“Помаранчева дівчинка” характеристика героїв

Характеристика головних героїв твору «Помаранчева дівчинка» Юстейна Ґордера допоможе розкрити їх образи та риси характеру.

“Помаранчева дівчинка” головні герої 

• Ґеорґ Рьоед (син) – оповідач, 15-річний підліток, який живе в сучасному Осло. Розумний, схильний до філософських роздумів (його називають «молодим Айнштайном»), захоплюється астрономією та грає на фортепіано. Через лист батька він проходить шлях від дитячого нерозуміння смерті до дорослого усвідомлення цінності кожної миті життя.
• Ян Улав – батько Ґеорґа, який помер 11 років тому від невиліковної хвороби. Навіть перед лицем смерті він думає не про себе, а про те, як допомогти синові зрозуміти світ.
• Вероніка («Помаранчева дівчинка») – мама Ґеорґа. У минулому — загадкова студентка-художниця в оранжевому анораку, яка всюди носила апельсини. У теперішньому — мама Ґеорґа. Вона є втіленням самої «казки життя». Для Яна Улава вона стала символом кохання, заради якого варто було народитися. Ґеорґ лише наприкінці листа розуміє, що казкова дівчина з татової розповіді — це його власна мати.
• Йорґен (вітчим) – другий чоловік мами, слідчий поліції. Надійний, спокійний, намагається бути Ґеорґові справжнім другом. Він є тим самим «чоловіком у білій тойоті», якого Ян Улав колись сприймав як суперника. Його образ показує, що життя продовжується навіть після великих трагедій.
• Дідусь і бабуся – батьки Яна Улава. Саме вони зберегли старий іграшковий автомобільчик, у якому Ян Улав заховав своє послання синові. Бабуся — емоційна, любить оперу; дідусь — приземлений, колишній метеоролог.

• Міріам: Маленька сестричка Ґеорґа, символ нового продовження життя родини.

• Дівчинка зі скрипкою (Ісабелле) – дівчина з музичної школи, яка подобається Ґеорґу.

Характеристика героїв твору

Характеристика Ґеорґа

На початку твору він дещо розгублений підліток, який сприймає батька як далекий спогад. Наприкінці — духовно зріла людина, що усвідомлює цінність життя, любові та пам’яті দেখাючи їх як частину великої таємниці буття.

-Вік: 15 років.
-Зовнішність: Має типову норвезьку зовнішність — світле волосся та глибокі блакитні очі, які він успадкував від батька.
Соціальний стан: Учень школи, який живе в Осло з мамою, вітчимом та маленькою сестрою.

Ян Улав – батько Ґеорґа, який перед смертю написав сину листа. Він був лікарем, проте в душі — великий романтик і філософ.  Він цілеспрямований, наполегливий (як у пошуках дівчини, так і в прагненні залишити слід для сина). Має гарне почуття гумору, але водночас не може змиритися з тим, що він невиліковно хворий і скоро помре.

Своїм листом батько створює «міст» між життям і смертю. Його історія кохання є головною фабулою, а його філософське запитання — ідейним центром твору.

Характеристика Вероніки

Вероніка (Помаранчева дівчинка) – кохана Яна Улава та мати Ґеорґа. Вона і була тією загадковою дівчиною в оранжевому анораку, яка всюди носила пакети з апельсинами, в яку закохався Ян Улаф. Вона художниця, викладачка Академії мистецтв. Вона зберегла в собі ніжність, хоча й навчилася жити далі після смерті першого чоловіка.

“Мамі минуло сорок, і я схарактеризував би її, як зрілу, впевнену в собі жінку, принаймні вона не боїться вголос висловлювати своїх думок. До того ж, у неї дуже розвинуті материнські почуття, я маю на увазі не лише її ставлення до Міріам. Мама й зі мною не раз надміру сюсюкає, немов мені не п’ятнадцять, а щонайбільше дванадцять років”.

“У мами характерна любов до лакриці, вона просто шаліє за нею. По всіх усюдах у хаті можна знайти лакричні льодяники, шабатурки з лакричними ласощами фірми «Фазер» та англійськими лакричними цукерками. “

“Якщо ж сказати двома словами про мамин ліпший бік, то це — її добрий настрій, але тоді доведеться визнати і її слабкість — поганий настрій. Я зрідка стаю свідком якихось настроєвих нюансів поміж цими двома крайніми точками. Зазвичай вона в чудовому гуморі, але інколи хоч під руку не потрапляй. Тобто мама завжди в якомусь гуморі, штилю в її настроях не буває. Її улюблена фраза: «А тепер пограймо в карти перед сном».”

Характеристика Йорґена

Йорґен (вітчим) -чоловік матері Ґеорґа. Він слідчий кримінальної поліції. Йорґен виявляється тим самим «чоловіком у білій тойоті», до якого Ян Улав колись ревнував Помаранчеву дівчинку.
Риси характеру: надійний, спокійний, дещо педантичний. Він щиро любить Ґеорґа і намагається бути йому другом, не замінюючи батька, а доповнюючи його місце в житті хлопця.

“Він має лише 170 см зросту, рівний з мамою, тобто, як на дорослого чоловіка, статурою не надто вдався. Чимало хто вважав би це фізичною вадою, але в такому разі вона не єдина, бо Йорґен, до того ж, рудий. Він дуже білошкірий, ніколи не засмагає улітку, від сонця тільки червоніє і облазить, а рудий заріст у нього навіть на руках. Йорґен уважно стежить за модою, я б сказав, помішаний на моді.”
“А ще Йорґен працює слідчим у КРІПОС — Кримінальній поліції! ”
“Йорґен належить до того типу людей, які все про все знають, скажімо, де в кімнаті має стояти шафа, але до його слів не завжди дослухаються.