Про побут Давнього Риму буде цікаво дізнатися, адже тоді люди жили в зовсім інших умовах. Як жили давні римляни та які особливості повсякденного життя римлян ви дізнаєтеся в цьому рефераті.
Побут давніх римлян
Побут давніх римлян вивчався вченими на основі робіт письменників, філософів та інших вчених, а також на основі археологічних розкопок.
У Стародавньому Римі був поділ на багатих і бідних. Житло, одяг, їжа, освіта були знаком суспільного становища. За ним судили про власника – його положення в суспільстві, культуру.
Житло в Стародавньому Римі
Будинки для знаті з атріем, будинки для міської бідноти – інсули, для селян – хатини.
Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
У холодну пору будинки опалювалися. Римляни першими придумали систему центрального опалення. Під час будівництва на нижньому поверсі установлювали спеціальні каміни.
Заміські вілли римських багатіїв оточували красиві сади зі скульптурами. Нерідко тут були домашні зоопарки з дивовижними тваринами.
У Римі та інших містах існували багатоповерхові будинки – інсули з кімнатами-комірками, в яких жила біднота. Ці будинки нагадували мурашники. Будинки ремісників в містах будувалися з підручних матеріалів. Вони були невеликі і не дуже зручні. До житлового приміщення примикала майстерня.
Одяг римлян
Одяг древніх римлян підкреслював суспільне становище, знатність і багатство.
Римлян називали “народом, одягненим в тогу“. Цей верхній одяг з вибіленої вовни був знаком приналежності до вільних римлян. Юнак одягався в тогу, коли ставав дорослим і отримував права громадянина. Претенденти на державні посади надягали білу тогу (кандиду). Звідси походить слово “кандидат”.
Тога – це полотнище до 5 м в довжину і 2 м в ширину. Один його край був прямим, а інший – заокругленим. По тому, як тога драпірувалася на тілі, судили про її власника – його положення в суспільстві, освіту, культуру, смак. Навчання драпіровці тоги було настільки ж важливим, як і навчання красномовству. Селян презирливо іменували “народом, що носять туніку”. Адже, в короткій сорочці без рукавів – туніці – було зручно працювати. Туніку носили і як нижній одяг. Tory ж прості римляни надягали в особливо урочистих випадках. Жінки поверх туніки носили широку спідницю. У римлян в побуті були різного роду плащі – короткі і довгі.
Бідняки часто ходили босоніж. Взагалі ж римське взуття було досить різноманітне – шкіряні сандалі на щільній підошві, черевики-чоботи з ремінцями. Воїни носили спеціальні чоботи – калігі, підошва яких кріпилася особливо міцно. Взуття червоного кольору було відзнакою високого становища в суспільстві. Жінки носили взуття на платформі, яке візуально подовжувало ноги і збільшувало зріст.
Розваги Стародавнього Риму
Римляни любили різні дії, вони часто відвідували гладіаторські бої, різні вистави. У всьому світі відомий давньоримський амфітеатр Колізей, де проводилося величезна кількість боїв гладіаторів.
Улюбленим місцем відпочинку римських громадян були громадські лазні (терми), де жителі могли провести цілий день. Це були величезні, розкішно оздоблені будівлі з басейнами, залами для ігор і бесід, садами, бібліотеками. У термах обговорювалися і важливі суспільні справи, укладалися угоди.
Імператори будували лазні для римського народу. На початку 4 століття в Римі було 12 імператорських лазень і близько 1000 приватних лазень. Приватні лазні були і менше, і скромніше імператорських. У термах імператора Каракалли могло одночасно вільно перебувати понад півтори тисячі осіб.
Освіта Стародавнього Риму
Навчання хлопчиків і дівчаток починали в 7 років. Багаті батьки вибирали домашнє навчання. Бідні віддавали дітей в школи. У Римі існувало безліч приватних шкіл з різною вартістю навчання.
Школи для селянських дітей розташовувалися в приміщеннях майстерень і зазвичай там, крім арифметики і граматики дітей навчали ремеслу. У школах для дітей забезпечених громадян і чиновників часто викладали філософи і вчені, імена яких увійшли в історію.
У таких школах хлопчики навчалися окремо від дівчаток. Значна увага надавалася вивченню ораторського мистецтва і філософії.
Однак, незважаючи на сильну любов і турботу до дітей, римляни, подібно спартанцям, вбивали дітей, які народжувалися з видимими фізичними дефектами. Вони вважали, що такі діти є покаранням богів і не можуть бути повноцінними громадянами Риму.
На перших етапах навчання дітей переважно вчили писати і рахувати, давали відомості про історію, право і літературу.
У Вищій Школі навчання проходило з ораторського мистецтва. При практичних заняттях учні виконували вправи, які полягають в складанні промов на задану тему з історії, міфології, літератури чи з суспільного життя.
Освіта в Стародавньому Римі цінувалося. Вона давало можливість зробити кар’єру, домогтися кращого положення в суспільстві.
Чим харчувалися в Стародавньому Римі?
Основний раціон римлян того часу складали каші, хліб, маслини, оливкова олія, сир, варені овочі та фрукти. М’ясо було розкішшю для бідних, їли його тільки у свята. Римляни їли 3 рази в день. Рано вранці – перший сніданок, близько полудня – другий, ближче до вечора – обід.
Обід багатих людей складався з закуски, власне обіду і десерту. Закуска складалася з яєць, пікантно приготованих овочів і взагалі страв, що збуджують апетит. Обід включав кілька страв і десерт – печиво, сир, фрукти (обов’язково яблука). Тому про повний обід римляни говорили: «від яйця до яблук».
Автор матеріалу – Гнатюк Юлія (J-G)
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua від 9 грудня 2019 року.
