Спільні ознаки билини та казки
Билина – особливий пісенний епічний жанр. Як і в народній казці, в билині присутні етнічні елементи побутописання і міфотворчості, однак її відмінністю є не розважальний або повчальний сюжет, на якому засновано казкове оповідання, а опис історично значущих подій, які втілили народне уявлення про богатирську силу і доблесть.
У казці персонажі втратили прямий зв’язок з реальними героями і придбали абстрактне значення, виражене в протиборстві добра і зла. Сюжет казок – вигадка, створена як трансформація реальності в чудовий образ, пов’язаний з містичними уявленнями певної етнічної групи про навколишній світ.
Билина конкретизує героїв, які відіграли важливу роль в історичних подіях або прославилися серед одноплемінників особливими достоїнствами і ратними заслугами.
Істотно відрізняється і стиль оповіді в казках і билин. Зміст казки передається у звичайній оповідної манері, близькій до розмовної мови. Билини виконуються урочистим речитативом під струнний акомпанемент, завдяки якому оповідач має можливість зберегти ритм силабо – тонічного вірша, властивий билинному тексту.
Властиві билиних засобів художньої виразності також мають відмінності від традиційних тропів, що використовуються в казці. Гіпербола, повтор стійких оборотів, нагнітання слів- синонімів, велика кількість епітетів, антитеза – всі ці формотворчі прийоми використовуються в билині, щоб підкреслити урочистість і зберегти сюжетну лінію. Наприклад, однотипні ситуації у богатирських билинах київського циклу мають троєкратні повтори; «молодецька сила» «славного» богатиря Іллі Муромця протистоїть підступності «царища поганого»; в новгородських билинах Василь Буслаєвич має неймовірну силу, а Садко здатний опуститися на дно морське і вийти сухим з води.
Казки створювалися як повчальні і одночасно розважальні історії.
Билини прославляли героїв -богатирів. Їх виконували при великому скупченні народу, на площах і біля міських стін.
Таким чином, відмінність билини від казки полягає в наступному:
- Билина є народною епічної піснею, а казка належить до малого оповідального епічного жанру.
- Сюжет казок – вигадка, билина завжди має історичну основу і реальний прототип героя.
- У казці використовується розмовний стиль оповіді, билина виповнюється речитативом.
- Казка – прозовий твор усної народної творчості, билина має віршований розмір.
- Основний прийом билини – гіпербола, повтор, стійкі формули і мовні звороти.
Спільне між казкою та билиною в тому, що вони написані народом, в них є добрі герої, є злі. І у казці, і у билині можуть бути трикратні повтори та інші ознаки чарівого.
