Історія написання “Роксоляна” Осипа Назарука
Повість «Роксоляна» писалася з 1918 по 1926 pік. Історична повість розповідає про унікальний випадок в історії, коли жінка-полонянка, християнка, стала дружиною наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного, вплинула на долю цілих народів та держав.
Письменник, якому боліла доля рідного народу, шукав відповідь на питання: чому історія України є найтрагічнішою. Він почав вивчати Біблію і став глибоко віруючою людиною, а власні висновки про причини трагедії українського народу виклав у повісті «Роксоляна».
«Роксоляна» — історична постать. О. Назарук зазначав:
«Жила вона на переломі Середньовіччя й Нових часів, коли люди білої раси відкрили Новий Світ,…, друк, класичні книги й себе як індивідуальність, коли «рушили з основ землю й задержали сонце».
В тім великім часі виступає на історичній арені Європи багато славних і діяльних жінок. Український народ переживав тоді якраз найглибший занепад. Державність його зруйнована була так, що затрималося навіть мало спогадів про неї в пам’яті українського народу. Він був тоді майже тільки безпросвітно темною масою, яка в тяжкій неволі коротала свій вік і не мала змоги видати з себе навіть славних мужів, не то славних жінок. Але немов на знак, які великі спосібності криються в народі нашої землі, видвигнула з нього Божа воля якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тої епохи.
Тою жінкою була Анастасія Лісовська, дочка нашого священика. Про сю наймогутнішу з тодішніх жінок, про радісну й веселу, повну енергії Настуню Лісовську, знану в історії під іменем Роксоляни й написана ся повість». В європейській історії жінки-правительки держав були явищем доволі поширеним. Це й королева Кастилії Ізабелла, королева Маргарита, яка створила Кальмарську унію, об’єднавши Данію, Норвегію, Швецію, герцеогиня Марія-Тереза, яка прихопила у свої володіння Силезію. У мусульманському ж світі серед жінок, яким вдалося керувати державою з-за лаштунків гарему, є й ім’я Хуррем-султан, тобто відомої нам Роксоляни. «Мужі стоять над жонами за те, що аллах дав перевагу одним над другими…»,— так зазначалося в сурі четвертого корану «Жінка». І ось наперекір цьому всьому Анастасія Лісовська, зовсім юна донька священика з Рогатина, потрапила до гарему турецького Сулеймана Пишного, стала його улюбленою дружиною і майже сорок років була фактичною правителькою безмежної Османської імперії.
Впродовж 1980-х років Україна переживала бум, пов’язаний з особою дружини найбільшого з усіх турецьких володарів Сулеймана Пишного. Її ім’я пропагував П. Загребельний, який, безумовно, знав про Назаруків роман. 1990-го репринтним способом видавництво «Каменяр» перевидало масовим тиражем й «Роксоляну» О. Назарука. Наслідком цього буму став сценарій фільму на підставах сюжету О. Назарука «Роксоляна», який досі залишається єдиним україномовним телевізійним серіалом.
Джерела, якими користувався О. Назарук під час написання “Роксоляна”:
- «Величезний і дуже докладний твір німецького ученого про Туреччину. Історики інформували мене, що, хоч тому творові вже сто літ, то він все ще належить до найлучших»;
- «Із белетристичних опрацювань теми відома історична повість «Роксоляна, или Анастасія Лисовская», печатана в «Подольских Епархиальных Ведомостях» з 1880 р. мала поета Старицької, печатана в Києві, й лібрето до опери Д. Січинського, печатане в Станіславові»;
- «…користав я ще з ріжних інших історій східних держав, з описів подорожників, з докладних мап Стамбула. А шлях, котрим татари гнали Роксоляну в ясир, відбув я в деякій частині возом в часі війни і приглядався, очевидно зміненій тепер природі тих околиць. Кромі того, мав я в часі війни нагоду докладно оглянути Рогатин, церковцю Св. Духа й околицю, бо недалеко відтам стояв довгий час кіш українських січових стрільців, у якім я працював при його пресовій кватирці. Народне передання про Роксоляну, писана історія про неї й особисті вражіння з місць, на котрих вона перебувала, зложилися в моїм умі й уяві на сю працю»;
- «Розуміється, уживав я також повного перекладу Св. Письма мусульман — Корану й особливо цікавих турецьких приповідок, котрих назбирав значну кількість з різних творів»;
- «З українських праць користав я з великої історії професора М. Грушевського, зі студій про старий Львів д-ра І. Крип’якевича, з історії Туреччини Кримського».
- «Святоафонські легенди взяв я з російських творів про монастирі на Св. Афоні».
- «Повість сю писав в часі великої війни і революції, на Україні й на еміграції, у Львові, в Кам’янці на Поділлі, у Благодатній, чи Херсонщині, у Відні й Філадельфії в Америці, в рр. 1918–1926, у значних відступах бурхливого часу».
Присвячення твору “Роксоляна”
Повість «Роксоляна» (1929 р.) О. Назарук присвятив українським дівчатам. У післямові до твору він писав: «Присвячую українським дівчатам всю працю про велику Україну, що блистіла умом і веселістю безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони навіть у найтяжчі хвилях свого народу не тратили бодрості духа і були підпорою своїх мужів, опанувавши якусь працю і полюбивши її… Я тільки стверджую сей правдивий факт, ілюстрований дивним життям великої султанни, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої світової держави».
