Галина Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” скорочено розповість про подорож героїні до країни недороблених справ.
“Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” скорочено (слухати аудіо)
“Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” дуже скорочено
Жила в одному місті дівчинка Аля, яка нічого не могла доробити: ніколи не допивала чай чи воду, не доїдала їжу, навіть кіску собі не могла заплести до кінця.
Якось Аля вирішила подарувати бабусі на день народження вишитий рушничок. Вона зробила стіжок, відклала вишивку…і забула про неї. Дівчинці навіть здалось, що він давно вже вишитий. Коли ж бабуся розгорнула подарунок, то замість червоних півнів на полотні був лише один стібок.
Аля від сорому втекла до кімнати, де побачила маленького чоловічка в довгому піджаку з великими кишенями та червоним ковпачком на голові. На ногах у нього були зелені черевички з червоними шнурками.
Чоловічок сказав, що прийшов забрати Алю у країну Недоладію, так вона не доробила до кінця вже соту справу. Дівчинка вилетіла з ним у вікно і опинилась біля ставка без води. Вона побачила риб, що гуляли під парасолькою та небо, на якому світила тільки половина сонця.
Аля зустріла дивного хлопчика: у нього було відсутнє ліве вухо, одне око більше іншого, скривлений ніс, а губи перекошені. Але попри такий зовнішній вигляд, він мав спокійний та добродушний вираз обличчя. Хлопчика звали Недоладько. Він розповів дівчинці про свою країну. Виявляється, той хто в неї потрапляє – залишається тут назавжди. Мешканець Недоладії повідав, що на півночі живуть абияки, на заході – якоськи, на сході і півдні – сяк-таки. Аля перепитала, чи вона ніяк не зможе потрапити додому. Виявилось, що їй може допомогти Недороль Десятий і вони разом рушили в столицю королівства – Недоград.
Всі будинки міста виглядали як розвалюхи. Аля познайомилась з Недопопелюшкою – дівчинкою з відомої казки, звичайно ж недомальованою. Вони потоваришували та разом пробрались до короля. Недороль Десятий повідомив, що тільки карлик-чаклун Недочеревик знає, як вибратися з Недоладії. А ще король зізнався, що боїться Першого Недорадника, бо той хотів забрати його корону. Першого Недорадника колись намалювала Аля… але він вийшов такий страшний, що дівчинка стерла гумкою йому голову. Недомальований малюнок потрапив у Недоладію, де Недорадник ожив.
Дім Недочеревика був без вікон та дверей з купою дороблених речей. Провівши рукою по стіні, Аля знайшла двері та зайшла в кімнату. Там була книга «Справа номер» з інструкцією до зачарування та розчарування. Потрібно було стати перед годинником з однією хвилинною стрілкою, доробити, що недороблено, і проказати закляття:
І до-роби!
І до-пиши!
І роз-почни!
І не-лиши!
І до-їжай!
І до-пивай!
І з Недоладії тікай!
На останній сторінці був список дітей з приміткою «перенесена», а біля решти імен стояли цифри менше ста. Біля свого імені Аля теж знайшла таку позначку. Дівчинка рішуче вирішила врятувати себе та дітей зі списку чаклуна.
Вона повернулась в замок, щоб відвідати годинникаря Недождена. Вона хотіла попросити його відремонтувати годинник на міській вежі. Але Алю схопив Перший Недорадник і разом з гвардійцями Недобородом і Недовусом відправив у в’язницю. Він залякав короля та примусив його підписати наказ про страту дівчинки. Сам Недорадник хотів забрати собі її голову.
Гвардієць Недоборода з дивною залізякою в руках та старою каструлею на голові, замість шолома, звільнив дівчинку. Вони відправились до Недождена лагодити годинника. Їм не вистачало однієї стрілки і Аля згадала, що бачила її в руках Недобороди. Той її залюбки віддав, а також допоміг зачинити Недорадника у клітці без шолому, щоб він нікому не заважав.
До вежі з годинником почали сходитись недоладяни, які на чолі з Недоладьком та Недопопелюшкою йшли її визволяти. Дівчинка схопила вуглинку та домалювала Недоладькові вухо, поправила очі з носом. Перед Алею стояв вже гарний хлопець з тією самою лагідною усмішкою. Разом з містянами вона почала домальовувати все те, що їм самим так не вистачало.
Завершивши роботу, Аля запропонувала всім покинути зачаровану країну, але ніхто цього не забажав. Адже Недоладія була їхньою батьківщиною. Вони попросили домалювати Першого Недорадника, щоб він зникнув з країни та й самі вони навчились вже все доробляти.
Аля попрощалась з друзями, доплела свою кіску та промовила чарівні слова. Дівчинка отямилась в своїй кімнаті. Вона швидко відшукала старий альбом з малюнками та домалювала Першого Недорадника. На згадку про країну Недоладію Аля повісила малюнок на стіні та вирушила шукати дітей зі списку чарівника. Вона хотіла попередити їх про небезпечність недбалого відношення до роботи.
А Карлик Недочеревик так і забирає дітей в Недоладію через недороблені справи. Але місцеві жителі швидко все доробляють. І навіть невідомо, хто кого переможе, адже недороблених справ ще багато.
“Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” скорочено читати
РОЗДІЛ 1, у якому починаються чудеса
Жила в одному місті звичайна дівчинка Аля, яка мала ластовиння на носі і яка нічого не могла доробити до кінці: ніколи не допивала чай чи воду, не доїдала їжу, не домальовувала малюнок, навіть кіску собі не могла заплести до кінця. Так і ходила постійно — одна коса заплетена, друга ні. І звали її насправді Галя, але в дитинстві вона вимовляла своє ім’я не повністю. Казала: «Аля хоче! Алі дай!» Тому батьки і стали називати її Алею.
І ось місяць тому Аля вирішила вишити рушничка до дня народження бабусі, але після першого вишитого хрестика бажання шити у неї зникло. Аля кожного дня відкладала шиття на завтра, а коли настав час вітати бабусю навіть подумала, що подарує їй рушничка з вишитими червоними півнями.
Але у пакунку бабуся побачила лише полотно з маленьким хрестиком у куточку. Бабуся здивувалася, а тато осудливо на неї подивився. Алі стало соромно і вона втекла у свою кімнату.
Невдовзі вона заспокоїлася і чекала, що її покличуть до святкового столу! Але ніхто не приходив. Тоді дівчинка сказала, що вишиє сто півників, щоб довести, що вона щось може доробити. Тут у її кімнаті почувся незнайомий голос… Дівчинка побачила маленького чоловічка у довгому картатому піджаку, з червоним ковпаком на голові, та у величезних зелених черевиках.
Він глянув на якийсь папірець, знайшов там її ім’я і дані, згідно з якими Аля не завершила соту справу. Аля хотіла накрити чоловічка долонькою, та він вмить опинився на люстрі і почав бурмотіти собі під носа:
Недо-роби!
Недо-пиши!
Недо-почни!
Недо-лиши!
І недо-їж!
І недо-пий!
І в Недо-ладію
Мерщій!
Після цих слів Аля вилетіла у розчинене вікно і …
РОЗДІЛ 2, у якому Аля потрапляє в дуже дивну країну
Опинилася вона у незнайомому місці, біля ставка, у якому не було води! Дівчинка потерла очі, але нічого не змінилося. Великі і маленькі риби пішки ходили по дну, старий рак за щось сварив маленьких рачат. А біля берега гуляли дві плотвички, одна з яких тримала парасольку, бо вважала, що скоро піде дощ.
Неподалік у траві Аля побачила острівець ромашок, які просто лежали на землі, бо у них не було ні стебел, ні листя, ні коріння. Та найбільше здивувалась Аля, коли побачила на небі лише половину сонця.
Аля не збиралася сидіти і чекати повернення додому, вона вирішила з’ясувати куди потрапила.
РОЗДІЛ 3, у якому Аля знайомиться з першим недоладянином
Дівчинка йшла дорогою і скоро побачила дерев’яний стовпчик з написом: “НЕДОЛАДІЯ”. Раптом з кущів з’явився дивний чоловічок. На його голові був шкіряний капелюшок з півнячою пір’їною, лівого вуха у нього не було, а очі були різного розміру, ніс скривлений, губи перекошені.Та незважаючи на це, він видався Алі добродушним.
Це був Недоладько. Він дуже здивувався, коли зрозумів, що в Недоладію потрапила звичайна жива дівчинка. Людей він у цій країні ніколи не бачив.
РОЗДІЛ 4, у якому Недоладько розповідає про дивні речі
Від нього Аля дізналася, що “недоладія”, це країна де живуть усі недороблені справи! Його наприклад не домалював один хлопчик (у нього не було вуха), тому він і опинився у цій країні. Недороблені справи у країну переміщав карлик Недочеревик, який умів чаклувати.
Аля зрозуміла, що це карлик Недочеревик її сюди перемістив. Дівчинка подумала, що це сталося, через бабусин рушничок. Їй захотілося повернутися додому, де всі святкували день народження.
Але Недоладько сказав, що з цієї країни немає дороги назад. Аля не могла в це повірити, вона хотіла додому.
Недоладько розповів, що на північ від Недоладії живуть абияки, на захід — якоськи. А з півдня і сходу Недоладія межує з великою країною сяк-таків. Це величезні і дикі краї. На мандрівників там чекає смертельна небезпека.
Недоладько запропонував засмученій Алі звернутися до короля Недоладії Недороля Десятого,який жив у Недограді. Він сподівався, що король чимось зможе їй допомогти.
В Недограді Аля познайомилася з Недопопелюшкою – доброю дівчинкою з казки, і потоваришувала з нею. Діждавшись ночі, пробралася до короля.
Аля потрапляє в королівські палати, знайомиться з Недопопелюшкою та зустрічається з королем Недоролем Десятим.
РОЗДІЛ 11, у якому Аля дізнається про Державну Таємницю
Король розповів, що більш за все боїться свого Першого Недорадника, який зазіхав на його корону. Рятувало короля лиш те, що у того не було голови, на яку можна було б надягнути корону. Недорадник переміряв уже купу голів, але жодна йому не підходила.
Недороль сказав, що цього Недорадника якась дівчинка спочатку намалювала з головою, а потім стерла ту голову гумкою і забула. Тепер Недорадник носить лицарський шолом і приміряє чужі голови. Усі його бояться, і навіть сам король — теж, адже перший Недорадник хоче забрати у нього корону.
До тронної зали хтось зайшов… Аля глянула крізь щілину в дверях і мало не скрикнула! Дівчинка зрозуміла, що це вона, колись намалювала цього чоловіка, а потім стерла його гумкою голову…
РОЗДІЛ 12, у якому Аля дізнається, з чого побудовано Недоладію
Аля була здивована чому Недорадника не можуть вигнати з королівства? Та Недороль пояснив, що це через те, що дорогу звідти знав тільки карлик Недочеревик.
Король пояснив, що це Недочеревик зліпив їх країну з того, що люди гублять, або викидають, або не бережуть. Аля не могла зрозуміти навіщо карлику потрібна країна, з недоробленого. Король сказав, що карлику не вистачає душі, тому він і придумав собі таку країну, в якій у кожному чогось не вистачає! Серед таких людей і його вада стає менш помітною!
Аля зрозуміла, що Недороль не допоможе їй вибратися з Недоладії, бо й сам він не знає дороги звідси.
РОЗДІЛ 13, у якому Аля впізнає Першого Недорадника
Аля так багато наслухалася про Першого Недорадника, що їй дуже закортіло його побачити. Вона зазирнула у шпарку між одвірком і дверима — і мало не скрикнула від подиву!
До Тронної Зали зайшов чоловічок, якого вона колись недомалювала у своєму альбомі! Тоді вона стерла йому обличчя гумкою, бо воно здалося їй жорстоким і злим. А інше так і не намалювала, бо їй саме страшенно обридло малювати. Аля закинула і альбом, і олівці у найдальшу шухляду і відтоді більше не брала їх до рук.
Аля вибралася із замку й дісталася до зачарованого будинку Недочеревика. Там не було ні вікон, ні дверей. А поряд — купа недороблених речей. Дівчинка в розпачі провела рукою по стіні — і з’явилися дверцята. У невеличкій кімнаті вона побачила книгу.
РОЗДІЛ 16, у якому Аля читає чарівну книгу «Справа номер»
Книга була величезна. У ній були інструкції до зачарування та розчарування. Аля дізналася, що для того, щоб вибратися з Недоладії потрібно було стати перед годинником, доробити, що недороблено й проказати закляття:
І до-роби!
І до-пиши!
І роз-почни!
І не-лиши!
І до-їжай!
І до-пивай!
І з Недоладії тікай!
Також у цій книзі були записані адреси. Серед них була і адреса Алі: вулиця Будівельників, 127, квартира 121. Вона пробіглась очима до кінця списку, як раптом в кінці почала з’являтися нова адреса. І тут Аля зрозуміла, що коли у книзі з’являється запис, ту дитину карлик забирає в Недоладію!
Аля зрозуміла, що для того, щоб повернутися додому, їй треба стати на площі перед годинником, заплести другу кіску і, коли проб’є рівно дванадцята, промовити закляття. Аля швиденько перевірила, чи не загубилася стрічка. Ні, вона собі лежала в кишеньці.
Заспокоївшись, Аля гортала книгу далі. На ній рукою Недочеревика було написано: «Список людей, які недоробляють свої справи і обрані мною для перенесення до Недоладії».
Аля звернула увагу, що у списку проти кожного прізвища стояли цифри: дев’яносто вісім, сімдесят шість, п’ятдесят чотири. Біля Алиного імені, що значилось у списку під номером один, була цифра сто і слово «перенесена».
Внизу дівчинка помітила написану дрібненькими літерами примітку: «До Недоладії переноситься лише той, хто недоробив рівно сто справ».
Аля вибралася з будинку карлика. Вона розуміла, що спершу потрібно полагодити годинник. Це міг зробити лише годинникар Недождень. Але в замку дівчинка випадково потрапила до рук Першого Недорадника. Він посадив Алю у в’язницю й сказав, що її голова, напевне, йому підійде.
РОЗДІЛ 19, у якому Недороль Десятий підписує наказ про Алину страту
Перший Недорадник допитував Алю, питав хто вона. Але дівчинка мовчала, вона вирішила краще померти, аніж виказати друзів. Недорадник сказав, що від шпигунів чув, що якась дівчинка хоче знайти вихід з їх країни. Він зрозумів, що це вона і є.
Недорадник зі сторожою привів Алю до короля Недороля Десятого і попросив його підписати наказ про страту через державну зраду.
Аля сподівалась, що король накаже відпустити її, але той слухняно виконав наказ Недорадника і підписав документ.
Недорадник наказав відвести Алю в підземелля. Наступного дня о дванадцятій годині, їй мали відрубати голову!
РОЗДІЛ 20, у якому Аля опиняється у підземеллі
Недопопелюшка та Недоладько думали над тим як допомогти Алі.
РОЗДІЛ 22, у якому в підземеллі з’являється Недороль Десятий
Вночі до Алі крадькома прийшов Недороль Десятий. Гвардійці, коли його побачили, то полегшено зітхнули. Вони боялися лиш Першого Недорадника.
Недороль Десятий підійшов до ґрат і покликав Алю. Вона була рада його бачити, думала він її звільнить. Але король прийшов подякувати їй, за порятунок та попрощатися. Він боявся, що якщо він випустить її, то Недорадник запроторить його до в’язниці. Хоча гвардійці, які охороняли Алю, навмисно дали зрозуміти, що нічого не чули і не бачили.
Наляканий король сказав Алі, що йому шкода і втік з підземелля.
РОЗДІЛ 23, у якому Недопопелюшка приходить Алі на допомогу
Невдовзі до підземелля прийшла Недопопелюшку. Гвардійці зробили вигляд, що не бачать її. Вона попередила Алю про те, що вони з Недоладьком постараються звільнити її.
Аля порадила їй сховати голову, тобто лицарський шолом Недорадника, адже без голови він не зможе наказати катові, відрубати голову. А Недопопелюшка завдяки гвардійцям побачила ключ від камери Алі і випустила її. Разом вони побігли до виходу з підземелля.
РОЗДІЛ 24, у якому виявляється, що полагодити годинник неможливо
У замку всі спали. Недопопелюшка з Алею прокралися до Тронної Зали. Аля взяла шолом і вирішила сховати його під подушку короля.
Після цього Аля з подругою побігли до годинникаря, який жив під дахом центральної вежі. Годинникарем був дідусь з довгою білою бородою і в окулярах без скельців. Він вислухов Алю, яка просила полагодити годинник і схопився руками за голову. Він не міг його відремонтувати, бо стрілку від годинника минулого дня хтось поцупив.
РОЗДІЛ 25, у якому всі вирушають на розшуки стрілки
Всі сумували, бо без стрілки годинник не можна було б полагодити. І тут Аля згадала, що спис одного з гвардійців був схожий на годинникову стрілку. Всі разом побігли до гвардійця Недобороди, розповіли навіщо їм його спис і той повернув стрілку годинникареві.
РОЗДІЛ 26, у якому ми дізнаємося, чому Перший Недорадник опинився за ґратами
А Перший Недорадник вранці не знайшовши свого шолома оскаженів. Він побіг у підземелля, схопив сокиру і кинувся до в’язниці. Мабуть, вирішив сам відрубати Алі голову. Але коли він опинився за опинився за ґратами гвардійці Недоборода і Недовус зачинили за ним двері.
Саме в цей час у підземелля спустився кат. Але замість Алі за ґратами плигав Недорадник без голови. Кат був шокований, він вперше бачив тіло без голови, яке стрибало по камері. Кат вирішив, що ремеслу його настав кінець і дременув із замку.
А Недороль Десятий побачивши переполох у замку сховався під простирадлом у ліжку. Його довго не могли знайти. Аж поки хтось не здогадався зазирнути у ліжко. І звідти витягли зеленого від переляку маленького чоловічка, в якому ледве можна було впізнати Недороля Десятого.
РОЗДІЛ 27, у якому Аля не впізнає деяких давніх друзів
Годинникар Недождень зі стрілкою взявся лагодити годинник. Аля і Недопопелюшка подавали майстру інструменти. Чоловік працював із задоволенням, на циферблаті відчинялися віконечка і звідти нетерпляче визирали хвилини і секунди. їм так уже хотілося скоріше на волю! ВОни навіть співали веселі пісеньки про плин часу.
І ось уперше за багато років годинник почав вибивати час. З гарними мелодійними передзвонами відбивав він дев’яту годину ранку. Аля і Недопопелюшка слухали його і дивилися на місто.
Раптом на площі з’явився натовп людей на чолі з Недоладьком. Він вів недоладян, щоб визволити Алю. Недоладько зрадів, коли зрозумів, що з дівчатками все добре.
Тоді Аля намалювала друге вухо, підправила ніс, продовжила коротку ліву ногу, намалювала ямочку на підборідді Недоладька… І сталося диво! Вухо стало справжнім, перекривлена постать вирівнялася, нога подовшала… Перед Алею стояв стрункий, гарний хлопець. Недоладька важко було б пізнати, якби не ті ж щирі очі та добра і лагідна усмішка.
Аля сяяла від задоволення.
Тоді до Алі підійов Недовус. Йому вона швиденько домалювала правого вуса і той одразу ж перетворився на справжній.
Після цього недоладяни тісно обступили її. Знадобилася не тільки Алина голка з ниткою, але й викрутка, і вуглинки та ще багато різних інструментів, які позносили недоладяни. Аля кожному з них щось доробляла — малювала, зашивала, докручувала, прибивала.
А коли вона вирішила перепочити, то побачила, що навкруги кипить робота. Недоладяни вже самі допомагали один одному: щось прибивали, пиляли, клепали. І всі недоладяни посміхалися.
Нарешті Аля згадала про годинник. Уже було за п’ятнадцять хвилин дванадцяту. Дівчинка побігла шукати Недоладька. Він саме щось пиляв разом з Недоштаньком, у якого штани вже мали обидві холоші.
Аля сказала, що їй час повертатися, бо тепер вона уже навчилася доробляти все, що починала! Дівчинка сказала, що всі хто хоче повернутися можуть іти до годинника.
РОЗДІЛ 28, у якому Аля дістає подарунок
Але ніхто з недоладян не поспішав. Вони вирішили залишитися у Недоладії, адже це була їх Батьківщина.
«Розумієш, – мовив Недоладько – ми вирішили залишитися в Недоладії. Ти повернешся додому, домалюєш Першого Недорядника – і він зникне звідси! І ми зможемо спокійно працювати, адже ти нас навчила доробляти. Ми дороблятимемо всі недороблені справи, які притягне сюди Недочеревик. Та й Недоладія – наша батьківщина, ми не можемо кинути її.»
Аля уже прощалася з усіма недоладянами, як до неї підбіг захеканий недоладянин, увесь був вишитий півнями. Вона зрозуміла, що це був недовишитий нею рушничок до бабусиного дня народження. Він розповів, що знайшов тут друзів і попросив передати бабусі подарунка – рушничок, вишитий червоними півнями!
Аля подякувала і сказала Недоладьку та Недопопелюшці, що ніколи їх не забуде. Повернувшись вона мала попередити інших дітей, про те, що всі справи треба доводити до кінця.
РОЗДІЛ 29, у якому Аля домальовує Першого Недорадника
Аля промовила заклинання:
І до-роби!
І до-пиши!
І роз-почни!
І не лиши!
І до-їдай!
І до-пивай!
Із Недо-ладії
ТІКАЙ!
Тієї ж миті вона опинилася на підлозі у своїй кімнаті. Біля неї лежав пакуночок з рушничком.
Аля знайшла у книжковій шафі старий альбом з недомальованим чоловічком і швидко домальовувати йому голову. Однак обличчя у чоловічка знову, як і першого разу, вийшло хиже і зле. Та перемальовувати не було часу: у її кишені був довгий список кишеньки шелеп-недотеп.
А в цей час у Недоладії Недовус і Недоборода, які все ще вартували Першого Недорадника, побачили, як той закрутився на одному місці і… зник, наче його і не було!
Аля взяла рушничка і вирішила піти привітати бабусю. Вона вирішила сказати що цей подарунок не лише від неї, а і від її друзів.
РОЗДІЛ 30, останній, і хоч він дуже короткий, його не можна вважати недоробленим, бо такі вони і є, ці останні розділи, які ще звуться епілогами
Карлик Недочеревик і досі збирає в Недоладію недороблені справи. А недоладяни негайно їх доробляють. І невідомо, хто кого переможе, бо ще багато тут у нас недороблених справ.
Недороль Десятий влаштувався працювати нічним сторожем. Він цілі ночі грає сам з собою в кості. Кат працює гострильником. Краще за нього ніхто не може нагострити кухонного ножа чи ножиці.
А Перший Недорадник висить у Алі над письмовим столом, пришпилений до стіни. Він злісно дивиться на Алю, бо через неї так і не став королем. Але Аля його не боїться.
Та й ніколи їй звертати на нього увагу. Адже в кишеньці у неї ще величенький список з адресами, на які вона має завітати.
