“Пригоди бравого солдата Швейка” аналіз (паспорт)

Пригоди бравого солдата Швейка аналіз Аналіз твору

Твір «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни» Ярослава Гашека — це висміювання абсурдності і жорстокості війни. Твір показує, як війна руйнує людські життя і перетворює людей на бездумних машин. Аналіз твору “Пригоди бравого солдата Швейка” допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, сюжет та композиція, проблематика, підготувати літературний паспорт твору.

“Пригоди бравого солдата Швейка” аналіз

Автор – Ярослав Гашек (1883 – 1923) – чеський письменник

Рік написання – 1921-1923

Жанр – сатиричний роман. Сатира — це вид комічного, який висміює негативні явища в суспільстві. У романі Гашека сатира спрямована на абсурдність і жорстокість війни, а також на бюрократизм і некомпетентність військової адміністрації.

Тема – абсурдність війни та її вплив на звичайного солдата. Автор висміює військові та соціальні норми, вказуючи на безглуздість бюрократичного мислення у воєнний час.

Ідея – осуд війни та показ негуманності бюрократичних систем, які приводять до абсурдних та комічних ситуацій. Війна руйнує людські життя і перетворює людей на бездумних машин. Роман показує, що війна — це зло, яке приносить страждання і смерть.

Головна думка – це висміювання абсурдності і жорстокості війни.

Твір висловлює глибоку непокору відносно війни, пропагуючи мир та гуманізм. Головна думка полягає в тому, що війна є безглуздою трагедією, а бюрократичні апарати лише поглиблюють її абсурд

Місце та час дії – Австро-Угорська імперія у час Першої світової війни. Роман починається в Празі, де Швейк живе і працює торговцем краденими собаками. Потім він їде до Відня, де його призивають на військову службу. Після цього Швейк їде на фронт, де бере участь у боях.

Час дії твору — 1914-1918. Роман починається в липні 1914 року, коли Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Роман закінчується в листопаді 1918 року, коли Австро-Угорська імперія розпалася.

“Пригоди бравого солдата Швейка” головні герої

  •  Йозеф Швейк – головний герой твору
  • Пані Мюллерова – власниця квартири, яку орендував Йозеф.
  • Палівець – празький шинкар, містить пивну «У чаші», де Швейк — постійний відвідувач. 
  • Бретшнейдер – таємний агент поліції
  • Фельдкурат Отто Кац – католицький капелан, єврей
  • Поручник Лукаш – офіцер австро-угорської армії,
  • Полковник Фрідріх Краус фон Ціллергут – командир 73-го піхотного полку. Не надто розумний командир, 
  • Підпоручник Дуб – офіцер 91-го полку. За професією – шкільний вчитель, за характером – жорстокий, мстивий дурень

“Пригоди бравого солдата Швейка” сюжет та композиція

Елементи сюжету твору

  • Зав’язка: Швейк отримує повістку на військову службу.
  • Розвиток дії: Швейк їде до Відня, де його призивають до армії, навчається в армії, відправляється на фронт, стає свідком смерті і страждань на фронті, потрапляє в різні комічні ситуації на фронті.
  • Кульмінація: Швейк потрапляє в полон до росіян.
  • Розв’язка: Швейк тікає з полону і повертається додому.

Сюжет твору Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни» можна поділити на три частини:

Перша частина

Роман починається з того, що Швейк, проста чеська людина, яка працює торговцем краденими собаками, отримує повістку на військову службу. Швейк не розуміє сенсу війни і не хоче воювати. Він намагається уникнути служби, але марно.

Швейк їде до Відня, де його призивають до армії. Там він зустрічає різних людей, які теж призвані на службу. Швейк швидко розуміє, що армія — це абсурдне місце, де панують бюрократизм і некомпетентність.

Друга частина

Після закінчення навчання Швейк відправляється на фронт. На фронті Швейк продовжує боротися з абсурдністю і жорстокістю війни. Він стає свідком смерті і страждань, але він не втрачає своєї людяності.

Швейк часто потрапляє в різні комічні ситуації. Він завжди знаходить вихід із будь-якої ситуації, використовуючи свою кмітливість і гумор.

Третя частина

Наприкінці війни Швейк потрапляє в полон до росіян. У полоні Швейк продовжує боротися з абсурдністю і жорстокістю війни.

Швейк тікає з полону і повертається додому. Він стає символом людини, яка не втрачає своєї людяності навіть у найважчих обставинах.

Основні події твору:

  • Швейк отримує повістку на військову службу.
  • Швейк їде до Відня, де його призивають до армії.
  • Швейк навчається в армії.
  • Швейк відправляється на фронт.
  • Швейк стає свідком смерті і страждань на фронті.
  • Швейк потрапляє в різні комічні ситуації на фронті.
  • Швейк потрапляє в полон до росіян.
  • Швейк тікає з полону і повертається додому.

Конфлікт твору Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни» — це конфлікт між Швейком, який є символом простої людини, і війною, яка є символом зла і насильства. Конфлікт між Швейком і війною є центральним конфліктом твору. Він показує, як війна руйнує людські життя і перетворює людей на бездумних машин.

Паливец характеристика пригоди бравого вояка швейка“Пригоди бравого солдата Швейка” проблематика твору

  • Проблема війни: роман висміює абсурдність і жорстокість війни. Гашек показує, як війна руйнує людські життя і перетворює людей на бездумних машин.
  • Проблема бюрократизму: роман критикує бюрократизм, некомпетентність і жорстокість військової адміністрації. Гашек показує, як бюрократія руйнує людські життя і перетворює людей на бездумні машини.
  • Проблема людини і суспільства: роман показує, як війна руйнує людські цінності і перетворює людей на бездумних машин. Гашек показує, як важливо зберегти людську гідність і людяність навіть у найважчих обставинах.
  • Сенс і абсурдність війни: Швейк не розуміє сенсу війни і не хоче воювати. Він вважає, що війна — це зло, яке приносить страждання і смерть.
  • Бюрократизм і некомпетентність військової адміністрації: Швейк часто стикається з бюрократизмом і некомпетентністю військової адміністрації. Він бачить, як ці явища руйнують людські життя.
  • Жорстокість війни: Швейк стає свідком смерті і страждань на фронті. Він бачить, як війна руйнує людські життя.
  • Вплив війни на людину: Швейк намагається зберегти свою людяність навіть у найважчих обставинах. Він показує, як важливо зберегти людську гідність і людяність навіть у воєнний час.

Духовний шлях Йозефа Швейка

  • Наївність і віра. На початку твору Швейк — це наївна і безхитрісна людина. Він вірить у Бога і в справедливість. Він вважає, що армія — це місце, де він зможе служити своїй країні і допомагати людям.
  • Розчарування і боротьба. Коли Швейк потрапляє до армії, він швидко розчаровується. Він бачить, що армія — це не місце, де панують справедливість і порядок. Армія — це місце, де панують бюрократизм, некомпетентність і жорстокість. Швейк намагається протистояти жорстокості і несправедливості в армії. Він використовує свій гумор і кмітливість, щоб вижити в цій абсурдній ситуації.
  • Скептицизм і мудрість. З часом Швейк починає змінюватися. Він стає більш реалістичним і скептичним. Він починає розуміти, що світ не є таким справедливим, як він думав раніше. Особливо сильно Швейк змінюється, коли він стає свідком смерті і страждань на фронті.

Значення духовного шляху Швейка — це символічний шлях людини, яка змушена зіткнутися з жорстокістю і несправедливістю світу. Швейк починає як наївна і безхитрісна людина, яка вірить у справедливість і порядок. Однак, з часом він розчаровується і стає більш скептичним. Він починає розуміти, що світ — це складне і суперечливе місце. Швейк — це символ людини, яка не втрачає своєї людяності навіть у найважчих обставинах. Він намагається протистояти жорстокості і несправедливості, використовуючи свій гумор і кмітливість.

“Пригоди бравого солдата Швейка” символічні образи твору

  • Військові структури. Автор використовує військові інституції, такі як армія та бюрократичні апарати, як символи абсурдності та безглуздя війни. Ці структури представлені через глухий формалізм, несправедливість та бюрократичні норми.
  • Австро-угорська імперія. Як і в інших творах Гашека, імперія виступає символом розпаду, дезорганізації та внутрішньої нестабільності.
  • Армія — це символ абсурдності і жорстокості війни. Вона є місцем, де панують бюрократизм, некомпетентність і жорстокість.
  • Війна — це символ зла і насильства. Вона руйнує людські життя і перетворює людей на бездумних машин.
  • Бюрократія — це символ непотрібності і марнотратства. Вона є причиною багатьох проблем у суспільстві.

Представлені  ілюстрації – кадри з кінофільму за романом Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка». Фільм виробництва Барандовської кіностудії  (Чехословаччина 1957 р.) Найкраща екранізація пригод Швейка. Максимально близька до книжок Ярослава Гашека із ілюстраціями художника Йозефа Лади. Чудовий актор Рудольф Грушинський, який мав репутацію «чеського Жана Габена», розкрив головну таємницю хитрих чехів: Швейк не був ідіотом. Понад те, він був розумний настільки, щоб підтримувати двозначний імідж, доводячи до абсурду ідіотизм чужого йому суспільства «служак государевих». Швейк завжди собі на думці. І для нього це єдина можливість вижити у ворожому світі.

Автор твору – KRASOL8

Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!

Оцініть статтю
Додати коментар