“За сестрою” характеристика Семена Непорадного, героя твору Андрія Чайковського, допоможе визначити його риси характеру, розкрити образ. Цитатна Характеристика підтверджує опис героя.
Семен Непорадний характеристика
Семен Непорадний — кремезний козак. Йому 30 років. Він згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана, а ще великий митець арканом орудувати.
Семен зловив татарина, що шукав у степу Павлуся. Він за допомогою арану бере у полон під час бою татарина Мустафу, сина Девлет-Гірея. Непорадний викрив харциза Карима, бо зрозумір, що у нього був кінь Павлуся.
Риси характеру Семен Непорадний: розумний, сильний, хоробрий та сміливий, мужній, товариський, хазяйновитий, турботливий, кмітливий, відповідальний.
Семен Непорадний: цитатна характеристика
“Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся.”
Зовнішність “Семен Непорадний — так він звався — був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка подерта й замащена, на грудях широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та сонцем опалені груди. Миючись, засукав рукави вгору поза лікті і показав жиласті руки, закінчені п’ястуками, мов довбеньки.”
“Почав умивати водою свою бриту голову. Відтак вийняв із-за пояса малий гребінчик і кусок дзеркальця та став причісувати свій чорний довгий оселедець та й закручувати його за вухо. Так само розчесав вуси і зложив їх складно по-запорозьки вниз”
“Непорадний уходив на Січі за неабиякого силача. Згинав залізні штаби, а коня підносив, мов барана. А мимо його лицарської справности його прозвали на Січі Непорадним за те, що в якійсь зустрічі не вмів собі з татарином дати ради, аж товариші його визволили.”
“Непорадний почав своїми грубими руками загортати хлопця кожухом з усіх боків.”
“Непорадний був мистець орудувати арканом. У цьому була сильна його сторона. Ніхто з товаришів не запам’ятав, щоб Непорадний не втрапив. ”
“Непорадний не втерпів. Він передав татарина якомусь молодому козакові, велів його із сотникового наказу берегти, а сам кинувся у вир бою. Та нікуди було приступити до того місця, де козаки рубали татар. Непорадний об’їхав другим боком і тут знайшов роботу, яку він любив.”
“Непорадний вийняв шаблю і взяв її в зуби. Руками звивав аркан, поки не доїхав до татарина та відрубав йому голову.”
“Мустафу зловив на аркан козак Семен Непорадний, та сотник Недоля велів його відвести лубенському полковникові. “
