“Поліанна” цитатна характеристика героїв

“Поліанна” цитатна характеристика героїв та цитати з книги допоможуть розкрити образи героїв. Цитати з твору “Полліанна” про кожного з героїв описують їх портрет, зовнішнвсть, риси характеру.

“Поліанна” цитатна характеристика Поліанни

Риси характеру Полліанни: весела, кмітлива, бадьора, непосидюча, вигадлива, добра, співчутлива, щира, небайдужа, відверта, життєрадісна, людяна, добра, оптимістична.

«..худорлява дівчинка в сукенці у червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталося то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось»

«щиро всміхалася кожному і раділа»

« треба в будь-якій ситуації знайти таке, з чого можна було б порадіти»

Про родину Поліанни «Містер Джон Віттієр розповідав мені, що його покійна дружина доводилася Вам сестрою, але також дав зрозуміти, що стосунки між Вашими родинами були не найкращими».
« Двадцятирічна Дженні ( мама Полліанни) , наперекір родині, наполягла на шлюбі з молодим священиком.. І подалася за ним на південь як дружина місіонера… за кілька років Гаррінгтони отримали сповіщення про смерть Дженні»

“Радіти… татко пішов на небо, і зараз він там разом з мамою та рештою родини. Він казав, що я повинна радіти. Але іноді це так важко, навіть у сукенці в червону клітинку, тому що… Тому що він мені дуже потрібен тут. У мами та всіх інших там є Бог і янголи, а в мене тут нікого не лишилося, крім Жіночої допомоги. Але тепер, безперечно, все буде простіше, бо у мене є ви, тітонько Полі. Якби ви знали, яка я рада, що ви у мене є!”

“Поліанна” цитатна характеристика міс Поллі

« Зазвичай вона робила все поволі й пишалася своєю стриманістю»

«..звичайно, прийме дитину. Хоча цей їй і не до серця, людина з таким почуттям обов’язку, як у неї, просто не могла б учинити інакше»

«…їй ніколи не вдасться догодити цій жінці…»

«… господиня – строга жінка з суворим обличчям… не усміхалась».

«…оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними? робитиму все, що належить».

«… їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі». (Ненсі)

«Казала, що не вважає себе самотньою. Що любить самотність і тишу. І ось тепер!..» (Ненсі)

«… ви виглядали так гарно, що я кинулася вниз, щоб обійняти вас…». ( Поліана).

«І я вважаю своїм обов’язком купити тобі все необхідне, щоб тобі не соромно було з’являтися на людях».

«Адже вона взяла мене! А тоді Флаффі і Баффі, коли в них не було нікого, хто б їх любив, і їм не було де жити, а це ж лише кошеня і песик». (Поліана)

«– Боже, яке у вас чудове волосся, – туркотіла Поліанна».

«Любов, міс Полі усвідомила це зі щемом у серці. І вона зрозуміла ще одне: без Поліанни її майбутнє ввижалося зовсім безрадісним».

“Поліанна” цитатна характеристика Джон Пендлтон

« Послухай, дівчинко, давай домовимося раз і назавжди. Мені є про що думати, крім погоди. Я ніколи не звертаю уваги на те, світить сонце чи ні»
« Коли наступного разу Полліанна зустріла чоловіка, він пильно подивився їй в очі, і через це-подумала Полліанна-його обличчя погарнішало»
« Відтоді чоловік сам заговорював з Полліанною, і частіше за все перший звертався він»
«Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сюртук та шовковий циліндр, – цього інші чоловіки не носили».
«Чоловік різко зупинився. Обличчя йому викривила злість».

«– Але він ніколи ні з ким не розмовляє, він мовчить роками… Це – Джон Пендлтон. Він живе сам у величезному будинку на Пендлтонському пагорбі. Він відмовляється від послуг кухарки, тому щодня тричі на день ходить їсти до готелю.». (Ненсі).

«В душі ви не такий». (Поліанна).

«Губи чоловіка мимоволі розтяглися в усмішку. Я зовсім самотній, і ти мені потрібна».
«Це було раніше, доки ти не навчила мене своєї гри. Тепер я навіть радію, що за мною доглядають».

«… я нікого не любив і мене ніхто не любив, а мені ж іще шістдесят не переступило. І ось одного дня в моєму житті з’являється маленька дівчинка, схожа на ті призматичні підвіски, які тобі так подобаються. І вона затанцювала вогниками в моєму житті і осяяла мій похмурий старий світ пурпуровими, золотими, яскраво-червоними іскрами свого щастя. ».

«– Я хочу передати Поліанні кілька слів, – сказав він. – Скажіть їй, будь ласка, що я бачився із Джиммі Біном і що збираюся взяти його до себе. Тепер їй буде з чого порадіти. Я маю намір усиновити хлопчика».

“Поліанна” цитатна характеристика Ненсі

« Ненсі отримала зітхання. Мабуть , їй ніколи не вдасться догодити цій жінці»
« Це ж треба додуматися-запхати бідну дитину в цю комірчину..Як на мене, то це не дитина, а хтось інший тут зайвий на цьому світі»
« У Ненсі болюче співчуття до цієї горопашної дитини раптом перемінилося на справжнісінький жах»
« Здається, цій благословенній дитині буде не до веселощів тепер,коли доведеться жити під одним дахом зі своєю тітонькою. Я відчуваю, що їй у цьому домі потрібна буде надійна опора. І я стану їй такою опорою»

“Поліанна” цитатна характеристика Місіс Сноу

« на думку місіс Сноу, у житті все відбувається неправильно, навіть дні тижня ідуть не так. Якщо сьогодні понеділок, вона шкодує, що то не неділя, а якщо принести їй холодець, їй неодмінно збагнеться курки»
« Вона прожила сорок років, і останні п’ятнадцять тільки те й робила, що бажала, аби все було по-іншому. Їй просто на думку не спадало тішитися тим, що є»
« Місіс Сноу бідна, хвора й належить до тієї ж парафії, що й міс Полі».
«– Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива». (Ненсі)
«На думку місіс Сноу, в житті все відбувається неправильно, навіть дні тижня ідуть не так». (Ненсі).
«А мені ніхто не казав, що ви така гарна». (Поліанна).
«– Я ж не збираюся усе життя пролежати в темряві лише тому, що я недужа».
«…вражена Міллі побачила сльози на зів’ялій щоці».
«…сказала, що дуже рада, що Поліанна принесла їй саме холодець із телячої ніжки, бо саме цього холодцю їй сьогодні найбільше хотілося».
«…моя мати вже інша. Але я хочу, аби міс Поліанна знала, наскільки вона змінилася. І я також. ».(Міллі).

«–Але тепер вона дозволяє мені піднімати штори… Навіть почала в’язати всячину: дитячі посторонки і ковдрочки для шпиталів та ярмарків. Вона так цим захопилась!.. і радіє, що може це робити» (Міллі).

Лікар Чилтон: цитатна характеристика

«– Я знаю, але ви ж допомагаєте – хіба не так? – і ви раді допомагати людям. Тому ви сповнені найбільшої радості!» (Поліанна).

«Лікар жив самотою: у нього не було дружини, а домівкою був двокімнатний офіс у пансіонаті. Він дуже любив свій фах. І зараз, дивлячись у сяючі очі Поліанни, він відчув, як чиясь рука з любов’ю лягла на його голову, благословляючи. І він знав, що відтак ні важка праця, ні безсонні ночі не змусять його забути цей захват, що прилинув до нього з очей Поліанни».

«– Нехай Бог благословить тебе, дівчинко, – зворушено сказав він. І потім з відкритою усмішкою, яку знали й любили його пацієнти, додавав:– Гадаю, ковток цих зміцнюючих ліків, потрібний не лише пацієнтам, а й лікареві!» (Лікар Чилтон).

«– Дитинко, ти навіть не уявляєш, що сьогодні завершила найрадіснішу справу в своєму житті!»

Цитатна характеристика Пол Форд

«–самі скандали, заздрощі та чвари. Він переконував, благав, звинувачував, картав, ігнорував, зрештою, палко і з надією молився. Але сьогодні він змушений був визнати, що усі його зусилля звелися нанівець».

«Священник поволі витяг з кишені нотатки до наступної недільної промови. Замислився над ними. Губи потоншали, надавши йому суворого вигляду, й він голосно, з почуттям почав читати: «Біда вам, книжники і фарисеї, облудники, бо ви зачиняєте людям царство небесне, бо й самі ви туди не йдете, і тих, хто хоче увійти, не пускаєте!»

«Священник повільно згорнув нотатки й сховав їх назад до кишені. Тоді зітхнув, наче застогнав».

«– Так, і всі вони закликають радіти й звеселятися. Тому тато й назвав їх «радісними текстами». (Поліанна)

«– О! – на обличчі священника з’явився дивний вираз. Його погляд мимоволі зупинився на нотатках, які він тримав у руках… «Біда вам, книжники й фарисеї, облудники»…

«Людям потрібне заохочення. їхню природну опірність треба зміцнювати, а не послаблювати… Люди випромінюють те, що у них в думках і на серці. Якщо людина добра і обов’язкова, її сусіди незабаром це відчують. Але якщо людина ганьбить, супиться і критикує, сусіди відплатять тим же, ще й додадуть. Якщо ви шукаєте погане, чекаєте на це, то ви його знайдете. Але якщо знаєте, що знайдете добро, – матимете його».

«Наступної неділі проповідь преподобного Пола Форда стала справжньою сурмою: «Радійте в Бозі та звеселяйтесь, праведні, втішайтеся усі правдиві серцем».

Цитатна характеристика Місіс Бентон

«– Передайте їй, будь ласка, що я… що я тепер ношу ось це, – вона торкнула блакитний бант на шиї… додала: – Ваша дівчинка так довго вмовляла мене вдягнути хоч щось кольорове, і я подумала… їй буде приємно дізнатися, що я теж почала гратися в її гру. Вона мені казала, що Фредді, напевне, було б приємніше бачити мене такою. Ви знаєте, мій Фредді – це все в моєму житті. А решта…».