Публій Овідій Назон коротка біографія та цікаві факти з життя римського поета розкажуть головне про його життя та творчість. Поет жив і творив у період “золотої доби” римської літератури.
Публій Овідій Назон коротка біографія
Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) народився в місті Сульмон, що знаходиться в 150 км на північний схід від Рима.
Належав Овідій до зможного старовинного роду вершників. Хлопець навчався спочатку в Сульмоні, а потім батько, прагнучи дати обом своїм синам гарну освіту, відвіз їх до Рима, де вони навчалися у відомих філософів та риторів. У той час Овідій захоплюється поезією.
Овідій досягає великих успіхів в ораторському мистецтві, але з більшим задоволенням він декламує свої вірші.
На вимогу батька він вступає на державну службу та майже не дбає про судову кар’єру. Невдовзі відмовляється від посади. Подорожує Європою, відвідує Афіни, Малу Азію, Сицилію й вирішує присвятити життя літературі. У 18 років він уперше публічно виступає зі своїми віршами, а вже в 25 стає улюбленцем Риму. Вірші молодого поета привертають увагу Горація. У Римі він знайомиться з поетами – Тібуллом і Проперцієм.
Поява «Любовних елегій» одразу принесли їх авторові широке визнання.
Відомо, що Овідій був тричі одружений, мав доньку. Він входив до гуртка Мессаля Корвіна, який пропагував легке ставлення до кохання й шлюбу.
Твори Овідія «Наука кохання» (настанови молодим закоханим, які водночас містять і критику сучасної моралі), «Засоби від кохання» суперечили моральним настановам імператора Октавіана Августа. Можливо, саме через це восени 9 р. н. е. поета несподівано відправили у заслання до берегів Чорного моря у дику країну готів і сарматів. Овідія поселили в м. Тома (нині м. Констанца). Тоді це була грецька колонія на березі Дунаю.
Десять років поет прожив далеко від батьківщини. До кінця життя поет не може зрозуміти причини вигнання, називає це рішення помилковим, просить імператора повернути його на батьківщину, але ані Август, ані його наступник Тіберій не задовольнили цього прохання.
Ця особиста життєва драма Овідія знайшла відображення в його збірці віршів «Сумні елегії». Через десять років Овідій помирає на чужині, де його й поховано.
У далеких Томах Овідій написав п’ять книг «Сумні елегій», чотири книги «Послань з Понта», склав напівзагадкову поему «Ібіс», поему «Риболовля», від якої збереглося кілька десятків рядків.
Публій Овідій Назон цікаві факти
«Метаморфози» — найбільша за обсягом поема у римській літературі (15 книг), найвизначніший твір Публія Овідія Назона. Ця робота побудована на міфологічній основі. У перекладі означає “перевтілення”.
“Метаморфози” Овідій вважав запорукою свого безсмертя, своїм пам’ятником.
Овідій був найбільш популярним автором середньовіччя та епохи Відродження.
За бажанням батьків рано одружившись, він незабаром змушений був розлучитися; другий шлюб також був недовгий і невдалий; і тільки третій, з жінкою, яка вже мала дочку від першого чоловіка, виявився міцним і, судячи з усього, щасливим. Власних дітей Овідій не мав.
Виявивши непересічні здібності до риторики, Овідій займався політикою.
У Стародавньому Римі не було жодної людини, яка б не знала твору «Наука кохання». Саме після публікації цієї книги він здобув популярність.
Овідій подорожував, щоб дізнаватися нову інформацію. Він відвідав Афіни, Малу Азію і Сицилію.
Головний предмет освіти молодих римлян з хорошого суспільства – це словесність.
Овідій пишався тим, що народився поетом.
Поезія, в уяві Овіді, – це вершина цього одухотворення життя.
