“Миколчині історії” скорочено

М. Павленко “Миколчині історії” скорочено читати можна, щоб згадати сюжет твору. Переказ “Миколчині історії” допоможе зробити аналіз твору.

“Миколчині історії” скорочено читати

Історія показана через сприйняття Миколчиного пса Найди.

Найда

Найда – це Миколчин пес.

Щодня Найда проводить Миколку до Школи. Школа – це чужак. Там Миколка змушений проводити половину дня і лиш після повертається до Найди. Хлопчаки зі школи теж чужаки – вони ображають Миколку, обзивають його бомжем і безпритульним. Вітчим – теж чужак. Від нього завжди тхне цигарками і перегаром, тому Найда завжди гарчить на нього. Всі вони – чужаки і не люблять Миколки, лиш Найда вважає свого господаря героєм. Саме хлопчик врятував Найду, коли його ще маленьким цуценям хлопчаки кинули в багнюку.

Коли Миколка не йде до школи, то разом вони пересиджують цей час в Халабуді, що зроблена з дощок, фанери і шиферу.

Одного дня після школи Миколка побачив на лавці конструктор. Він належав Дівчинці, але Миколці так його захотілось! Найда знав, що господар робить щось недобре, але навіщо Дівчинці конструктор? Та ззаду Миколку за комір вхопив тато Дівчинки. Хлопчик змушений повернути конструктор. Разом з Найдою, паленіючи, вони побігли в Халабуду.

Вечеря

Миколка з Найдою дуже зголодніли. Хлопчик йде додому. В хаті п’яний як чіп Вітчим, тому вони залазять в сарай. Хотіли знайти вудочки, та їх вже давно позабирали Вітчимові приятелі. На щастя Миколка знаходить стару тюль і вирішує зробити з неї хватку для риби.

Миколці вдалось наловити трошки рибки – мульку і декілька окунців. Найда терпляче чекає, поки хлопчик посмажить рибку. Вечеря в них видається славна.

Ураган

Щось підказує Найді “Тікай!”. Він тягне Миколку додому, в сарай. Хлопчик спочатку не хоче, та розуміє, що друг не турбуватиме дарма. Ховаються в сараї саме тоді, коли починається справжній ураган! Хиткий сарай ледь витримує натиск вітру і Миколка вже думає заховатись в туалеті, та Найда перепиняє його. Друзі лишаються в сараї. Врешті все довкола стихає. Миколка з Найдою виходять з сараю і бачать жахливі наслідки урагану – в хаті всі шибки вибиті, стара груша зламана, а на місці туалету лише підлога! Миколка дякує своєму другові за допомогу і поспішає шукати маму. Та мама вже й сама приходить додому.

Повернувшись на Пустище Миколка з Найдою бачать, що від Халабуди лишились самі друзки. Хлопчик ще раз дякую своєму рятівнику.

Товстуха

Це Найда першим побачив Товсуху, а точніше почув запах її кицьки Анхвіси. Вона була велика, біла і пахла порошком і їжею. Товстуха покликала її їсти. Анхвіса понюхала рибку і повернулась на своє місце. Найда не міг прогавити такий шанс. Він тихенько заліз на подвір’я і поцупив кицькин обід. За цим його й застав Миколка. Товстуха, подумавши, що Анхвіса вже з’їла рибку, винесла ще одну. Її Найда приніс Миколці. Так друзі знайшли місце, де можна було час від часу поживитись.

Бізнес

Миколка з Найдою рідко ходили на базар – грошей в них не було і навіть коштувати їм нічого не давали. Та цього разу вирішили піти. Встигли якраз на закриття. Миколка знайшов чимало пляшок, а Найда винюхав декілька монет. Так вони стали часто ходити на закриття базару і займатись бізнесом, як казав Миколка. Хлопчик здавав пляшки і купував собі “Фанту” і “Мівіну”, а Найді – кісточки. Знайдені ж монетки вони складали в банку в новозбудованій Халабуді. Миколка мріяв купити нові кросівки.

Чікса

Миколка декілька днів не був у Школі. Тепер же він, пішовши туди, дізнався, що в паралельному класі з’явилась новенька. Миколка називав її Чіксою – як усі хлопці симпатичних дівчат. Але дивився на неї якось особливо, по-собачому навіть. Став щодня розчісувати свого чуба, вмивати обличчя і добре вичищати руки. І до Школи ходив також щодня! Найда відчував від цієї Чікси якусь небезпеку, та хіба ж він міг сказати про це Миколці?

Одного дня залізли в якийсь квітник і нарвали білих хризантем. Миколка хотів їх подарувати Чіксі. І от настала вирішальна мить. Найда заховався – чи то щоб не заважати, чи то тому що боявся. Та почув він лиш те, що Чікса почала лаятись на Миколку і проганяти його геть. Хлопчик побіг в Халабуду. Цілий день пролежав в забутті, а Найда навіть не знав що робити. Та врешті Миколка підвівся. Почухав Найду ща вухом і посміхнувся, а через тижлень вде збирався до школи.

Поєдинок

Найда як завжди чекав Миколку біля Школи. Мав бути урок фізкультури і він саме почув як на майданчику діти сперечаються в кого собака краща. Зачепили і Миколку. Він став захищати свого Найду, але однокласники напосідали все більш. Найда кинувся на одного з них і вчепився в рукав. Миколка сказав, що він відпустить лише тоді, коли той попросить вибачення в собаки. Так і зробили. Далі Миколка показав декілька команд, які знає Найда. Однокласники були захоплені. Справді – Нвйда дуже розумний пес і дарма що простий вуличний, а не породистий.

Урок

Хлопці зі школи й вулиці не люблять Миколку ще й за те, що він не курить. А все через те, що його колись хотів навчити Вітчим.

Декілька років тому, коли Найда був ще цуценям, Вітчим вирішив зробити з Миколки “справжнього чоловіка” – навчити пити й курити. Найду він зачинив в сараї, щоб не заважав. Вітчим змусив хлопчика випити трохи горілки,  а потім закурити цигарку. Ще й опіки цигаркою йому ставив! Найда намагався вирватись з сараю, але тоді в нього ще не було стільки сили як зараз, тому довелось довго копати. Він наспів вчасно – Миколка знепритомнів від алкоголю й цигарок, а Вітчим, посміявшись з “слабака”, пішов в хату. Найда привів жінку з вулиці – вона так добре пахла яблуками. Вона почала вмивати хлопчика і він потрохи оклигав.

Відтоді Миколка зарікся не вживати алкоголю й не палити цигарок. Найда може навіть і вдячний Вітчимові за такий важливий, хоч і страшний, урок.

Розвідка

Миколка на уроці почув від вчительки, що в сусідньому селі ще тридцять років тому стояв справжній танк, і вирішив перевірити чи досі він там є. Разом з Найдою поїхали автобусом в сусіднє село, а потім стали шукати дорогу до танка. Розпитавши місцевих рушили через ліс. Ледь не забрели в чийсь город, де на них накинулися собаки.  Довелось обходити і робити велике коло. Врешті прийшли на ту галявину, де колись був танк. Стали щось шукати. Знайшли декілька монет і вирушили додому. В Халабуді стали роздивлятись знахідки і виявили, що одна з них має такий напис: “Найда. Взводний любимець. Підібрали над Ятраньом в 42. Розумний як людина. 

Служить на рівних”. Виявляється з солдатами на рівні колись служив і пес, якого теж звали Найдою! У Школі Миколка похвалився знахідкою і її взяли до шкільного музею.

Гриби

Миколка вирішив назбирати у лісі грибів. Пішли разом з Найдою і швидко назбирали аж два кошики. Хлопчик приніс гриби мамі, щоб та їх зварила. Разом з Найдою вони чекали в сараї. Та всі гриби поїв Вітчим зі своїми друзяками! Миколці стало шкода аж до сліз. Та раптом він побачив як з хати вилетів Вітчим і побіг до туалету. Один за одним повискакували й інші. Оце так! Добре, що цих грибів не з’їли Миколка з Найдою! А в лісі вони ще назбирають! І кращих!

Невдалий жарт

Найда, будучи поряд з домом Товстухи, гаркнув на кішку Анхвісу. А вона взяла та й накинулась на нього! Як вчепилась йому в морду! Миколка з переляку не знав що й роботи, та врешті взявся їх розбороняти. Та от прибігла й власниця кішечки і стала обороняти свою улюбленицю. Врешті Найда з Миколкою втекли в Халабуду- перший з відірваним шматочком вуха, а другий – з подряпинами на руках.

Знахідка

Найда, підійшовши до школи, зрозумів, що Миколки тут вже немає. Хлопчик виявився неподалік – він саме розмовляв з Дівчинкою, тою самою, що колись взяв у неї конструктор. Виявилось, що вона загубилась і загубила свого хом’ячка Терточку. Найда допоміг знайти Терточку, а Миколка провів Дівчинку додому.

Порозуміння

Цього разу Миколка несподівано швидко повернувся після контрольної – виявилось, що він написав її на десять! Вчителька його похвалила і запросила до математичного гуртка. Миколка вже справді став думати взятись за розум – навіть у бібліотеці був. Такого Найда ніяк не очікував! Його Миколка вирішив за розум взятись! Пес зі здивування і деякого розчарування вирішив піти геть, та Миколка це помітив. Він вирішив що йому і так добре і ні за який розум він братись не буде. Разом вони рушили додому.

Розвага

Миколка знайшов на подвір’ї Товстухи гарбуза і вирішив розважитись. Начепив його на гілляку, одягнув пальто, напхав його сіном, а знизу прилаштував величезні черевики. Цього “дядька” він посадив на лавці при дворі Товстухи. У сутінках жінка не одразу зрозуміла, що то опудало і довго просила його встати і навіть стала погрожувати міліцією. Ох і насміялись Миколка з Найдою! Вони ще довго реготали в Халабуді.

Помста

Нарешті Найді випала нагода помститись Чіксі! Вранці, коли всі школярі зібрались під Школою (а Директора ще не було, тож вона була зачинена), Чікса приїхали до Школи. Найда зрозумів, що вона не витягла колгот зі штанів, тому потихеньку витягнув їх так, щоб вони волочились слідом за нею. Чікса нічого не помічала і крокувала до дверей. На неї ж дивились усі! Врешті, коли вона помітила “шлейф” з колгот, то почервоніла як рак, а школярі вибухнули дружнім реготом. На щастя серед них був і Миколка.

Жінка із запахом яблук

Найда загубив Миколку. В школі його не було і знайти він його не міг – всюди вчувався запах яблук. Врешті Найда повернувся до Халабуди і заснув. Снились йому яблука! Прокинувшись побачив поряд Миколку. Виявилось, що біля школи хлопчик зустрів літню жінку, що несла важкі пакети з саджанцями яблук і вирішив їй допомогти. Вийшло так, що не тільки доніс пакети до дому, але й посадив деревця, полив їх, обкопав, зібрав яблука і зніс їх до підвалу. Жінка похвалила його і дала в подарунок яблук з собою. Найда зрозумів, що це була та сама жінка, що декілька років тому врятувала Миколку.

Як небо в річці втопилося

Біля річки зібрались малята – друзі Дівчинки, для якої Миколка тепер був авторитетом.  Хлопчик діловито походжав біля річки і розповідав малюкам, що небо втопилось в річці, але не все, лише невелика його частинка. Та повз проходив якийсь хлопчак з вулиці і просто сказав, що це лиш відображення і ніяке небо в річці не топилось. Далі Миколка не міг вже нічого вигадати, тож так і пішов в Халабуду. А діти ще довго стояли над річкою і не розуміли як в такій маленькій річці міг втопитись цілий шматок неба!

Гіацинт

Наближалось Чоловіче свято. В цей день дівчата з класу дарували подарунки хлопчикам. Миколці ще ніхто й нічого не дарував – всі завжди відмовлялись. Але цього року сталось те, чого Найда зовсім не очікував – Миколці подарували подарунок. Зробила це відмінниця Катя, ще й сама викликалась! До того ж подарувала не тільки шоколадку, як всім хлопцям подарували дівчатка, а й квітку в горщику – гіацинт. Тепер їх стало троє – Миколка, Найда і Гіацинт. Хлопчик навіть поливав його щодня і в один і той самий час.

Примирення

В черговий раз коли Миколка з Найдою під парканом Товстухи очікували на кицьчин обід їх спіймала сама Товстуха. Вона повела Миколку в хату, а вірний пес встиг вскочити за ним. Нвйда думав, що зараз їх тітка лаятиме, Миколка, певно, був тієї ж думки. Та вона навпаки вирішила їх нагодувати, бо зрозуміла, що вони насправді голодні. Друзі були дуже раді такій події. Товстуха запрошувала їх приходити ще і не тільки на обід, а ще й на сніданок і вечерю.

Святого першого снігу

Нарешті випав перший сніг!  Найда вже встиг скучити за ним. От в школі пролунав дзвінок на перерву і всі школярі висипали надвір потішитись снігом. Серед них був і Миколка. Він, як і всі, кидався сніжками, та, коли вийшла Катя, в неї сніжку він не кинув. На неї він дивився якось особливо, але ні, не так як на Чіксу. Цього разу Найда зовсім не був проти нового Миколчиного захоплення.

Святий Миколай

В школі вчителька сказала, що сьогодні День Святого Миколая, який кладе всім під подушку подарунки. Але ж Миколка не зазирав сьогодні під подушку! Хлопчик поділився радісною звісткою з Найдою і разом вони поспішили додому. Миколка сподівався, що в нього лежить гостинець під подушкою – його вже немає кому забрати (як це напевне було попередні роки), бо мама  вигнала Вітчима. Хлопчик і його пес радісно бігли додому.

Автор переказу: cup_of_flowers. Переказ надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua.

Читати казку “Миколчині історії” скорочено можна перед уроком, щоб згадати головні події твору.