Головні герої твору «Михайло-семиліток» Антіна Лотоцького – це і добрі, і злі персонажі. Їх характеристика допоможе розкрити образи та риси характеру.
“Михайло семиліток” характеристика героїв
Михайлик (Михайло-семиліток) – головний герой оповідання. Це семирічний хлопчик, він відважний, рішучий, благородний, самовідданий. Має сильне почуття обов’язку й любові до рідного краю.
Михайлик проситься в бій, рятує місто, а потім зникає, щоб дати народу час прозріти.
Цей герой уособлює народну доблесть, незламну силу народу. Він «душа народу», яка оберігає місто; ідеал майбутнього правителя.
Князь Володимир – правитель Києва, батько Михайлика. Люблячий батько, відповідальний правитель.
Князь опиняється перед важким вибором — віддати сина в заручники заради порятунку міста чи боротися далі. Спершу він рішуче відмовляється, потім же скликає віче і погоджується з жорстокою волею громади.
Лихослав (старший син князя)- заздрісний, підступний, хитрий. Він під дією темних сил виступає з промовою на вічі, пропонує віддати Михайлика в заручники, щоб отримати владу. Він той, хто готовий пожертвувати загальним добром заради власних амбіцій.
Це негативний персонаж.
Боярин Збигонь– авторитетний, розсудливий, проте піддатливий до панічних настроїв; намагається знайти «практичне» рішення.
Він ідтримує ідею віддати князенка в заручники, аргументуючи це як стратегічний хід для порятунку міста.
Чорні духи / ворожбити – темні маніпулятори, носії обману й зла. Вони нашіптують, спонукають до зради (впливають на віче й Лихослава), навіюють страх і безвихідь.
Печеніги (ворог)– зовнішній ворог, який загрожує життю й свободі Києва.
“Михайло семиліток” цитатна характеристика героїв
Михайлик (Михайло-семиліток)
— «У князя був син Михайлик. Молоденький ще був князенко Михайлик, семиліток, але що се за дитина була! Який славний стрілець був із нього»
– “Славний був лицар князенко Михайлик-семиліток. Батько його дуже любив, любив його й увесь нapід.”
-“Любили кияни Михайлика, бо хоч він ще й маленький був, а вже могли пізнати в ньому доброту й хоробрість. Вже тепер бачили вони в ньому свого будучого князя, що принесе славу Києву та Вкраїні.”
— «— Ой, кияне, кияне, панове громадо. / Погана ваша рада, / Якби ви розум мали, / Мене не видавали…»
Князь Володимир (батько)
— «— Михайлика?! — скрикнув князь і аж зірвався зі свойого престолу. — О ні! Ніколи!»
— «А батько поцілував сина в чоло та й каже: — Ой, сину, сину! Не тобі ще на війну ходити, ти ще малий, несвідомий.»
Лихослав (старший син, суперник)
— «Недобрий був се чоловік, лютий та хитрий, а притім трус.»
— «— …я не можу дати меншої ради, бо вище ставлю справу загальну над родинну, як лише сю, щоби дати їм у заклад Михайлика.»
Старий боярин Збигонь
— «— Панове громадо! І моя така рада, щоби дати печенігам князенка в заклад.»
Печеніги (ворог зовнішній)
— «Підійшли під самісінький Київ і облягли його з усіх сторін…»
— «— Що б се таке було? … Досі ще ніяке місто… не встояло перед нашими таранами.»
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
