступив на філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту ім. М.Островського (нині Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського). Армійську службу проходив після інституту в м. Єреван (Вірменія) у військах протиповітряної оборони.
У 1971 закінчив університет та видав першу поетичну збірку “Чотири струни”. У цьому році отримав молодіжну літературну премію ім. М. Трублаїні.
Згодом працював кореспондентом районної газети “Радянське життя” (Літинський р-н), обласної – “Вінницька правда”, республіканських газет “Молодь України” та “Комсомольское знамя”.
З 1979 по 1984 рр. – заступник редактора і редактор Вінницької обласної газети “Комсомольське плем’я”. Робота в обласній газеті “Вінницька правда” (1975-1979 рр.) відзначена обласною журналіською премією им. К.Гришина.
З 1984 по 1992 рр. очолював Вінницьку обласну письменницьку організацію, обирався до Ради Спілки письменників України.
Загалом його стаж у журналістиці — 45 років. На початку 1990-х років Михайло Каменюк — генеральний директор Вінницької державної телерадіокомпанії, де за його ініціативи відкривається цілодобовий телевізійний канал ВДТ-6, перше на Вінниччині молодіжне радіо прямого ефіру «Сьомий континент», молодіжний театр-студія «На Парижі».
Він розробив і втілив у життя проекти обласної газети «Подолія», православної газети «Віра Брацлавщини», газети Фонду «Відродження нації» — «За Батьківщину», власної приватної газети «Правий берег» та Інтернет-журналу «Чорний шлях». Був автором і керівником творчої групи з написання і видання книги «Чотири вінницькі броди», присвяченої 75-річчю утворення Вінницької області.
Вірші виходили друком рідною українською мовою та іншими мовами в Канаді, Болгарії, Польщі, Молдові, Росії.
З 1992 по 1994 рр. працював заступником редактора республіканської газети “Подолія”, що виходить у Вінниці.
Одружений. Має двох дітей: сина і доньку.
Збірки Михайла Каменюка — «Чотири струни» (1971), «Брати по вогню» (1978), «Дихання ріки» (1981), «Прямовисний вітер» (1984), «Чорнило для Геродота» (1985), «Спасівка» (1990), «Окільцьовані птахи» (1991), «Птах безодні. 100 поезій про кохання» (1993), «Місячна ніч в Григорівці» (1998), тритомник: «2000», «Татуювання коня», «Меч і троянда» (2001—2008); «Стрітення» (2008), «Пісні ніжного волоцюги» (2010), «І знову всеосяжний, вседоступний світ пахне, як розрізаний кавун» (2016), «Нотаріус вічності» (2016).
