«Планетник» Б. Харчук аналіз

Борис Харчук «Планетник» аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет і композиція, проблематика допоможуть підготувати літературний паспорт.

Б. Харчук «Планетник» аналіз

Автор – Борис Харчук

Рік написання – 1958

Тема «Планетник»: розповідь бабусі агроному про цікаву історію з хлопчиком (Планетником) у часи кріпаччини, порозуміння героя з природою і зневажливе ставлення до свого народу.

Ідея «Планетник»: уславлення доброти, чуйності, щирості, працьовитості, відповідальності до справи, яку доручено; засудження зла, підступності, жаги до збагачення, егоїзму.

Основна думка: а)кожну хвилину свого життя людина повинна присвячувати для створення та примноження добра, краси на благо інших; б) «…жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Жанр «Планетник»: повість-притча; Б. Харчук визначив свій твір як повість-легенду.
Легенда (лат. legenda — те, що необхідно прочитати) — сказання чи оповідання, створені народною фантазією, де сполучається реальне (історичні особи, події) і фантастичне, казкове.

Композиція «Планетник»

Розповідь у творі ведеться від першої особи.
«Планетник» має специфічну ознаку, оскільки побудований як твір у творі, тобто має дві сюжетні лінії, два часи (теперішній і минулий):
• квартирування агронома в Олени Булиги;
• життя Планетника.

1. Експозиція: приїзд агронома у Вербівці; дитинство Планетника.
2. Зав’язка: розповідь Олени Булиги агроному про Планетника; зустріч хлопця з дідом Капушем.
3. Розвиток дії: навчання хлопця у діда Капуша.
4. Кульмінація: народний суд над Планетником, вирок — страта.
5. Розв’язка: мати за допомогою нарциса звільняє сина від ув’язнення; Планетник, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо.

Сюжет «Планетник»

У село Вербівці приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до бабусі Олени Булиги. Стара відмовилася брати гроші за квартиру, бо вважала гроші за ніщо. Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про Планетника (хлопчика, а потім юнака).
У легенді йдеться мова про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже полюбляв рослинний і тваринний світ. Ставши дорослим, він допомагає матері по господарству, випасає селянську худобу. Хлопець надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагає людям.
Випасаючи овець, хлопець зустрічається з дідом Капушем (чарівником). Чарівник повчає хлопця.
Одного року, коли великі зливи, а потім засуха завдали шкоди урожаю, люди звинуватили в тому Планетника (за їх думкою, він знався з нечистою силою), хоча він до цього не був причетним. За це люди прокляли Планетника і вирішили стратити його, звинувачуючи «чародія» за всі біди на землі.
Хлопець в ув’язненні.
Мати за допомогою квітучого нарцису звільняє сина. Хлопець з благословення матері, перетворившись на вогняну кулю, піднявся у небо.
Наступного дня люди не знайшли Планетника.

Проблематика твору «Планетник»

• добро і зло;
• відповідальність за справу, яку доручено;
• батьки і діти;
• суть людського життя;
• моральний вибір кожної людини;
• яке воно — щастя.

Казкові елементи у творі «Планетник»:

• за наказом хлопчика дощова хмара рушила тушити сосну від пожежі;
• наявність чаклунства (ворожіння);
• блакитна квітка (лісовий дзвіночок) сама потягнулася до хлопця, коли той хотів її погладити;
• з бузинового куща з’явився дід Капуш, який править світом;
• поведінка діда Капуша («Повів оком в один бік — квіти перестали цвісти, дерева відхитнулися; повів у другий бік — дикі звірі поховалися».)
• планетник викликає дощ;
• нарцис розмовляє;
• мати за допомогою нарциса звільнила сина від кайданів, коли той перебував у в’язниці; хлопець перетворився на вогняну кулю і відлетів у небо.

Часовий простір у творі «Планетник»

Теперішній — сучасність.
Приїзд агронома; його квартирування у бабусі; виведення курей за допомогою інкубатора, наявність різноманітної техніки (трактори, репродуктор, який повсякчас працював у бабусиній хаті; електрика).

Минулий час — кріпаччина.
Панство, мати повинна була сплачувати подушне, відпрацьовувати кріпаччину; вбрання героїв, характерне для ХVI–XVIII століть (камізелька, личаки, каптур, кунтуш).

Народознавство у творі «Планетник»

Приказки у повісті «Планетник»
• Хліб у поті чола.
• Земля — найпривітніша людська домівка.
• З любові й терпіння народжується людина і хліб.
• Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.

Народна мудрість
• Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться.
• Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).

Людина і чаклунство.
• відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце».
• «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».

Свята.
• Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю… найбільше свято — воскресіння трави…»

Прикмети «Планетник»
• «…Птиці — тлумачать явища природи, а звірі охороняють її. …Бусли рано відлетіли у вирій, білки полиняли до тепла — це віщувало теплу зиму. …Осінь відповідає весні — і прикладав осінні дні до весняних, які ще колись настануть».
• «Він пригадав зиму, вираховував, які зимові дні співпадають з літніми: виходило — міцні водохрещенські морози відгукнулися спекою».
• «Журавлі відлітають у вирій, накурликували йому зі свого прощального ключа, коли повернуться, а ведмідь, залягаючи в барлогу, сповіщав своїм ревінням перед зимовою сплячкою, коли прокинеться. І зайці приплигували обгризати щепи, та він виносив їм сіно, щоб не псували молодняка, залишали пучки своєї шерсті, як знак, коли вони перший раз окотяться. Одначе головне віщували сонце, місяць і зорі…»
• «…Зима без снігу — рік без хліба».