“Три мушкетери” скорочено

“Три мушкетери” короткий переказ історико-пригодницького роману Александра Дюма-батька, написаного в 1844 році. Скорочено твір “Три мушкетери” про пригоди юнака на ім’я д’Артаньян та його трьох друзів-мушкетерів – Атоса, Портоса та Араміса, які жили на початку 17 століття нагадає головні події.

“Три мушкетери” скорочено читати

Історія, розказана Дюма, присвячена пригодам д’Артаньяна і його друзів у період між 1625 і 1628 роками у Франції,  Парижі.

Молодий небагатий гасконський дворянин д’Артаньян (що означає «з Артаньяна») у квітні 1625 покинув рідний дім і відправився в Париж, сподіваючись отримати місце в полку мушкетерів. По дорозі, в Менге (Meung-sur-Loire), він вплутався в бійку з графом Рошфором, наближеним кардинала Рішельє, і той викрав його рекомендаційний лист. Після прибуття в Париж д’Артаньян направляється на аудієнцію до капітана королівських мушкетерів пана де Тревіль, проте той роз’яснює, що по існуючим правилам він не може дати новачкові місце в своєму полку до того, як він проявить свою доблесть або не прослужать в іншій, менш престижній, частині двох років, і направляє його в гвардійський полк дез Ессар.

Далі, через ряд випадковостей, в той же день д’Артаньян ображає одного за іншим трьох досвідчених мушкетерів – друзів Атоса, Портоса і Араміса – і отримує від усіх трьох виклики на дуель. Але дуель, на яку він з’явився наступного ранку на пустир за абатством, була перервана появою гвардійців кардинала, які хотіли заарештувати четвірку за порушення указу про заборону дуелей. У відповідь Д’Артаньян і три його суперника об’єдналися і перемогли переважаючого супротивника, ставши після цього друзями. Кардинал Рішельє поскаржився на витівки мушкетерів королю Людовика XIII, той покартав де Тревіль, але потай залишився гордий тим, що у нього служать такі люди.

Д’Артаньян найняв слугу на ім’я Планше і зупинився біля галантерейника Бонасьє і його дружини Констанції, в яку незабаром закохався. Констанція служить белошвейкой при дворі, прислуговує королеві Анні Австрійській, яка змагається з кардиналом за вплив на короля. Королева на побаченні подарувала безнадійно закоханому в неї англійському міністругерцогу Бекінгему дюжину своїх алмазних підвісок, які їй раніше подарував король. Кардинал, дізнавшись про це від шпигунів, вирішує скомпрометувати королеву: він умовляє короля влаштувати бал і запропонувати Ганні з’явитися на ньому в підвісках, щоб той зміг помилуватися ними. На додаток до цього, агент кардинала, Міледі, відправляється в Англію і викрадає у Бекінгема, зрізавши на балу, дві підвіски.

Королева не знає що робити, і в розпачі ділиться своєю проблемою з Констанцією, та обіцяє їй допомогти. Констанція розповідає про ситуацію д’Артаньяну і той, через любов до неї, готовий відправиться в Лондон, щоб врятувати честь королеви. Він умовляє скласти йому компанію і своїх трьох друзів-мушкетерів. Але дорога повна небезпек – всіх мушкетерів виводять з ладу пастки і засідки, підлаштовані кардиналом, – один д’Артаньян, поборовшись по дорозі з посланцем кардинала, графом де Вардом, добирається до порту і переправляється через Ла-Манш в Лондон. Там він зустрічається з Бекінгемом, отримує у нього підвіски (дві вкрадені довелося замінити копіями, терміново виготовленими ювеліром Бекінгема) і доставляє їх назад в Париж, буквально в останній момент. Королева з’являється на балу в підвісках, кардинал осоромлений.

Одного разу, помітивши нестриману розмову між чарівною дівчиною і англійцем, д’Артаньян викликає останнього на дуель. На дуелі мушкетери перемогли англійців, лорд Вінтер, якого д’Артаньян пощадив, познайомив його з дівчиною, яка опинилася вдовою покійного старшого брата лорда – леді Кларік. Д’Артаньян запалився до неї пристрастю, але від її служниці Кетті дізнався, що міледі любить графа де Варда. Підмінивши листи де Варда, д’Артаньян тим викликає у міледі ненависть до графа, який нібито відкинув її. Вона вирішує покінчити з де Вардом руками д’Артаньяна і проводить з ним ніч. Тоді д’Артаньян і зауважує у неї на плечі клеймо і згадує про таємницю Атоса, розказану якось ним, – колись у нього була дружина, але, виявивши, що вона затаврована, він дізнався, що вона злодійка і простолюдинка (дворян не таврували), убив її, по праву феодала того часу, і пішов на мушкетерську службу.

Тим часом король починає облогу бунтівної фортеці Ла-Рошель, оплоту гугенотів. Три мушкетери і д’Артаньян, тепер теж мушкетер, виявляють на війні чудеса майстерності і героїзму. Кардинал же задумав убивство Бекінгема і з цією метою послав у Лондон Міледі. У цій жінці Атос впізнав свою колишню дружину, графиню де Ла Фер. Мушкетери попередили лорда Вінтера про небезпеку, Міледі була арештована, ледь ступивши на землю Англії. Однак їй вдалося спокусити капітана Фельтона, вихованця і підлеглого лорда Вінтера; той звільняє її і вбиває за підбурювання міледі Бекінгема.

Міледі повертається до Франції і виявляється в монастирі кармеліток. У цьому ж монастирі ховалася після історії з підвісками кохана д’Артаньяна Констанція. Міледі увійшла до неї в довіру і спробувала викрасти. Коли в монастир несподівано прибуває четвірка мушкетерів, міледі отруює Констанцію. Мушкетери вистежують злодійку і засуджують до страти. Лілльський кат, життя брата якого теж погубила міледі, привів вирок у виконання.

Мушкетери очікували суворого покарання за свої вчинки. Але Рішельє, потай побоювався своєї компаньйонки, оцінив потенціал д’Артаньяна і на знак примирення подарував йому патент на чин лейтенанта мушкетерів. Відразу ж після закінчення кампанії Портос одружився з багатою вдовою, а Араміс став абатом. Тільки Атос прослужив мушкетером вже під початком д’Артаньяна до 1631 року і вийшов у відставку, отримавши спадщину.

“Три мушкетери” скорочено по главам

Частина перша

1. Квітень, 1625 року. На вулицях містечка Менг з’явився дивний молодик, який їхав верхи на коні з облізлим хвостом. Він мав лише 15 екю, коня та батькового рекомендаційного листа до пана де Тревіля з проханням прийняти сина на військову службу.
Почувши, як один дворянин критикує його коня, д’Артаньян викликав його на дуель і був поранений. А лист до де Тревіля зник.

2. Пан де Тревіль був другом короля, він виконував всі накази без міркувань та пишався своїми мушкетерами. Де Тревіль ненавидів гвардію свого супротивника, кардинала Рішельє, який мав такий вплив на короля, що негласно правив Францією.

Д’Артаньян прибув до Парижа і попрямував до де Тревіля.

3.Капітан мав поганий настрій через нічний арешт його мушкетерів. Він викликав до себе трьох улюбленців – Атоса, Портоса та Араміса – і насварив їх за ганебну поведінку.
Під час розмови з капітаном д’Артаньян несподівано побачив у вікні дворянина, який відібрав його рекомендаційний лист, і одразу вискочив надвір.

4-5.  Д’Артаньян так швидко біг, що зачепив трьох мушкетерів і  прийняв від кожного з них виклик на дуель. А таємничий незнайомець встиг втекти.  Атос, Портос та Араміс готові були до дуелі, але вона так і не відбулася: мушкетерам та молодому гасконцю довелося відбивати напад гвардійців кардинала. Переконавшись, що д’Артаньян справжній сміливець, мушкетери прийняли його до своєї компанії.

6-7. Король зробив догану де Тревілю через поведінку мушкетерів. Однак капітан розповів у подробицях усю історію, і король змінив гнів на милість. Де Тревіль представив королю «прекрасного воїна» д’Артаньяна. Монарх дозволив зарахувати його на службу до своєї гвардії.  На честь вступу до лав мушкетерів д’Артаньян запросив своїх друзів на святковий обід, де вони ближче познайомилися.

8. Якось до д’Артаньяна звернувся галантерейник Бонасьє і попросив допомоги. З’ясувалося, що його молоду дружину, яка служила «кастелянкою у королеви», викрали. За всіма прикметами її викрав той самий дворянин, з яким д’Артаньян зіткнувся в Мензі.

9. Д’Артаньян розповів друзям про викрадення мадам Бонасьє. Він не сумнівався, що її зникнення пов’язане з «прибуттям герцога Бекінгема» — коханого королеви Анни Австрійської.

10. У квартирі Бонасьє влаштували засідку. Всіх гостей затримували і допитували люди кардинала. Д’Артаньян знаходився  на другому поверсі і стежив за подіями.
Коли через кілька днів у цю засідку потрапила Констанція Бонасьє. Д’Артаньян допоміг їй, розлякавши своєю шпагою людей кардинала. Молода жінка розповіла, що їй вдалося втекти від викрадачів. Д’Артаньян, зачарований чарівною Констанцією, вирішив заховати її в Атоса.

11. Закоханий д’Артаньян почав стежити за пані Бонасьє. Юнак помітив, як його кохана вирушила кудись із незнайомцем у плащі. Незнайомцем був лорд Бекінгем, який поспішав у Лувр на таємне побачення з королевою.

12. Герцог Бекінгем був найкрасивішим вельможею і найвишуканішим кавалером яне лише у Франції, та й в Англії. Не дивно, що йому легко вдалося завоювати серце Анни Австрійської. Однак королева не могла порушити обітниць і попросила герцога покинути Францію. В пам’ять про ніжне почуття Бекінгем попросив у неї якусь дрібничку, і Анна подарувала йому скриньку із золотою інкрустацією.

13.  Пана Бонасьє затримали люди кардинала, відвели до в’язниці і допитали, після чого посадили в карету і відвезли в невідомому напрямку.

14. Галантерейник пан Бонасьє опинився перед кардиналом. Він не знав, хто перед ним і розповів усе, що знав від дружини. За її словами, кардинал де Рішельє заманив герцога Бекінгема в Париж, щоб занапастити його, а разом з ним і королеву.
Граф Рошфор повідомив кардиналу, що під час побачення з герцогом королева подарувала йому свою скриньку з алмазними підвісками.
Рішельє відправив термінове доручення міледі: непомітно відрізати дві підвіски з тих дванадцяти, що подарувала королева герцогу Бекінгема.

15-16. Друзі схвильовані, бо Атос не з’являвся більше доби. Вони повідомили про це де Тревілю, і той дізнався, що його мушкетер за помилковим звинуваченням перебуває під вартою. Де Тревіль переконав короля в невинності мушкетера, і Атоса звільнили.

Кардинал повідомив з Людовіка XIII  про візит герцога Бекінгема. Рішельє хотів переконати короля в тому, що  королева готує змову проти нього. Він порадив король влаштувати бал, на який його дружина мала б одягти  чудові підвіски, які забрав із собою герцог Бекінгем.

17. Дізнавшись про вимогу короля, Анна Австрійська впала у відчай. Про ці неприємності вона розповіла камеристці Констанції і попросила, щоб її чоловік передав лист особисто до рук герцога Бекінгема. Дізнавшись, що чоловік став шпигуном кардинала, пані Бонасьє спробувала приховати від нього доручення королеви, але було пізно – він уже пішов про все графу Рошфору.

18-20. Констанція попросила д’Артаньяна терміново передати листа герцогу Бекінгему. Мушкетер погодився зробити це для коханої.

Д’Артаньян разом з Атосом, Портосом і Арамисом відправляються у дорогу вночі.  Дорогою на них чекали пастки підступного кардинала. Д’Артаньян помчав вперед, а його друзі розправлялися з людьми Рішельє. Мушкетер дістався Лондона і передав листа герцогу Бекінгему.

21-22. Герцог дав д’Артаньяну підвіски, але помітив, що не вистачає двох штук. Він розумів, що це справа рук кардинала. Герцог викликав придворного ювеліра і наказав виготовити точні копії вкрадених коштовностей. Забравши всі підвіски, д’Артаньян повернувся до Франції.

На бал королева одягла всі підвіски.  Кардинал був осоромлений, а королева врятована.

23-24. Д’Артаньян пішов до друзів, але ті ще не повернулися.  Отримавши листа від пані Бонасьє, він вирушив на побачення з коханою.  Д’Артаньян чекав дівчину, але вона так і не з’явилася. Хлопець думав, що трапилося нещастя. Так і сталося, Констанцію викрали люди кардинала.

25. Д’Артаньян розповів про все де Тревілю, і той порадив йому на якийсь час покинути Париж. Молодий чоловік вирушив до готелю. Там він знайшов пораненого Портоса. Переконавшись, що його життю нічого не загрожує, він вирушив у дорогу, щоб дізнатися, що сталося з двома іншими товаришами.

26.  Від господині харчевні Д’Артаньян дізнався, що його друг Араміс вирішив прийняти духовний сан і для цього взявся за написання дисертації. Араміс розповів другу, що в юності готувався стати абатом, але через завдану йому образу він, як істинний дворянин, був змушений боротися на дуелі. Про духовний сан можна було забути, і Арміс вступив до лав мушкетерів.

27.  Д’Артаньян вирушив на пошуки Атоса. Він знайшов його в одному з шинків і за пляшкою вина розповів про зникнення  пані Бонасьє. А Атос поділився з товаришем своєю історіює кохання. Коли він був молодий, він одружився з нікому не відомою красунею. Лише після весілля він дізнався, що дівчина мала тавро – на плечі у неї красувалася квітка лілії, знак державних злочинців. Граф повісив свою кохану на дереві.

28-29. Згодом у трактирі до д’Артаньяна та Атоса приєдналися Портос та Араміс. Повернувшись до Парижа, друзі дізналися, що король готується до війни, а мушкетери зобов’язані оновити своє екіпірування. Але друзі не мали коштів на нове екіпірування. Портос вирішив залагодити цю проблему за допомогою своїх чоловічих чарів.

30. Д’Артаньян зміг вистежити міледі – загадкову молоду жінку, яка неодноразово з’являлася у його житті. Запальний хлопець посварився з її братом, лордом Вінтером, і викликав його на дуель.

Частина друга

1. «У призначений час» д’Артаньян та його друзі зустрілися з лордом Вінтером і трьома його приятелями, і зійшлися в поєдинку. Мушкетери перемогли, а лорда Вінтера відпустили живим. Він запропонував д’Артаньяну відвідати його і сестру, і юнак погодився. Він здогадувався, що міледі була шпигункою кардинала, але його тягло до цієї прекрасної жінки. Служниця міледі, Кетті закохалася в гарячого гасконця.

2. Портос вирушив на обід до 50-річної дружини прокурора, яка була закохана в мушкетера. Він розраховував на бенкет та подарунки, але нічого не отримав – прокурорка була бідна.

3. Д’Артаньян закохався в міледі. Він щодня відвідував її з надією на взаємність. Кетті зізналася юнакові, що її господиня його зовсім не любить, що її цікавить граф де Варда. Крім того, він дізнався, що міледі була приязна з ним за наказом кардинала. Д’Артаньян вирішив помститися їй і від імені графа де Варда написав їй лист із проханням про побачення.

4. Араміс отримав щедрий подарунок від загадкової коханої. Портос домовився з прокуроркою про зустріч у надії на покупку гідного екіпірування.

5. Під виглядом графа де Варда д’Артаньян прийшов побачити до міледі. Жінка не впізнала його у темряві, і подарувала мушкетеру кільце з сапфіром. Наступного ранку він розповів про це друзям. Побачивши кільце, Атос зблід – це була старовинна родинна коштовність, яку він подарував своїй дружині.

6-7. Мріючи помститися де Варду за нанесену образу, міледі попросила д’Артаньяна вбити його. Мушкетер, засліплений пристрастю, зізнався жінці, що немає сенсу мстити графу де Варду, оскільки нічним гостем був він. Це було фатальною помилкою: подібного приниження міледі не могла йому пробачити.

8.  Д’Артаньян описав Атосу молоду жінку та розповів, що в міледі була на плечі квітка лілії. Атос зрозумів, що то була його дружина. Д’Артаньян повернув йому каблучку із сапфіром, і мушкетер вирішив закласти її для покупки обмундирування для них двох.

9.Д’Артаньян отримав листа від незнайомки з проханням про побачення. Друзі попередили, що це може бути пастка. У другому листі гасконець прочитав запрошення з’явитися того ж вечора до кардинала.
Д’Артаньян вирушив на побачення і в кареті побачив пані Бонасьє. Переконавшись, що його кохана жива, він відправився до кардинала.

10-11. Рішельє запропонував юнакові службу у своїй гвардії. Д’Артаньян відмовився, це образило кардинала, він пообіцяв влаштувати мушкетеру великі неприємності. Кардинал, безнадійно закоханий у королеву, мріяв помститися  супернику. Герцог Бекінгем, у свою чергу, також переслідував особисті амбіції і мріяв увійти до Франції як переможець. Французи брали в облогу Ла-Рошель, англійці – форт Ла Пре і фортецю Сен-Мартен.

12. Д’Артаньян отримав 12 пляшок вина із запискою від друзів. Насправді це був смертельний подарунок від міледі – вино було отруєне.

13. Кардинал Рішельє таємно від усіх вирушив у харчевню, де чекав на побачення з таємничою незнайомкою.

14. Про зустріч у харчевні дізналися мушкетери. Вони з’ясували, що незнайомкою була міледі. Рішельє наказав їй з’явитися до Бекінгема і повідомити йому наступне: якщо він наважиться зробити рішучий крок, кардинал загубить королеву. У разі завзяття з боку герцога Бегінгема Рішельє наказав знищити його.

15. Коли кардинал пішов, Атос піднявся до міледі. Налякана жінка впізнала свого чоловіка – графа де Ла Фер. Атос забрав у неї папери кардинала і наказав не мститися його другові д’Артаньяну.

16-18. Мушкетери уклали парі, що поснідають на бастіоні і протримаються на ньому рівно годину. Атос запропонував це небезпечне парі, щоб без сторонніх переговорити з друзями про важливу справу. Він розповів їм про свою зустріч із міледі. Друзі вирішили попередити про небезпеку герцога Бекінгема, королеву та лорда Вінтера.  Спільними зусиллями друзі написали листа лорду Вінтеру, в якому попередили про небезпеку з боку міледі.

19-20. В Англії міледі зустрів офіцер, який відвіз її в якийсь будинок. Незабаром вона дізналася, що стала бранкою брата – лорда Вінтера. Лист д’Артаньяна зробив свою справу, і лорд Вінтер не мав ілюзій щодо планів сестри. Він попередив, що якщо вона спробує тікати в неї відразу стрілятимуть.

21. Д’Артаньян дізнався, що Констанціїя знаходилася у місцевому монастирі кармеліток. Він зрадів, що його кохана в безпеці.

22-23. Розлючена своїм ув’язненням, міледі стала обмірковувати план втечі. Вона вирішила спокусити офіцера Фельтона, який відчував жаль до неї. Дізнавшись, що Фельтон пуританин, міледі прикинулася, що розділяє його погляди, розповіла, як багато їй довелося багато вистраждати за своє життя. Фельтон був уражений чарами молодої жінки.

24. Лорд Вінтер попередив міледі, що незабаром буде підписано наказ про її покарання – ув’язнення в богом забутому місці, а будь-яка спроба втечі обернеться стратою.

25-28. Міледі розіграла спробу самогубства, і чуйний Фельтон пообіцяв допомогти їй. Під час нічного побачення жінка сказала, що стала жертвою суворих життєвих обставин. Фельтон навіть не сумнівався, що перед ним свята мучениця. Довірливий Фельтон організував їй втечу. Вони домовилися зустрітися у Франції, в монастирі кармеліток.

29.  Тим часом Фельтон вирушив до Портсмута за дорученням лорда Вінтера. Офіцер не сумнівався, що причиною всіх нещасть міледі був герцог Бекінгем, тому безжалісно вбив його.  Дізнавшись про втечу міледі та вбивство герцога, лорд Вінтер кинувся в погоню за злочинницею.

30. Д’Артаньян хотів якнайшвидше визволити пані Бонасьє з монастиря кармеліток». Дізнавшись, що в тому ж монастирі знаходиться й міледі, мушкетери помчали ще швидше.

31-32. Опинившись у монастирі, міледі легко розташувала до себе аббатису. Крім того, вона обманула і Констанцію, яка побачила в ній  відданого друга. Від пані Бонасьє міледі дізналася про приїзд д’Артаньяна. До монастиря прибув граф де Рошфор, який за дорученням кардинала шукав міледі. Жінка передала йому важливу новину: Бекінгема вбив фанатик, як того і вимагав Рішельє.

33-36. Помітивши, що до монастиря наближаються мушкетери, міледі отруїла Констанцію, а сама втекла. Дівчина померла на руках д’Артаньяна. Цієї хвилини перед друзями з’явився лорд Вінтер, який шукав міледі.

Лорд Вінтер та мушкетери вирушили в погоню за злочинницею. До невеликого загону приєднався і чоловік у масці, закутаний у довгий червоний плащ. Чоловіки наздогнали міледі й передали її кату. Жінку звинуватили у багатьох злочинах, суддя у масці розповів, за що було поставлено тавро на плече міледі. Її засудили до страти. Опівночі у лісі її голова впала на землю.

Д’Артаньяна було заарештовано за наказом кардинала. Він звинуватив мушкетера у листуванні з ворогами держави та зазіханні на державні таємниці. Зрозумівши, що став жертвою наклепів міледі, д’Артаньян розкрив кардиналу всю правду про нього. Гасконец був упевнений, що його стратять, але його підвищили і він став лейтенантом.

Епілог
Д’Артаньяна підвищили по службі, Араміс став священником, Портос покинув службу та одружився, Атос також служив мушкетером ще кілька років, доки не отримав спадщину.