Василь Стефаник “Сини” скорочено читати варто, щоб згадати про трагічну долю батька, який залишився одиноким.
Стефаник “Сини” скорочено читати
Старий Максим працював на полі. Його все дратувало. В селі всі його поважали, однак чоловіку було все одно. У нього була колись сім’я, а тепер залишився один. Без синів та дружини. Залишалось тільки з кіньми говорити.
Він не знав, де поховані його сини. Хоч би яку згадку про них чи знати, може була кохана у котрого з них. Але світ мовчав. Останньої зустрічі приходив Андрій та сказав, що йдуть воювати за Україну. За Україну, яка в серці назавжди, за землю, яку потрібно очистити від ворогів. Мати, як почула то – заклякла на місці. Там і померла на воротях, як синів проводжала…
Працював Максим на полі до кінця. Додому йти не хотілось. Бо як попорається з кіньми, вівцями та коровами – прийдеться йти до порожньої хати. Кожного разу після вечері він читав молитву, згадуючи своїх синів.
Авторські права на переказ належать сайту dovidka.biz.ua.
