Михайло Васильович Шевченко – поет, заслужений діяч мистецтв України.
Михайло Шевченко біографія
Народився 19 серпня (на Спаса) 1947 року в с. Обтове Кролевецького району Сумської області.
Батьки — Марія Прокопівна та Василь Іванович, брат Василь, сестри Ніна та Валентина. Одружений. Дружина — заспужений учитель України (філолог, викладач української мови та літератури). Сини: Олег — журналіст, Григорій — юрист.
У 1965 р. закінчив Обтовську середню школу, улітку працював у колгоспі, на торфорозробках.
Вступив до Полтавського сільгоспінституту здобувати фах зоотехніка. Проте з інституту виключили за «крамолу», бо писав вірші «націоналістичного ухилу» й читав заборонену «Історію України» Миколи Аркаса, заборонені твори Володимира Винниченка та Миколи Хвильового.
Виключили з інституту, але не з життя. Наперекір усьому, він іде працювати в районну газету Нових Санджар, потім — до редакції «Комсомольця Полтавщини» — із головою пірнає в журналістику
З 1982 р. працює в газеті «Молоді України» (м. Київ).
З 1986 р. — секретар Київської організації Спілки письменників України (член СПУ з 1977 р.), з 1988 р. — директор Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, з 1993 р. — директор Літфонду СПУ і Секретар Спілки письменників України до 2002 р. З 1993 р. по 1996 р. редагував журнал «Криниця» (Полтава).
З 2002 р. працює в апараті Верховної Ради України (секретаріат фракції СПУ).
Михайло Шевченко — автор книжок; «Травневе поле», «Близень-світ», «Балади про любов», «В отчому краї», «Глибокий шлях», «Один, прощальний поклик журавля», «Єдина Книга», «…Я ще живу», «Мені на цьому світі не нажитись», «Молитва для двох», «Останній теплохід мого тисячоліття», «Перед горою Чернечою», «Юне дівча обриває ромашку», «Все відходить назавжди», «Вісь». Він упорядкував книжку «Найкращі пісні України» У перекладі російською вийшли збірки: «Судьба», «Ранние птицы» та «Полынь вечерняя». Його поезії перекладені німецькою, польською, угорською, болгарською, словацькою, білоруською, монгольською та іншими мовами.
Засновник (разом з Тарасом Нікітіним) і голова журі Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди.
З 1987 р. по 2002 р. М. В. Шевченко був незмінним головою оргкомітету Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій».
З 1994 р. — голова оргкомітету Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», заснованого розом із земляками А. М. Петрусенком та В. Б. Зенченко.
Саме М. В. Шевченко разом із сумчанкою К. Ю. Сенько виступили ініціаторами створення обласних земляцтв у Києві. Перші організаційні засідання були проведені у 1995 р.
