Поширення землеробства та скотарства на землях України.
Оскільки назви давніх народів не збереглися (якщо вони існували), вчені користуються поняттям археологічної культури, яка означає сукупність споріднених речових залишків, здобутих під час археологічних розкопок, що належать до одного історичного часу та території.
Найвідомішою культурою на території України є трипільська цивілізація, яка (IV тис. до першої половини III тис. до н. е.). Назва походить від с. Трипілля на Київщині, поблизу якого наприкінці XIX ст. визначний археолог Вікентій Хвойка виявив сліди діяльності давніх землеробів, які свідчать про високий рівень розвитку відтворювального господарства.
Суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури:
• основа господарства — орне землеробство (пшениця, ячмінь) та скотарство (корови, свині);
• надзвичайно добре володіння технікою вироблення глиняного посуду (трипільську культуру називають ще культурою мальованої кераміки);
• виплавка міді (мідна металургія);
• висока майстерність у спорудженні житла (протоміста, Талянки, Майданецьке, близько 15 тис. мешканців);
• мешкали родинами, які об’єднувалися в громади, згодом — у племена, очолював вождь;
• віра в Богиню-Матір, символ материнства і родючості, створення основ для появи писемності.
Але, не навчившись відновлювати родючість землі, під натиском кочовиків вони розчинилися серед інших народів, трипільська цивілізація занепала. Саме від трипільців, які жили переважно на території Правобережної України, наші далекі предки навчилися вирощувати хліб, опанували скотарство, перейняли ремесла. Окремі елементи трипільської культури стали невід’ємною частиною сучасної української культури.
Одночасно з трипільцями на території Лівобережжя існувала середньостогівська культура, основу їхнього господарства становило скотарство. Ще більшого значення це заняття набуло для представників ямної культури, які мешкали в степах України від середини III тис. до початку II тис. до н. е.
Бронзовий вік:
• перший великий суспільний поділ праці (виділення скотарських племен з поміж інших);
• майнова та соціальна диференціація все помітніше впливають на історичний процес;
• на зміну родовій громаді приходить сусідська, посилення ролі батьків, установлення патріархальних відносин, подальше виділення з роду парної родини;
• початок формування етнічних спільнот людей (тшинецько-комарівська культура праслов’ян).