В даній статті ви дізнаєтеся визначення терміну “рецептори” та їх класифікацію.
Що таке рецептори?
Система, яка забезпечує сприйняття, передачу й обробку інформації про явища внутрішнього і зовнішнього середовища організму, називається аналізатором, або сенсорною системою.
Вчення про аналізатори розробив Павлов (ввів термін у 1909 році).
Кожен аналізатор складається з трьох основних частин:
- Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).
- Провідної (чутливі нервові шляхи).
- Центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку).
Рецептори це – чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її у нервові імпульси.
Групи рецепторів:
– зовнішні
– внутрішні
До зовнішніх рецепторів належать: слухова, зорові, нюхові, смакові, дотикові.
До внутрішніх рецепторів належать – рецептори внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.
Дистантні рецептори – ті, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення (зорові, слухові, нюхові).
Контактні рецептори – рецептори, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними (дотикові).
Залежно від природи подразнення рецептори поділяють на:
– механічні – які збуджуються при механічному подразненні звуковою хвилею (слухові), дотиком, тиском (дотикові);
– хімічні – рецептори смаку, нюху;
– світлові – рецептори ока, температурні, рецептори положення тіла і його частин у просторі (у м’язах, суглобах, зв’язках, внутрішньому вусі).
За внутрішньою будовою рецептори бувають:
– найпростішими, що складаються з однієї клітини;
– високоорганізованими, що складаються з великої кількості клітин, що входять до складу спеціалізованого органу чуття.
