“Севильский цирюльник” аналіз допоможе підготуватися до уроку та згадати головні події твору.

“Севильский цирюльник” аналіз

Автор – П’єр-Оґюстен Карон де Бомарше

Рік написання – 1775

Жанр – комедія

Рід літератури: драма
Літературний напрям: класицизм, із рисами просвітницької комедії
Місце подій: Севілья, Іспанія
Час подій: XVIII століття

Тема: Кохання Альмавіви та Розіни й боротьба закоханих за право бути разом.

Ідея: Уславлення кохання, кмітливості та винахідливості, висміювання жадібності, ревнощів і самовпевненості.

Основна думка п’єси  – ідея моральної переваги простолюдина Фігаро над аристократом Альмавіва.

Головні герої твору “Севильский цирюльник”:

• Граф Альмавіва — молодий аристократ, закоханий у Розіну. Заради кохання готовий до різноманітних хитрощів і перевтілень. Залицяється до Розіни під ім’ям Ліндора.
• Розіна — молода, розумна, кмітлива й рішуча дівчина, яка закохується в Ліндора. Вона не хоче ставати дружиною Бартоло й активно допомагає закоханому графу.
• Фігаро — цирульник, веселий, дотепний, винахідливий і практичний. Допомагає Альмавіві домогтися Розіни. Фігаро уособлює розум, практичність, винахідливість і активну життєву позицію. Саме завдяки його кмітливості герої долають перешкоди, які створює Бартоло.
• Доктор Бартоло —доктор медицини, старий опікун Розіни. Підозріливий, ревнивий, владний і жадібний. Хоче одружитися з Розіною, але намагається перешкодити її коханню до Ліндора.
• Дон Базиліо — учитель музики Розіни, знайомий Бартоло. Допомагає йому стежити за Розіною, але легко піддається підкупу.
• Берта — служниця в домі Бартоло. Спостерігає за безглуздими подіями та іронічно оцінює поведінку героїв.
• Фіорелло — слуга графа Альмавіви, який допомагає своєму господареві.

Проблематика твору “Севильский цирюльник”:

• місце людини в суспільстві;
•  проблема честі і відданості кохання, надія, лікарювання;
•  соціальна нерівність;
•  мистецтво у тогочасному суспільстві,
•  втручання людини в особисте життя іншої людини
•  влада грошей у суспільстві;
•  проблема справедливості, життєвої правди
•  безправ’я простого народу;
•  свавілля представників пануючої верхівки;
•  “право сильного”;
•  сенс життя, оптимізм, радість життя, насолода від кожної прожитої хвилини.

Сюжет комедії досить простий. Сам автор викладав його так: «Закоханий старий хоче одружитися на своїй вихованці, закоханий юнак … випереджає його і в той же день у нього під носом і в його ж будинку одружується на його вихованці. Ось план, за яким з однаковим успіхом можна побудувати трагедію, комедію, драму, оперу і т. д.».

Бомарше зробив з твору гостру сатиричну комедію, центральним героєм якої виступає спритний і енергійний Фігаро. Син невідомих батьків, вкрадений в дитинстві розбійниками, він з ранніх років доклав чимало зусиль, щоб пробити собі дорогу в житті. Служив ветеринаром, писав п’єси, нарешті, «закинувши за спину торбинку з пожитками», обійшов всю Іспанію: «його добре зустрічали в одному місті, але він потрапляв до в’язниці в іншому, всюди брав гору над обставинами, заслуговував похвалу одних і осуд інших, сприяв хорошій погоді, переносив негоди, сміявся над своєю  убогість, голив всіх і, нарешті, оселився в Севільї».

Молодий граф Альмавіва виявляється безпорадним навіть в тому, що стосується його любові до Розини. Він не зміг би вирвати її з рук опікуна Бартоло, якби не хитромудрий план підприємливого, винахідливого Фігаро. У кожній сцені автор, в дусі просвітницької ідеології, демонструє перевагу представника третього стану над знатним іспанським аристократом.

Фігаро тримається вільно і незалежно. Він допомагає графу не з поваги до його званнь, а тому, що граф добре оплачує його послуги. «Бажаючи переконати вас, я не стану вдаватися до пишних фраз про честь і відданість, до фраз, якими зловживають щодня. Скажу тільки: моя вигода може служити вам порукою». Фігаро, таким чином, людина небезкорислива. Але разом з тим він втілює в собі активність і енергію народу, який просвітителі, на кшталт Бомарше, думали використовувати в своєму протистоянні з дворянством і монархією.

Висловити своє ставлення до головного героя “Севільський цирульник” можна так: Це наполегливий, спритний, глузливий, майстер в заплутуванні і розплутуванні інтриг, ніколи не губиться і не сумує, – він вміє знаходити вихід з будь-якого становища.

Композиція

• Експозиція: знайомство з графом Альмавівою, Розіною, Бартоло та Фігаро; розкриття кохання графа до Розіни.
• Зав’язка: граф дізнається, що Бартоло хоче одружитися з Розіною, і разом із Фігаро вирішує перехитрити старого опікуна.
• Розвиток дії: перевдягання Альмавіви, таємне листування з Розіною, численні хитрощі Фігаро, спроби Бартоло викрити закоханих.
• Кульмінація: Альмавіва та Розіна за допомогою Фігаро та нотаріуса таємно укладають шлюб.
• Розв’язка: Бартоло дізнається про шлюб, але змушений прийняти його. Закохані залишаються разом.

Чого навчає твір?

Твір утверджує думку, що людина має право самостійно обирати своє життя та кохання. Комедія також закликає не боятися труднощів, використовувати розум і винахідливість та не дозволяти егоїзму й користолюбству керувати людськими стосунками.