«Ринг» Борис Олійник (аналіз)

«Ринг» – вірш Бориса Олійника. Аналіз вірша “Ринг” наведений в цій статті.

«Ринг» Олійник аналіз вірша

Тема «Ринг»: розповідь про несправедливий бій, який мав відбутися на рингу.

Ідея «Ринг»: засудження підступності, брехні.

Основна думка: Іду, і поруч твердо Крокує Честь — мій секундант.

Жанр: філософська лірика.

Римування поезії — перехресне

Віршовий розмір “Ринг”— ямб

Композиція “Ринг”

• Експозиція: готовність рингу, публіки до матчу.
• Зав’язка: знайомство героя із суперником на рингу, його перевагами.
• Кульмінація: реальна можливість героя програти бій через нечесність суперника.
• Розв’язка: «Крокує Честь — мій секундант».
• Композиція: кільцева, оскільки починається твір: «Лисніє квадратовий ринг» і закінчується: «Лисніє холодом квадрат».

Художні засоби “Ринг”

• Епітет: «білі маски облич», «зіперсь бундючно», «хижий секундант».
• Порівняння: «злами рук, як ринв», «ворог, як лисиця», «зал, як тур», «рефері буде метатися, наче миша».
• Метафори: «лисніє ринг», «секундант чаклує», «зал реве», «ляже тиша», «лисніє холодом квадрат», «честь крокує».
• Гіпербола: «визбираю в жмуток силу».

Характеристика образів поезії “Ринг”

– Суперник — ворог «…як лисиця, хитрий», «нахабний і бездарний».

– Секундант — «хижий», «продажний», «підлий, підступний».

– Герой — чесний справедливий, безстрашний, сильний духом, вміє себе мобілізувати перед боєм, рішучий.

Алегорична картина бою на рингу, яку змальовує Б. Олійник, – це саме життя. Часто несправедливе, «без правил», із підкупленими суддями. І як важливо при цьому вистояти, зберегти свою честь та гідність, а ще важливіше — перемогти! Інколи навіть самого себе – свої вади, свої шкідливі звички, свою лінь — підтекст цього твору. хоч сам зміст досить ясний, можна зрозуміти й так.

«Ринг» Б. Олійник читати

І гнів, і жах. І білі маски
Облич.
І злами рук, як ринв.
І от затихло.
Тільки пласко
Лисніє квадратовий ринг.

Там не суперник мій,
а ворог
Зіперсь бундючно на канат.
Над ним у чорному,
як ворон.
Чаклує хижий секундант.

Той ворог хитро, як лисиця,
Мені готує рішенець.
Нахабно в праву рукавицю
Кладе для певності свинець.

Суддя те бачить.
Та… не баче.
Вони у змовинах давно.
Та й переможців же тим паче
Не судять потім все одно.

А зал, як тур, реве безжально.
Назад одрізано путі:
Мій секундант у роздягальні
Лишив рушник на видноті.

Що ж, буде бій.
Важкий.
Без правил.
Мій ворог — публіки владар —
Мені вцілятиме ізправа
Під серце зважений удар.

Він буде бить мене як схоче:
І знизу, й справа, і згори.
І нижче пояса. І очі
Схова продажний рефері.

Я все стерплю в жорстокім герці.
Аби лише, зберігши стиль.
Не пропустить удару в серце,
Не пропустить… Не пропустить…

Ще буде потім раунд третій.
І вже коли в канатний скрут
Я буду ворогом припертий
І загнаний в четвертий кут,

Коли, нахабний і безкарний,
Повірить він у мій кінець
І для останнього удару
Зведе з правицею свинець,

Я визбираю в жмуток силу
Своїх поразок і удач —
В ім’я отця, і духа, й сина
Обрушу з лівої удар.

Такий, що раптом ляже
тиша.
І стануть зайві лікарі.
І марно буде, наче миша,
Метатись підлий рефері.

То буде бій…
А зараз мертво
Лисніє холодом квадрат.
Іду. І поруч твердо
Крокує Честь— мій секундант.