Аналіз вірша “Моє серце в верховині” Роберта Бернса – тема, ідея, художні засоби, жанр допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
«Моє серце в верховині…» аналіз (паспорт)
Гарячим почуттям любові до рідної Шотландії пройнятий вірш «Моє серце в верховині…». Поет зображує любов до рідного краю. Де б не був автор, думкою він завжди лине на батьківщину, до рідних гір. Любій верховині належать його серце і душа.
Автор – Роберт Бернс
Рік написання – 1789 р.
Жанр – вірш
Лірика – патріотична
Тема – зображення краси природи рідної Шотландії
Ідея – вічний зв’язок людини з природою і Батьківщиною
Головна думка: любов до рідного краю
Поезія Роберта Бернса розповідає про відданість рідній землі, про тугу людини, яка до кінця лишилася вірною покликанню серця.
Художні засоби «Моє серце в верховині»
- Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо.
- Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам».
- Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край».
- Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». Інверсія: «іду я на чужину»
Для поезії моє серце в верховині характерне використання традицій фольклору
Фольклорні елементи у вірші:
- Повтори: прощавайте, моя, моє.
- Постійні епітети: білії сніги, світлії луги, тіняві гаї, буйні ріки, любий рідний край.
- Традиційні образи: дума соколом буя, мрія лине.
Ліричний герой цього вірша добре знає свій край. Гуляючи відомими стежками високих гір, мріє про визволення рідного краю, любов до рідного краю переповнює серце героя і самого поета почуттям вольності, свободи, патріотизму.
«Моє серце в верховині» текст вірша
МОЄ СЕРЦЕ В ВЕРХОВИНІ
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори1 й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Переклад М. Лукаша
***
основна думка————————————————–мінус
оновили інформацію
Де порівняння? (
Можна будь ласка аналіз Лариса Верьовка “Єднаймося, гуляйпільці”.