Умови життя птахів, як і інших тварин, змінюються залежно від пори року, коли змінюються не лише погодні умови, а й кормова база. В цій статті розглянемо пристосування птахів до сезонних явищ.
Сезонні явища у житті птахів
Життя птахів змінюється упродовж року у зв’язку із сезонними змінами умов існування і характером спадкових пристосувань до навколишнього середовища.
Біологічні періоди, з яких складається життєвий цикл птахів, зумовлені інстинктами.
Річний цикл птахів складається з таких періодів:
-підготовка до розмноження,
– виведення пташенят,
– линяння,
– підготовка до зимівлі,
– зимівля.
Подразниками при цьому є окремі елементи середовища – тривалість світлового дня, зміна умов живлення, поведінка особин свого виду тощо.
Під час підготовки до зимівлі птахи інтенсивно живляться. Внаслідок цього в них накопичується запас жиру, потрібним для міграцій і зимівлі.
Під час підготовки до розмноження більшість видів утворюють пари, деякі на кілька років або на все життя. Це моногами. У полігамних видів самець парується одразу з кількома самками.
У птахів після розмноження відбувається зміна оперення — линяння. Більшість птахів линяє після завершення вигодовування пташенят; у самців деяких видів (глухарі, тетеруки, павичі) линяння розпочинається відразу після відкладання самками яєць. Линяння буває повне, під час якого змінюється все оперення, і часткове, коли махові і рульові пера не замінюються. У хижих та комахоїдних птахів линяння відбувається поступово, тому вони не втрачають здатності до польоту. Деякі гусеподібні, глухарі, тетеруки інтенсивно линяють і втрачають здатність до польоту.
Залежно від розвитку сезонних переміщень птахів поділяють на:
– осілих,
– кочових,
– перелітних.
Осілі птахи, незалежно від змін сезонів року, живуть в одній і тій же місцевості. Значних переміщень вони не здійснюють. Це, здебільшого, птахи, що живуть біля людини (горобець хатній, голуб сизий, галка), або ж лісові (глухар, тетерук, куріпка, сорока). У цих птахів спостерігається зміна кормів за сезонами. Взимку вони здатні добувати поживу з-під снігу. В осілих птахів виробилися пристосування до перенесення несприятливих умов взимку. Окремі види (синиця, сорока) переміщуються до житла людини, де тепліше і більше можливостей знайти корм. Пір’яний покрив у них стає густішим. Для ночівлі використовують різноманітні схованки, гнізда; ночують у снігу або великими зграями, що також зменшує тепловіддачу.
Кочові птахи з похолоданням починають мігрувати (віддаляються від літніх місць гніздування на десятки і навіть сотні кілометрів), шукаючи для себе корм. До таких птахів належать сойки, дятли, снігурі тощо. Постійних місць зимівель і шляхів переміщення в них не буває. До кінця зими кочові птахи, зазвичай, наближаються до колишніх місць гніздування.
Перелітні птахи відлітають від місць гніздування на зимівлю за тисячі кілометрів і повертаються до них. Вони мають певні терміни відльоту та прильоту, сталі маршрути перельотів та постійні місця зимівлі. Перелітними птахами є лелека білий, журавель сірий, ластівка сільська, зозуля тощо. Серед перелітних птахів розрізняють ближніх мігрантів (наприклад, граки, які гніздяться в Україні і зимують у Середземномор’ї) і дальніх мігрантів (наприклад, ластівки сільські, які гніздяться в Україні і зимують на півдні Африки).
Зимівля птахів
Осілі й кочові птахи перед зимівлею можуть змінювати пір’яний покрив на такий, що якнайкраще пристосований до суворого періоду зимівлі: густіший, з добре розвиненим пуховим прошарком.
Період зимівлі – критичний у житті птахів. Зникають комахи, осипаються насіння та плоди, коротшає світловий день, може випасти рясний сніг, замерзнути водойма тощо. Тому багато лісових мешканців (повзики, дятли, сойки тощо) на зиму перебираються до міст: на смітники, у парки, тобто туди, де легше роздобути їжу. Переживати сильні морози птахи можуть лише за достатньої кількості корму.
