“Пісня мандрівного спудея” аналіз (паспорт твору)

Аналіз “Пісня мандрівного спудея” Андруховича допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби твору та підготувати літературний паспорт.

“Пісня мандрівного спудея” аналіз

Автор: Юрій Андрухович.

Дата написання: 2013 рік.

Збірка: “Листи в Україну”

Жанр: медитативна лірика.

Тема твору: Звертання поета до своїх дітей-віршів.

Ідея: Творчість для поета – не тільки здатність самовиражатись, але й можливість продовжувати своє існування на землі.

Основна думка: Вірші допомагають виразити внутрішнє Я поета.

Римування: відсутнє, білий вірш.

“Пісня мандрівного спудея” художні засоби:

• Звертання: Агов, мої маленькі чортенята!
• Епітети: маленькі чортенята, невірні рими, прекрасні вірші, у вирі цілоденнім, на зелену прощу, тихі сльози, натхненний соловій.
• Метафори: З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій; до серця входять вірші; підслухані у вирі цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій.
• Порівняння: вірші – прекрасні, наче крила голубів; гайда на площу, як на дно ріки; в поля, як на зелену прощу.

Ліричний герой твору “Пісня мандрівного спудея” – високоосвічена людина.

Андрухович у творі “Пісні мандрівного спудея” використовує такі фольклорні символи: явір, небо, соловей.

Однією з особливостей поезії “Пісня мандрівного спудея” є відсутність рими.

“Пісня мандрівного спудея” вірш

Агов, мої маленькі чортенята!
З-під свити я вас випущу на світ —
туди, де кров з любов’ю черленяться,
де пристрастей i пропастей сувій…
Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!
(які невірні рими в голові!),
але коли до серця входять вірші —
прекрасні, наче крила голубів,
які тоді надії!..
З риторик і поетик академій —
гайда на площу, як на дно ріки!
Підслухані у вирі цілоденнім,
ті рими — вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір) !
Або в поля, як на зелену прощу —
читати вірші травам і вітрам!..
І постарайтесь, я вас дуже прошу,
щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало,
щоб завше був натхненний соловій…
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят і пастухів благословіть!..

Отож, — на світ, за діло — чарувати!
Агов, мої маленькі чортенята!

Спудеї – раніше: студенти академій.
Черленити – робити черленим, темно-червоним.

Автор аналізу: cup_of_flowers 

Хто є ліричним героєм твору “Пісня мандрівного спудея“? Високоосвічена людина