Повідомлення про Вальтера Скотта
Сер Вальтер Скотт (15 серпня 1771 – 21 вересня 1832) – відомий англійський письменник, перекладач, історик та адвокат. В. Скотта вважають засновником історичного роману.
Дитинство
Вальтер Скотт народився 15 серпня в Единбурзі (Шотландія). Його батько був заможним адвокатом, а матір була дочкою спадкових лікарів.
Вальтер був дев’ятою дитиною в сім’ї з 13 дітей. Однак через епідемію чуми і холери, що панувала на той час, живими залишилося лише шестеро дітей.
Через рік після народження він перехворів ймовірно на поширений тоді поліомієліт, що спричинив параліч із розвитком надалі атрофії м’язів правої ноги і довічної кульгавості. Попри фізичну ваду, вже у ранньому віці він приголомшував оточуючих жвавим розумом і феноменальною пам’яттю.
Через своє захворювання, яке сильно послабило дитячий організм, Скотт кілька разів змушений їхати на курорти для лікування. А потім переїхав з Единбурга на ферму діда, що розташовувалась в Сендіноу. Батьки сподівалися, що життя на природі піде на користь його здоров’ю.
Юність та початок письменницької кар’єри
У 1785 році, закінчивши середню школу, Вальтер Скотт вступає до Единбурзького коледжу.
У цей час він намагається максимально підвищити свою фізичну витривалість і деякий час займається альпінізмом, попри свій фізичний недолік. До речі, саме завдяки спорту Вальтеру вдається зміцнити організм та імунітет для подальших численних подорожей.
Крім того, він починає серйозно захоплюватися літературою і особливо античними рукописами, баладами, легендами і переказами рідної Шотландії. Серед однокласників В.Скотт користувався популярністю як неперевершений оповідач захоплюючих історій.
Цього ж року Вальтер Скотт разом із кількома друзями-одногрупниками організовує у коледжі гурток «Поетичне товариство». Його учасники отримують можливість не лише ділитися враженнями про прочитані книги, а й вивчати німецьку мову, а також приносити для рецензії власні оповідання та вірші. Незабаром «Поетичне товариство» стає одним із найпопулярніших у коледжі.
У 1792 році Скотт вирішує спробувати себе в юридичній сфері та успішно складає всі іспити на юриста. Йому доручають одразу кілька справ, внаслідок чого він змушений деякий час їздити країною. Вальтер не втрачає часу – він працює юристом та записує народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. До речі, деякі з них він навіть перекладає англійською мовою. Зокрема, він анонімно публікує свій переклад балади Бюргера «Ленора».
Творча спадщина Вальтера Скотта
Збиранню стародавніх пісень Скотт присвятив 10 років життя. Перша книга В.Скотта, яка вийшла друком, називалася “Пісні шотландського кордону». Це була тритомна фольклорна збірка, після якої він почав писати власні поеми. Успіх першої поеми “Пісня останнього менестреля” перевершив найсміливіші очікування: Вона стала надзвичайно популярною і розійшлася в сорока чотирьох тисячах екземплярів. На той час Вальтеру Скотту було 33 роки.
Наступні поеми “Марміон”, “Діва озера”, “Рокбі” були присвячені Середньовіччю. В них описувалися стародавні замки, шотландські пейзажі, сцени полювання, казкові пригоди тощо. Читачам вони сподобалися, і за письменником закріпилася слава засновника нового жанру – історичної поеми.
Та на вершині своєї поетичної слави В.Скотт зненацька залишив поезію. Таке рішення він прийняв після того, як зрозумів, що його місце в серцях читачів зайняв інший поет – Джордж Гордон Байрон. В.Скоттові на той час виповнилося 42 роки. І він почав писати романи.
В. Скотт вперше став відомим в літературних колах як талановитий поет.
Через деякий час Вальтер Скотт розпочинає створення своїх знаменитих історичних романів. Наслідуючи традиції Шекспіра, він описує, скоріше, не самих персонажів, створюючи історію для них, а навпаки, – розповідає про неминучу і постійну течію цієї самої історії, яка впливає на життя та вчинки кожного героя.
Перший історичний роман В.Скотта називався «Веверлі»(1814). Тоді письменнику уже було 42 роки. Згодом він поринає у творчість і публікує такі твори: «Гай Меннерінг» (1815), «Антиквар» (1816), «Пурітани» (1816), «Роб Рой» (1818), «Легенда про Монтроз» (1819), «Айвенго» (1819), «Монастир» (1820), «Аббат» (1820), «Кенілворт» (1821), «Вудсток» (1826) та інші. Після їх виходу Вальтер Скотт стає відомим на весь світ, а багато його творів у різний час ставляться в театрі та кіно.
Письменник не лише писав романи. Він керував видавництвом, готував до друку твори інших авторів, виконував обов’язки шерифа, проводив по півроку на сесіях Вищого суду, був секретарем Судової комісії…
Особисте життя
Вальтер Скотт вперше закохався 1791 року у Вільяміну Белшес – дочку відомого у місті адвоката. Молоді люди перебували у складних відносинах, оскільки Віньяміна протягом п’яти років тримала Скотта на відстані. Зрештою, коли між закоханими сталася серйозна розмова, з’ясувалося, що Віньяміна вже давно заручена із сином місцевого банкіра. Розтавання стало для Вальтера справжнім потрясінням.
Через шість років він знайомиться зі звичайною дівчиною – Шарлоттою Карпентер, з якою одружується через півроку. У щасливої пари народжуються двійнята. Дітей Скот дуже любив і дорожив ними. У подружжя народилося четверо дітей (Софія, Уолтер, Ганна та Чарлз).
Помер він від інфаркту 21 вересня 1832 року.
Створивши історичний роман, Скотт встановив закони нового жанру та блискуче втілив їх на практиці. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов’язав із долями нації та держави, з розвитком суспільного життя. Творчість Вальтера Скотта суттєво вплинула на європейську та американську літератури. Саме Скотт збагатив соціальний роман ХІХ століття принципом історичного підходу до подій. У багатьох європейських країнах його твори стали основою національного історичного роману.
Найвідоміші твори Вальтера Скотта: «Айвенго», “Гай Маннерінг”, “Антикварій”, “Пуритани”, “Роб Рой”, “Квентін Дорвард”, “Життя Наполеона Бонапарта”, “Аббат”, та інші.
