Щоб зрозуміти особливості та ознаки сповомовок потрібно знати визначення цього жанру. Що ж це?
Співомовка: що таке?
Співомовка — короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві.
Основоположником жанру співомовка в українській літературі став Степан Руданський. Він був спражнім талантом та першовідкривачем. По іншому назвати автора творів унікального жанру – співомовка, і не можна. У 1851—1860 роках Руданський створив три рукописні збірки «Співомовок».
Закріпив цей жанр в українській літературі Іван Франко, створивши цикл «Нові співомовки». Письменник називав співомовки «короткими епічними анекдотами, сюжет яких взятий з уст народу».
Особливості співомовок
Ознаками співомовки є:
а) сюжет побудовано на основі народного анекдоту, гумористичного чи сатиричного усного оповідання, казки, приказки;
б) автор розповідає про якийсь один комічний випадок;
в) розвиток дії динамічний;
г) розв’язка є несподіваною;
ґ) головних дійових осіб одна-дві;
д) твір закінчується гострим, дотепним висловом;
є) невеликий обсяг;
є) віршова форма.
Співомовка не ВЛАСТИВА ознака – сатиричний характер.
Чим відрізняються співомовки від гуморесок?
Співомовки — це своєрідний жанр української сатирико-гумористичної поезії, в основі якої яскраво виражені фольклорно-етнографічні мотиви, байкарські традиції. Це здебільшого короткий гумористичний вірш, побудований на основі народного анекдота, приказки чи притчі.
Гумореска – невеликий за обсягом художній твір, у якому розповідається про комічну пригоду чи рису характеру людини. Ознаки гуморески – це яскравий, динамічний сюжет і відсутність детальної характеристики персонажу – дві основні ознаки гуморески.
Ці жанри схожі, але відрізняються не лише за темами та мотивами. Якщо співомовка може бути лише віршової форми, то гумореска може бути написана в прозі.
Співомовки побудовані на народній приказці чи прислів’ї. Гумореска ж просто жартівливий твір із комічним сюжетом.
