М. Лермонтов «І нудно, і сумно…» аналіз допоможе визначити, жанр, тему, ідею та підготувати літературний паспорт твору.
«І нудно, і сумно…» аналіз (паспорт)
Автор – Михайло Лермонтов
Рік написання – 1840
Літературний рід: лірика.
Вид лірики – інтимна
За жанром вірш «І нудно, і сумно…» – це елегія.
Тема – сповідь ліричного героя, самотнього, збентеженого.
Ідея – зображення ліричного героя, який гостро відчуває самотність, сподівається на краще майбутнє.
Провідний мотив:
Вірш “І нудно, і сумно” пройнятий настроєм світової скорботи, самотності, безнадії, пересиченості, спустошеності.
Ліричний герой переживає розчарування, самотність, конфлікт зі світом. Відчутно, що його охопив песимізм, навіть депресія. Та все ж герой мріє про пристрасне кохання, повноцінне життя.
Конфлікт героя з навколишньою дійсністю полягає в тому, що він розуміє фальшивість пристрастей, кохання та й самого життя, що не має духовного змісту, мети.
Інформаційне гроно до образу ліричного героя: збентежений, депресія, розчарування, самотність, песимізм, конфлікт зі світом, розуміє фальшивість пристрастей і кохання
Особливості твору «І нудно, і сумно…»
- Вірш побудований у формі внутрішнього монологу героя.
- Вірш побудований у формі запитань і відповідей.
- У творі є речення з риторичним запитанням, окличні, неповні.
- Твір побудований на такому художньому прийомі як антитеза: скучно — бажання, кохання — тимчасові відносини, радість — мука, життя— жарт.
- Віршовий розмір: амфібрахій
- Римування: перехресне
«І нудно, і сумно…» художні засоби
- Метафори – солодку недугу розвієш умом. Епітети: нестерпні, холодним.
- Порівняння- як примху, нічого не варту.
- Епітети- нестерпної скрути, оком холодним, солодку недугу.
- Риторичні питання – Навіщо даремно і вічно бажать?
- Риторичні оклики – І нудно, і сумно!
- Антоніми – і радість, і мука
«І нудно, і сумно…» вірш Михайла Лермонтова
І нудно, і сумно, і нікому руку подать
В годину нестерпної скрути…
Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..
А роки минають, і їх не вернути!
Любить… Та кого ж бо? На час лиш — кохати дарма,
Кохання ж навік — неможливе.
У себе заглянеш — минулого й сліду нема;
Усе там — і радість, і мука — зрадливе…
Що пристрасть? Солодку недугу розвієш умом,
Як примху, нічого не варту…
Життя ж, як подивишся оком холодним кругом, —
Це витвір пустого, безглуздого жарту…
Переклад Миколи Терещенка
Вірш “І нудно, і сумно…” аудіо слухати українською
«І нудно, і сумно…» оригінал російською
И скучно и грустно, и некому руку подать
В минуту душевной невзгоды…
Желанья!.. что пользы напрасно и вечно желать?..
А годы проходят — все лучшие годы!
Любить… но кого же?.. на время — не стоит труда,
А вечно любить невозможно.
В себя ли заглянешь? — там прошлого нет и следа:
И радость, и муки, и всё там ничтожно…
Что страсти? — ведь рано иль поздно их сладкий недуг
Исчезнет при слове рассудка;
И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг —
Такая пустая и глупая шутка…
